У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9463, який має на меті покращити мобільний зв’язок та інтернет в Україні. Його співавторами виступили 6 народних депутатів за підтримки Мінцифри та її очільника Михайла Федорова.
Насамперед 9463 є продовженням попередніх ідей та державних ініціатив в телеком галузі за попередні роки — про запровадження граничної середньої швидкості мобільного інтернету та контролю за дотриманням нормативів вперше заговорили у квітні 2021 року, а наприкінці року Мінцифри спільно з Держспецзв’язку та старою НКРЗІ схвалили нові стандарти якості мобільного зв’язку. У березні стало зрозуміло, що Мінцифри повернулася до ідеї гарантованої швидкості мобільного інтернету в Україні та готує зміни в законодавство. Власне, 9463 — це і є ті самі зміни.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт 9463 розроблено з метою покращення якості мобільного зв’язку у сільській місцевості, контролю виконання ліцензійних зобов’язань мобільними операторами із забезпечення покриття 90% населення середньою швидкістю передавання даних не менше 2 Мбіт/с, а також усунення колізій у законодавстві України та його гармонізація із законодавством Європейського Союзу.
«Під час повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами для телеком-сфери. росія знищила чверть інтернет-мереж, пошкодила чи зруйнувала понад 4 тисячі базових станцій мобільних операторів. Команда Мінцифри постійно шукає рішення, щоб швидко повертати зв’язок у населені пункти. Зокрема, забезпечили країну 42 тисячами Старлінків, прибрали бюрократію з процесу отримання землі для базових станцій. Наступний крок — законопроект № 9463, який дасть змогу вивести мобільний зв’язок та інтернет в Україні на якісно новий рівень».
Михайло Федоров,
Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації
Ключові зміни, які ініціює законопроєкт — збереження національного роумінгу (перемикання між мережами операторів), який зараз особливо допомагає в сільській місцевості та на деокупованих територіях, після перемоги, тести для покращення якості зв’язку в поєднанні з постійним моніторингом швидкості мобільного інтернету.
Законопроєкт також визначає швидкість мобільного інтернету як один із показників якості зв’язку (вимірювання параметрів якості електронних комунікаційних послуг віднесуть до сфери законодавчо регульованої метрології), порядок проведення контрольних замірів швидкості та інформування щодо локацій, де є проблеми зі зв’язком (так звані «білі плями»). Результати з низькою якістю вважатимуться законною підставою для перевірок та стимулюватимуть операторів покращити його.
Щодо стимулів, а точніше санкцій за недотримання мінімальної швидкості, законопроєкт передбачає звільнення абонента від сплати абонплати за такі періоди та штраф у разі неусунення проблем протягом 5 діб з моменту подання абонентом заявки у розмірі 25% добової абонплати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за три місяці. Як це працюватиме на практиці та чи працюватиме взагалі, час покаже.
Більша частина обладнання електронних комунікацій на територіях активних бойових дій знищена. Відновлення та відбудова мереж потребує значних фінансових ресурсів та часу (який зараз, до аудиту мереж, розрахувати неможливо). Також у зв’язку із воєнними діями відбулась велика внутрішня міграція. Зараз в Україні 5529 населених пунктів, де присутній лише один оператор мобільного зв’язку (за даними Держстату станом на 01 січня 2022) — тобто 1,5 млн людей у виборі мобільного оператора вимушені спиратись лише на фактор відсутності чи наявності покриття в його населеному пункті. У зв’язку з цими обставинами автори пропонують запровадити обов’язковий національний роумінг і після закінчення воєнного стану — для населених пунктів із кількістю мешканців менше ніж 2 тис. осіб.
Ще на початку року, коли Михайло Федоров проводив опитування щодо збереження нацроумнігу, ми цікавилися думкою «великої трійки» з цього приводу. Нижче наводимо позиції «Київстар» та lifecell.
В «Київстар» досить стримано сприйняли ідею.
«Умови роботи послуги у повоєнний період потребують окремого вивчення для досягнення мети в сукупності з послугою доступу операторів до мереж один одного і наданням універсальних послуг. Зокрема, деякі послуги, як от послуга LTE в національному роумінгу створюватиме додаткове навантаження на дуже обмежений та дорогий радіочастотний ресурс операторів і при неправильному застосуванні може негативно вплинути на конкуренцію ринку. Навіть в ЄС ця послуга застосовується лише локально для поліпшення покриття там, де розвиток мереж є економічно недоцільним».
пресслужба «Київстар»
Водночас lifecell виявили більшу прихильність, зазначивши, що компанія щодня обслуговує близько 300-400 тис. абонентів інших операторів у своїй мережі (у режимі 2G/3G через обмеження щодо швидкості інтернету і покриття).
«Команда lifecell вважає, що мобільним операторам і державі варто об’єднати зусилля й працювати над запуском 4G в національному роумінгу. Ми також підтримуємо продовження використання послуги національного роумінгу у мирний час, в першу чергу, для покращення зв’язку у малих населених пунктах (наприклад з населенням менше ніж 10 тис. мешканців).
Також, в контексті покращення зв’язку у малих населених пунктах, вважаємо, що послуга має бути безкоштовною як для абонентів (як частина їхніх пакетів послуг), так і для операторів (відсутність плати за доступ мережі та інтерконект)».
lifecell
Ще одна варта уваги та потенційно скандальна норма стосується старої-доброї теми блокування сайтів. Зокрема, 9463 вводить термін «оригінація трафіку» додатково до «термінації трафіку» і «транзиту трафіку» як складових «пропуск трафіку», визначеного ЗУ «Про електронні комунікації», що набрав чинності з 01 січня 2022 року, та врегульовує обмеження та блокування сайтів з підсанкційних списків. Змінами до статей 10, 18, 47 та 125 цього ЗУ чітко прописуються зобов’язання та відповідальність операторів зв’язку та інтернет-провайдерів за невиконання телекомунікацій рішень РНБО України в частині вимог щодо обмеження або припинення доступу до відповідних ресурсів/сервісів, субдоменів. Водночас законопроєкт розширює повноваження регулятора НКЕК (колишня НКРЗІ) в частині проведення позапланових перевірок (за наявності загрози, яка має значний негативний вплив на гарантування безпеки держави) виконання операторами/провайдерами рішень РНБО України у сфері телекомунікацій, які вводяться відповідними Указами Президента України, та застосування санкцій за їх невиконання.
Збереження нацроумнігу та запровадження граничної середньої швидкості мобільного інтернету можна вважати позитивними змінами з точки зору споживача. Норма щодо блокування санкційних ресурсів з першого погляду також не виглядає тотальною зрадою, як у випадку абсурдного скасування українського дубляжу в кіно, яке, на щастя, вже скасували. Водночас є певні побоювання щодо потенційних зловживань — посилення цензури, обмеження свободи слова та свободи ЗМІ з боку представників влади. Але спершу варто дочекатися оцінок незалежних фахівців, особливо з огляду на те, що війна досі триває, а російська пропаганда нікуди не зникла.
Як завжди, законопроєкт ще треба прийняти з проходженням усіх обов’язкових стадій законодавчого процесу (читання в Раді та підпис президента), і остаточно редакція може мати певні відмінності від первинної. Водночас у Мінцифрі висловили очікування, що більшість депутатів підтримають законопроєкт 9463.