Досвід експлуатації смарт-освітлення Philips Hue: яскраве життя у прямому розумінні цього виразу

Так званим розумним освітленням нині мало кого здивуєш, і можливість гнучкого настроювання ілюмінації в будинку за допомогою смартфона не викликає трепету. Стараннями Philips такого роду технологія стала доступною масово понад дев’ять років тому, але тоді це був лише сміливий експеримент, який сприймався швидше як розвага для гіків. Сьогодні ж системи смарт-освітлення стали невід’ємною частиною життя і пропонують безліч цікавих сценаріїв, що дозволяють це життя відчутно поліпшити. Найцікавіші з них розглянемо на прикладі Philips Hue.

Спершу був iPhone, або Трохи про історію Hue

На язиці явно крутиться питання: а яке ж відношення має Apple до розумного освітлення? Саме що не є пряме. Якщо точніше, то мова про App Store і 2012 рік, коли випустили перше покоління Philips Hue, а керувати системою можна було за допомогою iPhone та відповідної програми. Власне, це був ексклюзив для Apple та користувачів смартфонів компанії.

Складалася система з блоку керування Hue Bridge та світлодіодних ламп з повним кольоровим спектром. Через три роки в систему додали оригінальний пульт дистанційного керування (ДК) та можливість керувати освітленням без смартфона. У тому ж 2015 році розширили асортименти лампочок і випустили Hue Bridge 2.0 з підтримкою системи розумного будинку Apple HomeKit.

Чи вразила Philips ринок своїми експериментами з розумним освітленням? Ні, технологія так і залишалася долею фанатів, хоча і почала активно застосовуватися в системах розумного будинку, які на той момент важко було назвати масовими. Проте компанія продовжила розвивати цей напрямок, так би мовити, вшир і через рік представила бездротовий датчик руху і зовнішньої освітленості Hue Motion Sensor, який дозволяв легко реалізовувати ряд цікавих сценаріїв автоматизації.

У тому ж році вийшло третє покоління світлодіодних ламп Hue під стандартний цоколь E27. Вони відрізнялися збільшеною яскравістю та розширеним колірним діапазоном, дозволяючи створювати реально круті схеми освітлення приміщень.

Крім цього, екосистема Hue поповнювалася як оригінальними продуктами Philips на зразок світильників, світлодіодних стрічок, аксесуарів для вуличного освітлення, так і партнерськими гаджетами. А у 2018 році представили систему Hue Entertainment, яка дозволяла об’єднувати світло, музику, зображення у єдиний розважальний потік. Спершу це було партнерство з Razer, власні напрацювання Philips, але в результаті сформувалося ціле співтовариство з користувачів, виробників та розробників ПЗ, які активно підтримують та розвивають цей напрямок.

Зараз існує безліч рішень для смарт-освітлення. Адже компанія фактично сформувала новий ринок, на який захоплено кинулися конкуренти, традиційно пропонуючи «все те саме, але в рази дешевше». Про це теж поговоримо трохи згодом.

Як працює Philips Hue та чим виділяється

 

В основі системи розумного освітлення Philips лежить блок керування Hue Bridge. Він підключається до Wi-Fi-роутера через стандартний патч-корд і через нього отримує команди зі смартфона або комп’ютера і відправляє їх на пристрої Philips Hue. До чого всі ці складності, починаючи з окремого модуля, що керує, який коштує грошей, і закінчуючи заплутаною на перший погляд системою взаємодії? Саме таке питання виникло у мене, коли на тест приїхала ціла скринька аксесуарів Philips Hue і довелося розбиратися з їх підключенням.

Як виявилося, тому є низка причин, а саме надійність та стабільність роботи, універсальність та широка функціональність системи загалом.

* Голос за кадром: «Представник Philips, розлогіньтеся, будь ласка».

Жарт 😁. Нема тут представника компанії, а є об’єктивна реальність. Hue Bridge працює за протоколом Zigbee, який забезпечує стабільну роботу до 50 пристроїв від одного блоку управління з індивідуальним налаштуванням кожного з них, а якщо потрібно більше, просто докупаєте другий Hue Bridge. Причому йдеться не лише про лампочки та інші освітлювальні прилади, а й про мережні пристрої, здатні працювати від автономних джерел живлення (батарей) роками. Наприклад, пульт дистанційного керування Philips Hue Dimmer або датчик руху Hue Motion Sensor.

Конкуренти зазвичай пропонують пряме підключення по Wi-Fi або Bluetooth, що дійсно простіше, якщо йдеться про декілька лампочок, світильник і світлодіодну стрічку, ось тільки ні автоматизації в такому випадку, ні можливості формування індивідуальних зон освітлення або гнучкого їх налаштування не буде. Все зводиться лише до вибору кольору освітлення та увімкнення/вимкнення приладу через смартфон.

Почасти можна використовувати стандарти Apple HomeKit, Google Home, ще є альтернатива на кшталт Xiaomi Mi Home, але не забувайте, що кожен пристрій висітиме на вашому Wi-Fi-маршрутизаторі. Це створює навантаження на домашню мережу, що може призвести до нестабільності зв’язку, який і так залишає бажати кращого в багатоквартирних будинках з величезною кількістю роутерів навколо і забитим частотним діапазоном в години пік. У свою чергу, Hue Bridge управляє 50 приладами і при цьому для роутера є лише одним додатковим пристроєм у домашній бездротовій мережі.

Заради справедливості варто відзначити, що багато продуктів в лінійці Philips Hue підтримують прямий зв’язок зі смартфоном по Bluetooth і без участі блоку (через додаток Philips Hue Bluetooth). На першій фотографії до цієї статті вони позначені відповідним значком. Під час роботи через з’єднання Bluetooth можна контролювати до 10 світлових приладів в межах однієї кімнати.

Отже, розібралися як система працює загалом, тепер поговоримо про деталі.

Підключення Hue Bridge, аксесуарів та освітлювальних приладів, щоб усе було як годиться

Насправді формування домашньої мережі Philips Hue через Bridge виявилося набагато простіше, ніж це виглядає в теорії.

Дістав компактний блок керування з коробки, підключив до розетки, до роутера входить в комплект патч-кордом, завантажив програму Philips Hue (зверніть увагу, що вона відрізняється від варіанта Philips Hue Bluetooth, згаданого вище), запустив і потім дотримувався інструкцій. Важливий нюанс – смартфон повинен перебувати у тій самій мережі Wi-Fi, що й Hue Bridge для зв’язку.

Як бачите по скріншотах вище, все просто: програма виявила блок управління, один клік по верхній кнопці – зв’язок встановлений, можна підключати інші пристрої. До речі, у процесі оновилося внутрішнє ПЗ Hue Bridge, на що пішло близько п’яти хвилин.

Далі справа за малим – підключити до електромережі всі освітлювальні прилади, що є в наявності, запустити пошук у додатку та сформувати зони освітлення чи розваг. Почнемо з лампочок. У нашому випадку це Philips Hue E27 Color (9 W, еквівалент 60 Вт, 2000-6500 K, 16 млн кольорів та відтінків, Bluetooth та ZigBee) та Philips Hue E14 White (5,5 W, еквівалент 40 Вт, 2700 K, теплий біле світло, Bluetooth та ZigBee).

Їх можна додати через пошук автоматично або за серійним номером. У моєму випадку виходило 50 на 50 – частина ламп знайшлася автоматично, а частину довелося додавати через серійний номер. Він надрукований на самих пристроях поряд з QR-кодом.

Коли лампи (і будь-які інші освітлювальні прилади Philips Hue) виявлені, вони розподіляються за зонами розташування:

Налаштування завершено. Тепер лампами можна керувати як окремо, так і групами по зонах: налаштувати яскравість освітлення, колір свічення або вибрати готову колірну схему. До речі, колір свічення ламп відображається на зонах розташування в самому додатку – дрібниця, а приємно:

Окремо варто відзначити галерею варіантів освітлення Hue, яких аж три десятки – дуже цікаве рішення. Воно дозволяє сформувати необхідну атмосферу одним натисканням. Причому це не просто певний колір свічення, а саме світловий простір, який формується в залежності від розташування ламп. Наприклад, ось так виглядає схема «Світло зірок» у максимальній яскравості:

 

Схема непогано підходить під Doom у своїй стандартній яскравості:

 

 

Також можлива синхронізація картинки та звуку з лампами Hue для створення ефекту занурення у дійство на екрані, але про це поговоримо трохи згодом у відповідному розділі. Вище просто використовував автоматичну колірну схему.

Поки ж повернемося до освітлювальних приладів та їх базових функцій. Зокрема, приклад роботи Philips Hue E27 Color:

І пари Philips Hue E14, що дозволили перетворити звичайний настінний світильник на «розумний світловипромінювач»:

Крім того, в руки потрапив ще й стильний настільний світильник Philips Hue Iris (2000-6500K, Bluetooth, ZigBee) з ефектом розсіяного світла, який може рівно те ж, що і Philips Hue E27 Color з блоком Hue Bridge.

Тобто на базовому рівні все просто – можна змінювати яскравість ламп, їх колір, включати та вимикати через смартфон, голосом (Google Assistant, Siri, Alexa) та навіть за розкладом. Зазвичай так і сприймається смарт-освітлення, якщо не поринати в деталі і не попрацювати з ним наживо. Відповідно, постають питання про дуже пристойну вартість аксесуарів, мовляв, чому так дорого?

Насправді, Philips Hue – це щось схоже на Apple у світі смарт-освітлення. Є своя екосистема, оригінальні технології, потужна програмна підтримка, включаючи цілу спільноту та сторонні програми у Hue Labs (більше 700), які відчутно розширюють можливості пристроїв. Є навіть сторонні аксесуари, сумісні з Hue.

До речі, перш ніж перейти до досвіду та цікавих схем експлуатації, варто згадати і про такі аксесуари, як датчик руху Philips Hue Motion Sensor та пульт дистанційного керування Philips Hue Dimmer Switch .

Останній являє собою компактний пристрій з чотирма кнопками, оснащений магнітною базою, яку можна приклеїти на рівну поверхню або прикрутити шурупами до стіни.

З його допомогою легко керувати лампами як безпосередньо (ввімкнення, вимкнення та налаштування яскравості), так і через Hue Bridge. В останньому випадку, звісно, ​​можливостей більше.

Підключення та налаштування Hue Dimmer здійснюється у відповідному розділі буквально за кілька кроків, наочно показаних на зображеннях нижче:

З особливостей варто відзначити, що не завжди пульт підхоплюється з першого разу і мені довелося натиснути кнопку скидання зі зворотного боку, щоб ввести аксесуар у режим пошуку. Причому затиснути її треба секунд на 5-7, перш ніж індикатор почав блимати помаранчевим, як описано в інструкції.

Після ініціалізації пульта дистанційного керування залишається тільки призначити зони, в яких він керуватиме освітлювальними приладами, а також реакцію на багаторазове натискання кнопки – до п’яти функцій. Я використовував цю фішку для перемикання між двома режимами роботи ламп: максимальна яскравість та режим нічного читання.

Пристрій компактний, виконаний хоч і з глянсового, але немаркого пластику. Клік відчутний та комфортний. Користуватися пультом зручно.

Датчик руху Philips Hue Motion Sensor оснащений ще й сенсором зовнішнього освітлення. Тобто він виконує дві функції: включає/вимикає світло залежно від наявності/відсутності руху та керує яскравістю ламп, у тому числі відключає їх повністю, коли досягається певна яскравість навколишнього простору (це можна налаштувати).

Установка та налаштування теж дуже проста. Переходимо в розділ налаштувань, «аксесуари», «додати новий аксесуар», вибираємо Hue Motion Sensor, визначаємо модель за написом на бічній грані (відмінності між «старою» та «новою» версією мінімальні – 7 метрів проти п’яти радіусу визначення руху), висмикуємо пластикову смужку по команді і далі налаштовуємо під свої потреби, що також дуже просто:

Та й працює система не менш просто – розміщуєте датчик так, щоб він без перешкод охоплював потрібний простір (область покриття 180 °) і далі без проводів і SMS відбувається магія протягом декількох років, поки вистачає заряду пари ААА-батарейок. Потім змінюєте їх і знову насолоджуєтесь автоматичним керуванням яскравістю та станом освітлювальних приладів (увімк/вимк).

Досвід експлуатації та приклади схем використання Philips Hue

Почну з найпростішого – настінного світильника, який через непродуманість технічного дизайну кімнати розташовується від ліжка далеко, і щоб його вимкнути перед сном, тепле місце доводиться залишати. Завдяки парі лампочок з функцією зміни яскравості у широкому діапазоні та Hue Dimmer відхід до сну став набагато комфортнішим.

Смартфон із собою в ліжко я не тягну, тому що його присутність надто бадьорить мізки – то в «ютубчику» зависнеш, то в «соціалках» пропадеш, там уже не до сну стає. Зазвичай відхід у царство Морфея супроводжується читанням наукової фантастики з допомогою Kindle Oasis. Раніше це відбувалося в темряві, благо підсвічування в рідері є і регулюється в широкому діапазоні, але все одно набагато комфортніше читати із зовнішнім приглушеним освітленням. Далі одне натискання на кнопку, світло згасло, можна спати – кайф!

Це лише одна з функцій, які чудово зайшли мені в повсякденному житті. Ще одна, яка в теорії виглядає надуманою, але на практиці виявилася вельми приємною – це включення світла за розкладом. Налаштовується вона у розділі «Автоматизація»:

Працює це так: у додатку виставляється час, коли повинен спрацювати будильник і за півгодини до нього лампи включаються на мінімальній яскравості, після чого плавно збільшують її до максимальної. Помітив, що прокидатися зі світлом зручніше, і особливих чудес тут немає. Думаю, ви помічали, що навесні-влітку вставати вранці якось простіше. Частково це відбувається тому, що прокидаємося, коли вже ясно, а світло, власне, пробивається крізь повіки, запускаючи процеси пробудження. Приклад вище – дуже щадний для мене щодо часу пробудження. Зазвичай встаю в проміжку з п’ятої до шостої ранку, а в цей час кілька місяців на вулиці темінь.

Датчик руху Philips Hue Motion Sensor був задіяний у досить банальній схемі, яка дуже приємно скрасила життя. Розмістив його у передпокої для керування лампами Philips Hue E27 Color у парі місцевих світильників. Вибираєшся посеред ночі в туалет або попити води – включається м’яке нічне світло на мінімумі яскравості, що дозволяє прямо попрямувати до мети, не побоюючись у напівсонному стані перекинутися через крісло або промазати повз двері.

 

 

Так-так, розмірковуючи над сценаріями використання Philips Hue у власному побуті, я теж думав, що це якась банальщина. Ось тільки варто було почати цим користуватися в реальності – і всі питання відпали: комфорт будується з таких приємних дрібниць.

Так, дуже просто і для когось неактуально, якщо технічний дизайн будинку добре продуманий, але в такому випадку знайдуться інші схеми використання.

До того моменту, як сам почав користуватися системою розумного освітлення, досить скептично дивився на весь цей хайп і реально було шкода вкладати півтори сотні «вічнозелених президентів» у стартовий набір і ще пару ламп, щоб зробити все як належить у своєму житлі. Але до хорошого звикаєш швидко і вже не шкода.

До того ж можна і заощадити, взявши дешевші альтернативи від інших виробників за умови, що використовується дорогий Wi-Fi-роутер, здатний спокійно працювати з півтора десятками приєднаних пристроїв, плюс особливості ПЗ та налаштування (індивідуальне підключення кожного приладу до мережі Wi-Fi з введенням пароля тощо). Тут вже кожен вибирає сам, чи більше заплатити, але заощадити час і нерви, чи навпаки заощадити гроші, але вкласти більше свого часу і потенційно зіткнутися з огріхами роботи смарт-освітлення через «народний» Wi-Fi.

Вище ми розглянули досить прості побутові сценарії використання, а тепер перейдемо до вишеньок на торті, яких є кілька. Зокрема, поговоримо про синхронізацію картинки, світла, а іноді й звуку для більш глибокого занурення в дійство на екрані або в танці.

Дискотека, ігри та домашній кінотеатр разом із Philips Hue Sync

Ще з кінця 90-х почав використовувати підсвічування ззаду монітора у формі звичайної настільної лампи на телескопічній нозі, що жорстко фіксується за стільницю. Причина – турбота про очі, тому що при роботі в темряві та наявності додаткового освітлення за дисплеєм зір напружується набагато менше. Таким чином виробилася своєрідна звичка, на яку чудово лягла концепція навколишнього освітлення Philips Ambilight, яку компанія почала застосовувати з 2002 року у своїх телевізорах. Сьогодні ж завдяки Hue Sync цю технологію можна застосувати для будь-якого телевізора та монітора.

Її я реалізував у трьох сценаріях використання: ігри, домашній кінотеатр і навіть у межах свого роду дискотеки. Розповім про все по порядку.

Hue Sync може бути реалізована двома способами: апаратно через Philips HDMI Sync Box та програмно за допомогою програми Hue Sync та комп’ютера на базі Windows або MacOS.

Можливостей попрацювати з апаратним рішенням не було, тому розповім про нього коротко для загальної інформації. Воно найзручніше для реалізації домашнього кінотеатру та єдине можливе, якщо хочеться підключити ігрову консоль. Фактично це міст між ТБ та джерелом сигналу, з якого HDMI Sync Box отримує інформацію для синхронізації зовнішнього освітлення Philips Hue та картинки. Причому, на відміну від вбудованого у фірмові ТВ підсвічування, ви не обмежені лише світлодіодною стрічкою (в ідеалі Philips Hue Play Gradient Lightstrip), але можете підключити ще й сумісні освітлювальні прилади, а це практично всі кольорові моделі Philips Hue, включаючи світлодіодні лампочки з цоколем E27.

Для програмного рішення Hue Sync потрібен PC або Mac, а ось ігрову консоль, на жаль, не підключиш. Але і за допомогою комп’ютера можна організувати як домашній кінотеатр, так і добре пограти, посиливши занурення у віртуальні світи за допомогою просторового освітлення. 

 

Система визначає яскравість і колір зображення на різних ділянках екрана та підлаштовує під них режим роботи підсвічування, плюс може синхронізувати світло і звук, використовуючи вбудований мікрофон. Я не став морочитися зі складним сетапом із купи ламп і обмежився набором із двох панелей Philips Hue Play, розмістивши їх на столі за ноутбуком і направивши світло на стіну. Налаштування досить просте: встановлюємо відповідний клієнт і дотримуємося інструкцій на екрані:

Потім створюється зона розваг у мобільному додатку Philips Hue (попередньо я підключив до системи панелі Philips Hue Play так само, як і інші освітлювальні прилади):

Коли зона створена, на комп’ютері запускаємо Hue Sync, вибираємо режим синхронізації, тиснемо одну велику зелену кнопку – і можна насолоджуватись ефектом просторового освітлення.

Відчуття просто чудові. Можливо, я занадто вразливий товариш, але гра в Shadow of the Tomb Raider у повній темряві з активованим підсвічуванням прям дуже занурює в атмосферу, і є відчуття розширеного ігрового простору. Варто зазначити, що синхронізація дуже плавна та швидка – лампи реагують на зміну картинки на екрані взагалі без затримок, якихось миготінь чи артефактів.

Спробував одночасно синхронізувати ще й звук, але для ігор та перегляду відео це здалося зайвим. Занадто сильно місцями починає мерехтіти світло. Так, все відбувається в такт і більш-менш ок, якщо мова про стрілянину, але ніяк не під час розмов персонажів. У результаті застосовувати Philips Hue Play для ігор у режимі «Екстремальний» можу рекомендувати сміливо.

Далі черга була за домашнім кінотеатром і особливо добре зайшов перегляд аніме «Клинок, який знищує демонів». Власне контент запускався на ноутбуці, з’єднаному через HDMI з телевізором і щось налаштовувати окремо після ігор не довелося. Хіба що перенести освітлювальні панелі з робочого столу до ТБ.

Але, як кажуть, апетит приходить під час їжі, і захотілося більшого. На додаток до панелей Hue Play я підключив світильник Philips Hue Iris та світлодіодну стрічку Philips Hue Plus .

Як бачите, різницю видно неозброєним поглядом. Враження не менш класні, ніж від гри, особливо у випадку з використанням одразу чотирьох освітлювальних приладів.

У процесі тестування виявився цікавий казус. При спробі відтворити відео з Netflix під час активної синхронізації через Hue Sync я отримував лише чорний екран. Активувався захист від копіювання контенту. Адже синхронізація здійснюється через функцію захоплення зображення з екрана, що сприймається сервісом як крадіжка. Тобто Netflix із Hue Sync несумісний.

Ну і найбільша вишня на торті Hue Entertainment і найцікавіший для мене особисто експеримент – це дискотека із застосуванням семи освітлювальних приладів Philips Hue у режимі синхронізації з картинкою та звуком одночасно. Все вийшло, і в процесі з’ясувався один неявний, але дуже корисний плюс застосування окремого модуля керування Hue Bridge, під який формується вся мережа освітлення Philips Hue – один раз налаштувавши систему, ви можете її легко перенести в інше місце (нова квартира або будинок), підключити до Wi-Fi-мережі та відразу ж використовувати. Наприклад, за допомогою панелей Philips Hue Play організувати Ambilight підсвічування для перегляду відео з друзями. Або дискотеку, як показано нижче.

В експерименті брали участь такі пристрої:

• блок керування Philips Hue Bridge;
• світлодіодні панелі Philips Hue Play Lightbar White and Color Ambiance;
• світильник Philips Hue Iris;
• три лампи Philips Hue Single Bulb White and Colour у вінтажному дискотечному ліхтарі родом із СРСР;
• світлодіодна стрічка Philips Hue Plus;
• MacBook Pro 16″ з додатком Hue Sync.

Світло, зображення та звук синхронізувалися через Philips Hue Sync у реальному часі. Вистава нижче створена саунд-продюсером та діджеєм MimAnsa з Revival Agents:

 

 

Які висновки

Поки не користувався Philips Hue, мені було ні холодно, ні спекотно від такого роду пристроїв. Тим більше був у минулому досвід роботи з парою лампочок від альтернативних виробників і якось без захоплення в силу коротких програм і відвертих складнощів з налаштуванням (зараз з цим краще, але є нюанси). А ось коли розкуштував смарт-освітлення в реальних побутових ситуаціях, загорівся цією ідеєю, та ще й задумався про OLED-телевізор Philips із вбудованим підсвічуванням Ambilight замість «богоподібного» LG C1 (так, реально крутий телевізор, у тому числі для сучасних консолей). Вийде банально дешевше, ніж докуповувати набір HDMI Sync із градієнтною світлодіодною стрічкою.

Звичайно, Philips Hue – досить дорога штука на тлі альтернатив, але для мене це як історія з Apple, з продукцією якої взаємодію з 2007 року. Користуючись практично всією лінійкою компанії, включаючи годинник, смартфон, планшет, навушники та ноутбук, не шкодую ні копійки, витраченої на все це, хоч можна було з альтернативами заощадити вдвічі, а то й більше. Тому що екосистема, потужні та гарні гаджети, на які зав’язана вся робота. Звикаєш до безшовної синхронізації, зручної системи резервного копіювання даних, чудового ПЗ. Окремо є цікаві альтернативи, а ось разом Apple виграє по всіх напрямках, імхо.

Так само і з Philips Hue – не все ідеально, але за сукупністю характеристик та досвідом роботи для мене особисто ця система розумного освітлення тепер у пріоритеті. Висновок, звичайно, суто суб’єктивний, як і весь досвід експлуатації.

Передбачаючи коментарі про AliExpress та можливість створити аналог Ambilight за «три копійки» на китайських компонентах, зазначу, що питання я вивчав (ось один із прикладів). Так, дійсно можна заморочитися і заощадити в рази, але надто багато витрат за часом і різного роду нюансів. Кожен обирає сам. І добре, що можливість вибору є.

В Україні для користувачів Philips Hue доступна гаряча лінія підтримки: +38 (089) 323 97 69

Фотографії надані автором