21 травня на стримінговому сервісі Netflix викотили усі 8 епізодів науково-фантастичного серіалу “Бороуз”. Ще до прем’єри його встигли охрестити “Дивними дивами” з пенсіонерами замість школярів, адже виконавчими продюсерами шоу виступили творці нетфліксівського хіта брати Даффери. Ми вже подивилися увесь сезон запоєм і готові поділитися своїми враженнями.
Плюси:
гарний акторський склад, і саме він є однією з найвагоміших причин для перегляду; автори намагаються поєднати душевність, наукову фантастику родом з 80-х, детективно-пригодницьку складову і часом їм це вдається; у серіала є всі необхідні атрибути, щоб стати хітом;
Мінуси:
іноді серіал здається гарним снодійним; не всі персонажі цікаві; слабенькі лиходії; посередній науково-фантастичний складник; мало Білла Пуллмана;
“Бороуз” / The Boroughs
Жанр наукова-фантастика, пригодницький детектив
Шоуранери Джеффрі Аддісс, Вілл Метьюз
У ролях Альфред Моліна, Альфре Вудард, Деніс О’Гара, Джина Девіс, Кларк Пітерс, Карлос Міранда, Білл Пуллман, Джена Мелоун
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Авіаційний інженер Сем Купер нещодавно втратив кохану дружину, а тепер, вийшовши на пенсію, змушений коротати дні в елітному будинку для літніх людей Бороуз, що становить ціле містечко, розташоване посеред пустелі Нью-Мексико. На початках буркотливий дід сильно вередував, не хотів стирчати у цій місцині, усіма силами намагався домовитися з керівництвом про “звільнення з в’язниці”. Та згодом, познайомившись з милими сусідами, передумав.
Втім, коли здавалося, що найгірше позаду, Сем став свідком дивної загибелі свого новоспеченого друга Джека Вілларда. Прямо посеред ночі він зіткнувся зі страшним створінням, яке і вбило чоловіка. Тож тепер пенсіонер вирішує дістатися правди за будь-яку ціну, паралельно втягуючи в розслідування своїх сусідів.
Чи бувало у вас колись відчуття, що ви дивитесь якесь високорейтингове шоу, або фільм, і у підсумку ніяк не можете второпати, з якого дива побачене отримало всенародну любов? На момент написання тексту “Бороуз” має 7,6 бала на IMDb, 95% позитивних відгуків кінокритиків (згідно 38 рецензій) та 84% глядацького попкорнометру на Rotten Tomatoes. Звісно, в майбутньому цифри можуть дещо змінитися, але факт незаперечний — серіал від Netflix не без успіху зазіхає на звання нового хіта.
Насправді тут немає нічого дивного, адже на екрані присутні саме ті атрибути, що покликані подарувати якнайбільший комфорт глядачам.
Гарний акторський склад на чолі з блискучим Альфредом Моліною — командна робота бодай трохи харизматичних і глибших за табуретку індивідуальностей прикрасить будь-яку історію, навіть у “Форсажі” це до певного часу працювало. Зловісна таємниця всередині мальовничого містечка — Стівен Кінг на таких сюжетах собаку з’їв. Химерна чупакабра під (чи точніше над) ліжком та відповідна атмосфера, що відсилає до ностальгічної класики фантастичного кіно 80-х, доречно буде згадати того ж Спілберга або “Кокон” (1985) Рона Говарда. Виразний пригодницький складник, без якого важко уявити притомну ескапістську розвагу.
Усе це загорнуте у дрібку сентиментальних змістових трюїзмів (поважайте та любіть стареньких і ні в якому разі не ігноруйте їх, цінуйте кожну мить життя, старість — не радість, але і не кінець, втрачати близьких невимовно боляче тощо), звично для Netflix вилизану картинку та ідеально вибудувані декорації, немов ми знову у якусь “Гру в кальмара” потрапили.
Тобто “Бороуз” орієнтований на максимально широку аудиторію. Він не надто страшний для молоді, не надто дитячий для дорослих і водночас старшому поколінню з очевидних причин може бути цікавим. Він суцільно безпечний і не дай Боже щось у кадрі має напружити глядача, вибити його із зони комфорту. Це ідеально вивірений продукт. Стримінгова алгоритмічна перемога, нехай і не скажеш, що без душі. Невибаглива запійна розвага біля екрана. “Венздей”, наприклад, була плюс-мінус такою ж.
Не зрозумійте неправильно, у цьому абсолютно немає нічого поганого. Однак і виняткового — теж.
Та нумо, заради різноманітності, подивимося на новинку дещо критичнішим поглядом, ніж у перших захоплених глядачів. Чи все гаразд у серіалу з темпоритмом? Чи все достатньо адекватно та логічно пояснюється сценаристами — що це за монстри такі, звідки вони взялися, як працює їхня, давайте, щоб не спойлерити скажемо узагальнено — супергеройська здібність? Чи всі персонажі цікаві? Чи доладні місцеві антагоністи? Чому, чорт забирай, у кадрі так злочинно мало Білла Пуллмана?
І от коли починаєш задаватися подібними питаннями, картина виглядає вже не так райдужно. “Бороуз”, безумовно, якісне, комфортне телебачення. Однак це далеко не видатне шоу, після перегляду якого будеш знаходитися під враженням ще кілька днів. Хоча поточні рейтинги обіцяють принаймні щось наближене до цього.
Альфред Моліна чудово вписався у роль буркотливого старигана, у якого ще достатньо пороху в порохівницях, щоб поставити на місце зарозумілу “молодь”. Деніс О’Гара, попри те, що його персонаж страждає на рак простати четвертої стадії, відповідає не стільки за гумор, скільки за легковажність, і справляється з цим добре. 70-річна зірка “Бітлджюса” (1988), “Тельми і Луїзи” (1991), “Довгого поцілунку на добраніч” (1996) та багатьох інших популярних тайтлів Джина Девіс ніби в реальному житті винайшла еліксир молодості — поряд з нею навіть Том Круз нервово курить в сторонці.
А от подружжя в особі одвічного хіпстера та колишньої журналістки не цікаві від слова зовсім — настільки бляклими вийшли ці персонажі.
Не так давно, до речі, вже виходив серіал, де йшлося про боротьбу зі старінням — мова йде про “Красу” Раяна Мерфі. І нехай там було далеко не все ідеально, моментів, що закарбувалися у пам’яті, вистачало — чого вартувала хоча б сцена у дебютному епізоді з супермоделлю Беллою Хадід. Чого не скажеш про “Бороуз” — шоу приємне, але воно довго запрягає і надто безпечне, щоб запам’ятатися на довше, ніж швидкоплинні фінальні титри.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: