Навіть в несприятливих умовах розвитку вітчизняної ракетної програми, в Україні тривали роботи з модернізації та створення власного озброєння. Раніше ми розповідали про складний шлях БФРК “Сапсан” та про “Вільху-М”. Сьогодні розглянемо ще одну модернізацію радянської спадщини – РСЗВ «Буревій».  

Історія створення РСЗВ «Буревій»

РСЗВ «Буревій» складає важливу частину ракетної програми України. Після 2014 року спільно вести оборонну промисловість з росією, як це було раніше, стало неможливим, тому вітчизняні підприємства зіштовхнулися з потребою виробництва власних комплексів.

Запасні частини до радянських “Смерчів”, “Градів” та “Ураганів” виготовлялися російськими підприємствами, а в нас на озброєнні залишились саме ці установки як спадщина від союзу. Роботи з модернізації кожної установки дозволили зробити їх не тільки незалежними від російських постачальників, а й отримати більш сучасні варіанти озброєнь, які переважають радянські за технічними параметрами.  

Реактивну систему залпового вогню «Буревій» можна назвати сином радянського “Урагана”. У 2020 році ДП «Шепетівський ремонтний завод» оголосив про перші випробування цієї системи. Вже наступного року з’явилось повідомлення про співпрацю з чеською компанією Excalibur Army, яка займалась адаптуванням нового шасі Tatra T815-7 для цієї установки. 

Шасі Tatra є відмінною частиною ракетної установки, адже та сама “Вільха” розміщується на вітчизняному КрАЗ-7634. Чеське шасі Tatra вже має досвід використання з САУ “Богдана”,  словацькою САУ Zuzana 2 і данською версією САУ CAESAR, також воно розглядалось як варіант шасі для “Сапсана”. 

Випробовування «Буревія» відбулися лише за 1,5 року до початку повномасштабного вторгнення, однак установку вже бачили на світлинах з позицій українських військових в різних частинах фронту. У ЗСУ установка збирає позитивні відгуки, завдяки оновленому шасі «Буревій» вважають комфортнішим і захищеним, а цифровізація системи управління зробила установку швидшою та точнішою. 

Конструкція РСЗВ «Буревій»

Спільною рисою «Буревія» та «Урагана» є 220-мм ракети. Пускова установка і в БМ-27 Ураган і РСЗВ Буревій представлена з чотирьох верхніх труб і двох нижніх рядів труб по 6 ракет в кожній. Загалом установка переносить 16 снарядів. Основою пускової станції служить платформа, яка може обертатися на 30° вправо та вліво, а кут підйому становить від 0° до +55°. 

З іншого українська РСЗВ має низку переваг над радянською, адже навіть у дальності стрільби Буревій кращий, забезпечуючи від 35 до 65 км (залежно від типу снарядів) проти максимальних 40 км в «Урагана». Додатково, у «Буревія» присутні стабілізувальні “лапи” так звані аутригери, які опускаються на землю та тримають шасі під час стрільби нерухомим. 

Іноземне шасі «Буревія» належить до найновішого покоління T815-7T3RC1. З колісною формулою 8×8 платформа не тільки демонструє високу мобільність та прохідність, а й забезпечує кращий захист екіпажу. Кабіна броньована від стрілецької зброї, вантажівка також захищає від мін. Передбачена система вентиляції повітря, можливість зміни кліренсу, що також впливає на прохідність вантажівки в умовах бездоріжжя. 

У рух «Буревій» приводить 4-тактний дизельний двигун із повітряним охолодженням, турбонаддувом, з механічною 14-ступінчастою коробкою передач. Максимальна швидкість установки становить аж 105 км на годину (по шосе), при цьому запас ходу цілих 700 км.

Однак, не тільки дальність стрільби є “козирем” українського «Буревія». Його молодий вік дозволив інженерам втілити сучасні інструменти, а саме цифрову систему керування вогнем, яка дозволяє застосувати дані від повітряних розвідників – безпілотних літальних апаратів. В онлайн-режимі Буревій отримує дані про цілі, дозволяючи швидко знищувати ворогів і відступати з позицій. А ще у Буревія є прилад нічного бачення для роботи в темну пору доби. 

Чим установка знищує окупантів? Буревій використовує всі можливі снаряди 220 мм. Це та осколкові-фугасні, і некеровані реактивні снаряди 9M27K, 9M59, 9M27K2 (з касетною бойовою частиною для дистанційної постановки протитанкових мінних полів) і 9M27K2. 

Технічні характеристики РСЗВ «Буревій»

Характеристика	Значення
Калібр	220 мм
Дальність роботи	35-65 км
Швидкість на шосе	105 км/год
Запас ходу	700 км
Кількість напрямних	16
Шасі	8×8

Переваги установки РСЗВ «Буревій»

РСЗВ «Буревій» не просто старий радянський Ураган на новій вантажівці. Окрім розробки більш далекобійних 220 мм снарядів українські фахівці зробили установку більш сучасною, що вплинуло на її точність і захищеність. Військові дають гарну оцінку можливостям «Буревія», наголошуючи, що витрачають менше часу на виконання бойової задачі.

Завдяки швидкому обміну інформацією та аеророзвідці установка має все необхідне для точної роботи по скупченнях ворожих сил. Застосовуючи різні типи снарядів «Буревій» допомагає виконувати різноманітні задачі, а оновлена платформа забезпечує інший рівень комфорту та захисту екіпажу. 

Такі невеликі елементи як аутригери дозволяють діяти більш точно, навіть некерованими реактивними снарядами. Враховуючи, що реалізація проєкту відбувалась всього за півтора року перед початком повномасштабного вторгнення, наявність такої установки можна вважати успіхом. Як на перший бойовий досвід Буревій показав себе міцним конкурентом для радянських установок. 

Українська версія РСЗВ набагато ближча за характеристиками до іноземної зброї. «Буревій» схиляється в сторону кращого комфорту екіпажа, забезпечує збільшення точності та надає можливості застосування БПЛА під час наведення по цілі. Опис «Буревія» більш схожий на шведські Арчери (у розумінні реалізації шасі) чи навіть віддаленні прототипи Хімарсів. 

РСЗВ «Буревій» є гарним прикладом роботи оборонної промисловості, яка змогла наділити радянське застаріле рішення кардинально новою концепцією. Завдяки участі на фронті ця установка доводить, що такі модифікації є вдалими та можуть виступати прикладом для оновлення чи навіть розробки власних систем у майбутньому. 

Звичайно, що лише одним «Буревієм» українцям не вигнати з власної землі всіх росіян. Але робити їм пекельну погоду вантажівкою з 16 реактивними снарядами, яка може рухатися зі швидкістю 100 км на годину можна. І за це вкотре дякуємо тим, хто всупереч всьому робив свою інженерну роботу та керує цією установкою на полі бою.