Анонс Hogwarts Legacy у вересні 2020 року викликав справжній когнітивний дисонанс. З одного боку, ігор по Чарівному світу не було вже цілу декаду, а з іншого — розробку довірили Avalanche Software, які займались серією Disney Infinity та іншими іграми для Disney, і не мали досвіду ААА-ігор, ще й у відкритому світі. До моменту публікації перших рецензій ніхто не вірив, що в результаті розробники справляться із задачею, хоч з певними нюансами.
Зміст
Вітаємо у Гоґвортсі
Обдарований старшокласник у супроводі наставника та представника Міністерства магії прямує до Гоґвортсу аби навчатися магії та приборкати свої таланти. На півдорозі до школи відбувається інцидент, під час якого розкривається ще один талант героя — бачити згустки древньої магії, про існування якої практично нікому не відомо.
Прибувши до школи проходимо обряд вибору факультету на чолі з розподільчою шапкою. Можна використати свій акаунт Harry Potter Fan Club і тоді ваш факультет підтягнеться у гру автоматично, ще й кілька косметичних бонусів отримаєте.
Для цього потрібно створити акаунт WB Games та підв’язати до нього акаунт Wizarding World, профіль PlayStation, Xbox, Steam та EGS (в залежності на якій платформі граєте). Далі гра все зробить автоматично, хоча на етапі вибору факультету дасть можливість обрати гуртожиток самостійно.
П’ятнадцятирічний новачок, якого одразу ж зараховують на п’ятий курс, швидко привертає до себе увагу викладачів та учнів. Такий сюжетний хід дозволив розробникам занурити гравця одразу у вир подій, без прелюдій у виглядів перших років навчання, а також дозволив розповісти більш дорослу історію, аніж пригоди першокласників.
Та все ж ми у школі, тому доведеться здати академрізницю та поєднувати уроки магії з розслідуванням намірів головного поганця. Це і буде основним нашим заняттям протягом усієї гри, сюжетні квести охоплюють як навчання, так і розслідування, часто можна навіть обрати чим зайнятися в першу чергу.
Важливіший вибір гра дозволяє робити у визначенні нашого характеру, бути приторно добрим та ввічливим, або ж егоїстичним засранцем, грубо відповідати однокласникам та присвоювати їх речі.
З сюжетною лінією про поганця все зрозуміло (тут без подробиць), то принцип по якому будувалася шкільна арка інколи дивує. Одні квести навчають базової магії та вмінням, а інші розповідають окремі історії учнів, при цьому початок історії нам подають у вигляді сюжетного завдання, під час якого ми вивчаємо щось, що є обов’язковим для проходження гри, а вже продовження історії розгортається у додатковому квесті.
З одного боку, такий підхід дозволяє пропустити історію, яка вам не подобається, а з іншого, у грі багато сюжетів, які на початку виглядають пересічними завданнями, та згодом розростаються у масштабну та цікаву пригоду, інколи навіть трагічну.
І це ще одна проблема, на початку Hogwarts Legacy ледве не всі додаткові місії банальні та не цікаві, але їх все одно потрібно пройти, що б надалі взаємодіяти з учнями та дізнатися їх історію.
Ще один тип активностей, це доручення викладачів. Їх варто виконувати для вивчення нових заклинань, деякі є обов’язковими для просування по сюжету. Як правило, ці завдання полягають у зборі ресурсів чи подоланні ворогів вказаним способом. Після виконання умов повертаємося до викладача та виконуємо просту мінігру з вивчення заклинання й одразу ж випробовуємо вивчене на манекені.
Заклинань не багато, але це основний аргумент у боях, і ще зілля. Їх доводиться активно використовувати та перемикатися між їх наборами, що у процесі бою виглядає видовищно, але саме грання скочується у хаос, через не зовсім зручний спосіб перемикання цих наборів. Також в окремих локаціях потрібно використовувати не бойові вміння, наприклад, що б погодувати тварин або облаштувати власну кімнату.
Для цього назначаємо, наприклад, корм на одну з кнопок, годуємо тваринок, а потім знову повертаємо бойове заклинання. В результаті, заради двохвилинної активності, ми хвилину витрачаємо на переназначення вмінь. Можна залишити «мирну» магію на постійній основі, але тоді залишиться менше місця під бойові заклинання.
Не такий вже і чарівний
Інколи складається враження, що Hogwarts Legacy не дороблена, особливо в деталях, які трішки псують загальне враження про гру. Наприклад, взаємодії з деякими предметами або діалоги починаються через чорний екран (затемнення), навіть аби просто погладити котика скрипт вмикається через затемнення екрана. А котиків тут багато й з усіма хочеться погратися, тож уявіть масштаб проблеми.
Постановка діалогів максимально проста, навіть в сюжетних розмовах це просто зміна планів співбесідників, що з часом трішки втомлює. Тому що, по-перше, гра довга і в діалогах ми проводимо більшість часу, і вже на десятій годині ці балакучі голови хочеться промотувати. Друга причина більш технічна. При кожній зміні планів все оточення та освітлення наново рендериться і це дуже помітно, що вибиває з атмосфери гри та відволікає.
Також, якщо швидко бігти до іншої великої частини замку біля дверей може з’явитися значок завантаження, що на кілька секунд зупиняє героя біля виходу. Подібне я зустрічав лише в одному місці безпосередньо Гоґвортсу, але здебільшого весь світ цілісний, за виключенням окремих локацій.
Також зустрічаються баги, але нічого критичного і їх кількість не перевищує «норми» для типової гри з відкритим світом. За понад 30 годин грання один раз гра вилетіла, і ще один раз довелося перезавантажитися з контрольної точки, і це все.
Окремо хочу відзначити керування мітлою, воно нормальне, коли потрібно просто долетіти до необхідної точки на мапі, та коли справа доходить до змагань…ох. Впевнений, розробники залишили найкращий з варіантів керування, але це саме той елемент гри, який викликатиме найбільше болю.
У Hogwarts Legacy є редактор персонажа, але для створення унікального героя редактор занадто куций, обличчя так взагалі обирається з півтора десятка стандартних наборів. Окремі елементи: очі, рот, брови, можна налаштувати, але загальної погоди вони не роблять, в соціальних мережах мені вже траплялися скриншоти персонажів схожі на мого героя.
Щобільше, навіть деякі неігрові персонажі схожі, не буду уточнювати, але один привид дуже схожий до учня, якого ми зустрічаємо в перші години перебування у школі (це різні особистості) і обох ми зустрічаємо по основному сюжету.
Але головне те, що більшість недопрацювань не є критичним. Так, точково на них звертаєш увагу коли помічаєш, але за секунду вже забуваєш, коли на екрані постає величний замок школи, або таємничий Заборонений ліс окутаний густим туманом, чи життєрадісне містечко Гоґсмід, в якому, що не день, то свято.
Світ магії реальний
Хоч події Hogwarts Legacy й розгортаються за 100 років до історії Гаррі Поттера, сам замок практично лишився незмінним. Перші хвилини, та навіть години гри хочеться просто ходити школою, розглядати картини, крутити глобуси, відвідувати різні класи та спостерігати за життям учнів. Увага до деталей неймовірна, як і їх кількість у кадрі, мені важко уявити кількість проробленої роботи, кожний сантиметр замку зроблений вручну.
Коли ми приходимо на заняття, нам показують невеличку заставку під час якої учні навчаються, роблять успіхи чи провалюють завдання. Хтось навчається керувати мітлою, хтось сидить біля фонтану чи ловить метеликів. Вартові б’ють один одного, чарівний секатор підрівнює кущі, а десь на горизонті учні змагаються у швидкості на мітлах.
Я помітив, що у школі тільки підлітки, ймовірно в першу чергу це пов’язано з юридичними та віковими рейтинговими питаннями, а вже потім як художнє рішення.
Прилеглі поселення виконані на такому ж рівні уваги до деталей та відчуттю магічності цих місць. Гоґсміт справді виглядає як місто в якому вирує життя, і коли особисто відвідуєш крамницю із солодощами чи магазинчик дивацтв розумієш, чому однокласники Гаррі так раділи коли отримали можливість відвідати це чарівне місце. Крамничка Олівандера та Три мітли з маслопивом теж на місці.
А ще тільки у Гоґсміті можна придбати необхідне обладнання для навчання. Заборонений ліс дійсно виглядає зловісно та викликає почуття тривоги своєю темрявою та жителями, які не завжди раді бачити чужинців. А з деяких локацій чи поселень не хочеться виходити взагалі. Була б можливість посидіти на лавочці з прекрасним краєвидом, впевнений, я б точно провів кілька годин перебуваючи у стані повного спокою та спостерігаючи за чарівними тваринами чи рослинами.
Вся гра супроводжується музикою, яка ні на ноту не поступається саундтреку Джона Вільямса для фільмів. Та остаточно пересвідчитися у любові розробників до серії мене змусив ТОЙ САМИЙ звук при використанні Lumos, який зазвучав з DualSense, ось де справжня магія.
Як любитель ігрової фотографії постійно згадував розробників незлим тихим словом за відсутність фоторежиму чи хоча б можливості одним пунктом меню вимкнути весь інтерфейс гри.
Впевнений, гардкорні фанати всесвіту знайдуть чим не вдовольнитися, але навіть таким буде можливість випробувати свої знання. Розробники підготували невеличкий квіз з питаннями по всесвіту, відкриється він у ході сюжетного завдання, тож його ви точно не пропустите.
Що б підігріти дискусійність скажу, що одним зі спірних рішень є заклинання Alohomora, яке відкриває замки. У грі розробники зробили мінігру, і з одного боку це додаткова механіка, хоч і не складна, а з іншого трішки розвіюється атмосфера чарівності, коли знання заклинання недостатньо, аби воно діяло.
Як правильно навчатися у школі магії?
Hogwarts Legacy це більше про процес перебування у школі магії та навчання, аніж про досягнення результату, тому дам кілька порад, які, можливо, допоможуть не зіпсувати ігровий досвід. Активностей у грі дуже багато, від зачищення таборів з темними магами до збору власної колекції тварин, й поступово їх ставатиме дедалі більше, тож не намагайтеся охопити одразу все.
Вивчаючи гру до вас прийде розуміння як вирішити той чи інший пазл, відкрити зачаровані двері чи скриню, тож, будь ласка, не біжіть одразу в інтернет по підказку, дайте собі й грі трішки часу. Це ж стосується збору колекційних предметів та нотаток. Ви будете постійно бігати по школі та околицях і поступово зберете необхідні речі. Якщо знайшли цікавий предмет і відсутня будь-яка взаємодія з ним, просто дочекайтеся сюжетного квесту і повертайтеся на старе місце.
Всі цікаві місцини занотовуються на мапі, тож ви їх з легкістю знайдете. Обов’язково продавайте непотрібно речі торговцям, особливо перед сюжетними місіями, які як правило тривалі по часу й не дають можливості збігати до крамниці й скинути непотрібний хабар.
І найголовніше, запам’ятайте: Wingardium LeviOsa, не LeviosA.
