Багато хто з читачів похилого віку (35+), бачили ігри фірми “Электроника”, серії «ИМ», так само – багато хто з вас особисто в них грав. “Ну, Погоди”, “Весёлые футболисты”, “Хокей”, “Тайны океана” та інші. Памʼятаєте як ходили чутки, що при досягненні 1000 очок у “Ну, постривай” заєць подарує квіти вовку, чи почнеться заставка “Ну, зачекай”? Я впевнений що хтось памʼятає)
А чи вдавалося вам перевірити цей міф особисто? Мені – ні, як і моїм знайомим чи друзям. Моя батьки, сестри та браття провели у цій грі години, але так ніхто того мультика чи якусь іншу заставку і не побачив. Я вірив, старався, але нанівець. 1000 яєчок я не зловив, мультик не побачив, квіти не отримав. Зараз, почитавши як влаштований тип дисплея що був у електроніці, зрозуміло – ніякого мультика, чи квітів там бути не могло… Але тоді я вірив!
Та чи знали ви що ця електроніка лише калька на японські портативні приставки Game&Watch? У той час, коли весь світ розвивався, вигадував новіше, крутіше, краще, якісніше – радянський союз лише брав чуже, змінював назву, адаптував під ринок снг та продавав під виглядом “советского качество сделанно в ссср”. Рекомендую для ознайомлення статтю Дмитра Спасюка “Плагіат електроніки срср: копії та підробки західної техніки“, в якій багато прикладів недобросовісного використання чужих ідей совєтамі.
На фото вище вже більш сучасна варіація культової Game&Watch, з Super Mario, трьома іграми про Link’a, та двома привітами з минулого “Рибалкою” та “Жонглером”. Я б відніс саме ігри серії Game&Watch до списку найскладніших ігор. Так дивишся – нібито і не складно, проте на 200-300-700 яйці, шарі чи рибі ти розумієш що все, приплив, концентрації нема, починаєш натискати не ті кнопки що потрібні і… програєш…
Проте хотів би розповісти про ще одну гру, яка викликала в мене багато страждань, і це не Cuphead. Вітайте, гра що витратила купу мого часу на розуміння куди йти і що потрібно робити. Legend of Zelda: Link’s Awakening. Гра вийшла у 1983 році, але почув я про неї лише коли отримав передзамовлений Game&Watch “Legend of Zelda”. Звичайно я витратив декілька годин на розпаковку та ознайомлення з усіма іграми на портативці. Запустив Пробудження Лінку, побігав пів години і все. Не зрозуміло що робити. Підходиш до проходу – там яма, стрибати як – незрозуміло. Біжиш до іншого проходу – великий камінь на дорозі, гра каже що “Ти занадто слабкий” і ти повертаєшся. Забігаєш до лісу – там єнот усипляє тебе і так постійно. Куди не підеш – пройти не можеш.
Зрозуміло що ніякого тренінгу, пояснень чи інструкцій у грі того часу не було, як і тут, тож я закинув того лінка. “Хай спить і не пробуджується” – вирішив я.
Але куди без але. Одного дня я побачив на популярному сервісі оголошень гру для Nintendo Switch. Ремастер тої “культової” гри, тож я все ж таки вирішив що пройду її на Game&Watch, але спочатку пройду ремастер на свічі. І локалізація на рос мову є, гра трохи підказує у яку сторону тобі потрібно йти, з ким балакати, шо робити.
Як я насолоджувався графікою та 60 FPS – ви не уявляєте. Гра відчувалась інакше. керування джойстиком, підказки, легкий доступ до інвентарю – це все поліпшувало складність гри. Але навіть у лайтовому, на мою думку, ремастері, я не зміг впоратися з лабіринтами без допомоги інтернету. Особливо наприкінці, коли я тупо стояв і не міг зрозуміти кому треба ту мітлу віднести та на що виміняти) Але я її зміг закінчити (годин 12 пішло на все). Прикро що тільки у ремастері. І прикро що пробудження лінку на гейм енд воч я знову відклав на невизначений термін. Одного разу я до нього повернусь і ми закриємо це питання. Якщо є питання по грі, щось цікавить – пишіть.
Почувайте себе вільно, та напишіть коментарях про свої “найскладніші” ігри, про те чи зібрали ви 666 яєць у “Ну, погоди”, чи заспівали ви пісню Рибі Вітрів на горі Тамаранч, чи ще щось від себе про важкі ігри.
Тіммі 2 (другий) приєднується до четвертого та третього з попередніх моїх записів і передає усім вітання. Залишайтесь з нами, і вже скоро познайомитесь з Тіммі першим)
Неможливо визначити найскладнішу гру. Проте можна виокремити певні, що залишились у памʼяті, завдяки своїм складним, заплутаним рівням, чи завдяки своєму ідіотському керуванню, чи швидкістю рухів що ця гра потребує, чи взагалі потребує рухів, чи ні. Для мене обидві ці гри закарбувалися у голові надовго, і я обовʼязково відремонтую контакт живлення на електроніці, та буду берегти її для наступного покоління.
P.S. Доречі, цікаво що обидві гри так чи інакше звʼязані з яйцями. Там ти їх ловиш, там пробуджуєш, тож назва статті саме на це і відсилає XD
