28 квітня Disney+ представив чергову кіноадаптацію одного зі своїх старих мультфільмів. Цього разу рученьки кіноробів дісталися до «Пітера Пена», заснованого на однойменній повісті Джеймса Метью Баррі та випущеного 70 років тому. У цій рецензії розбираємось, наскільки обґрунтованою виглядає поява кіноверсії та що нового вона може запропонувати глядачу.
Жанр пригодницьке фентезі, сімейна комедія
Режисер Девід Лоурі
У ролях Олександр Молоні, Евер Андерсон, Джуд Лоу, Алан Тьюдік, Яра Шахіді
Прем’єра Disney+
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Лондон едвардіанського періоду, тихий приємний вечір. Перед сном діти Джорджа і Мері Дарлінг, малі Джон, Майкл та їхня старша сестра Венді, вирішили трохи подуріти. Результатом їх невинної гри в піратів стає розбите дзеркало у дитячій, справедливі зауваження від сурового батька та небажання Венді дорослішати.
Аж раптом посеред ночі до дітей в кімнату навідується казковий персонаж Пітер Пен разом зі своєю вірною помічницею — феєю Дінь-Дінь. Він намагається зловити власну тінь, будить юних мешканців кімнати та пропонує їм відправитись у фантастичну Ніделяндію, де можна насолоджуватись безтурботним дитинством скільки душі завгодно.
Трошки магічного пилку, спогадів про щось хороше, і ось уже шибеники отримують супергеройську здібність польоту серед хмар похмурої британської столиці. Діставшись пункту призначення, новоспечені мандрівники потрапляють під гарматний обстріл зловісних піратів, ватажком яких являється підступний і небезпечний Капітан Гак.
Disney вперто продовжує діставати з засіків свої давнішні мультиплікаційні надбання та перетворювати їх у сучасні фільми. Автори стараються наповнити ці творіння новими, більш актуальними смислами, але іноді забувають, що деякі історії того геть не потребують.
Певні запропоновані нововведення у «Пітері Пені та Венді» виглядають дійсно доречно.
Оригінальний мультфільм був заснований на казковій повісті Джеймса Баррі. Він вийшов у 1953 році та дозволяв собі жарти, що зараз могли б сприйнятися як ознаки поганого тону (хоча поголена дупця чайки це і досі смішно). Важко уявити собі у сучасній діснеївській казці, щоб індіанці були реально червоношкірими, а фея виглядала як секс-символ на кшталт Мерилін Монро.
Тож цілком резонно, що відповідальні за сценарій Девід Лоурі та Тобі Гальбрукс відкинули будь-які делікатні моменти або навіть натяки на них, що мали місце в обох першоджерелах. Однак це не варто зараховувати до великих досягнень, адже нова версія класичної історії позбулася головного — відчуття яскравої, ескапістської пригоди, а ще — діснеївської магії закохувати у свої казки.
Помітних змін набули канонічні образи основних дійових осіб.
Якщо в мультфільмі усіх ледь не постійно рятував Пітер Пен, то зараз це той, хто сам потребує порятунку. Ще тільки-но недавно ми писали про інший проєкт Disney, в якому головний герой віддав Т̶е̶м̶н̶о̶г̶о̶ ̶м̶е̶ч̶а пальму першості жіночому персонажу, як тут дівчинка у виконанні Евер Андерсон у всьому затьмарює «хлопчика, що не хотів рости».
Найглибшою, в межах легковажного жанру, передісторією обзавівся Капітан Гак, якого на екрані втілив Джуд Лоу. Тепер його постійна лють до Пена отримала цілком адекватний і зрозумілий мотив, а їх одвічне протистояння — виразне пояснення. У кінцівці лиходій навіть трошечки вмикає леджерівського Джокера та промовляє думку про те, що без цього антагонізму життя втратить свої барви.
Що дійсно може захопити, то це прекрасні краєвиди Ніделяндії, які оператор Боян Базеллі, здається, демонструє з усіх можливих ракурсів з відвертим задоволенням. Ця мальовнича місцина, що омивається величним океаном, нагадує ірландський острів з трагікомедії «Банши Інішерина». Милуватися такими кадрами можна нескінченно довго.
В цілому це красива казка, котра по дорозі до глядача десь розгубила майже всю казкову чарівність і пригодницький дух. Бо пригоди ті нуднуваті та не спроможні викликати справжні емоції.
Найбільша проблема «Пітера Пена та Венді» полягає у тому, що це абсолютно пісний, дієтичний продукт, причому настільки, що тутешні крокодили точно залишаться голодними.