10 липня Netflix представив чергову новинку на вихідні — науково-фантастичний трилер німецького виробництва «Цегла». Головні ролі у ньому виконали Маттіас Швайгхьофер та Рубі О. Фі, котрі вже працювали разом на знімальному майданчику «Армії злодіїв», що був приквелом до зомбі-постапокаліптики «Армія мерців» Зака Снайдера. Цього разу перед героями постала куди більш загадкова загроза, ніж полчища ходячих мерців, а саме — чорна стіна, яка охопила цілу багатоповерхівку, закривши усі шляхи назовні. Наскільки захопливо було шукати вихід зі злощасного будинку разом з його мешканцями — читайте в огляді нижче.

«Цегла» / Brick

Жанр науково-фантастичний трилер
Режисер Філіп Кох
У ролях Маттіас Швайгхьофер, Рубі О. Фі, Фредерік Лау, Салбер Лі Вільямс, Муратхан Муслу, Сіра-Анна Фаал, Аксель Вернер, Александер Бейер, Йозеф Берусек
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Тім — розробник відеоігор з Гамбурга, який з головою поринув у працю. Він давно планував подорож у Париж разом зі своєю дружиною Лів, але до справи у них руки так і не дійшли. От і зараз Тім ставить роботу понад усе, геть не розуміючи, що ця мандрівка — остання спроба Лів врятувати шлюб, котрий з певних причин дав тріщину.

Чергова сварка страждальців переривається дуже дивною знахідкою: усі двері та вікна у багатоквартирному будинку виявляються заблоковані чорною стіною невідомого походження. Будь-які намагання якось зруйнувати чи хоча б пошкодити таємничу огорожу закінчуються невдачею. Згодом Тім та Лів роблять дірку у звичайній стіні, що допомагає комунікувати з сусідами. Вони об’єднують зусилля, щоб дістатися бомбосховища, а там наче і до метро рукою подати. Чи вдасться буквально замурованим у своїх оселях мешканцям вибратися назовні?

Вже на початку німецькі кінороби вставляють в оповідання промовистий кадр з мухою, що потрапила у пастку. А за кілька миттєвостей не становитиме особливих труднощів розшифрувати авторський посил, що криється за стіною клаустрофобного трилера з елементами наукової-фантастики. Метафоричний меседж зчитується ледь не після першого ж діалогу між головними героями — це історія про стіни, які ми несвідомо зводимо навколо себе. Психологічні бар’єри, що заважають нам чути одне одного, розуміти, йти на компроміси.

Конкретно у персонажа Маттіаса Швайгхьофера така поведінка зумовлена жахливою трагічною подією, що спіткала подружжя кількома роками раніше. Повне занурення у роботу стало його способом подолання невимовного горя, свого роду захисною реакцією, зокрема і від власної дружини.

З одного боку з клаустрофобного сюжету про те, як група людей опиняється в замкненому середовищі у дусі культового «Куба» (1997) Вінченцо Наталі можна витиснути максимум напруги. З іншого, якщо в історії не передбачене місце для смертельно небезпечних пасток, у творців лишається не так багато і без того обмеженого простору, щоб саспенс відчувався повсякчас і тільки наростав.

В «Цеглі» якраз так і відбувається. Маневрів для неочікуваних ситуацій, що припускають летальні наслідки, у стрічці небагато, а драматизм конфліктує з жанровим гостросюжетним складником замість того, щоб гармонійно доповнювати одне одного. Ну так, стіна вміє зупиняти кулі, як той Нео, та робити з найдопитливішими те саме, що Королева Чужих зробила з андроїдом Бішопом у сиквелі Кемерона. На жаль, подібних моментів, що стрімко електризують повітря, тут рішуче не вистачає.

Наприклад, місцевий любитель екстазі видає вельми робочу версію про те, що мешканці будинку потрапили в такий собі аналог «Гри в кальмара» (або взагалі усе це пов’язано з «Матрицею»). Netflix, звісно, любить штампувати конвеєр, та й натяки на розширення географії кривавих ігрищ нам вже показали. Однак така щільність схожих історій з огляду на те, що третій сезон південнокорейського хіта вийшов зовсім недавно — це було б занадто навіть для стримінгового гіганта.

На думку ж тутешнього конспіролога, в певних ракурсах підозріло схожого на Джая Кортні, високотехнологічна цегла покликана не знищити, а навпаки, врятувати стражденних, адже зовні напевно лютує якесь зараження. І якщо «гамбурзька стіна» таки впаде, усім настане гаплик. Хай там як, а частина глядачів точно буде не задоволена тими натяками-відповідями, котрі пропонує кіно. Зате це дає змогу творцям розвинути тему у потенційному сиквелі.

В цілому «Цегла» зірок з неба не хапає та абсолютно нічим не вражає. Та принаймні тут є за що зачепитися оку, на відміну від «Старої гвардії 2», що вийшла на Netflix тижнем раніше.