Інтерчейндж розбрату. АМКУ виступив проти нових законопроєктів (9170 та 9171) щодо регулювання розміру міжбанківських комісій

Опубликовал
Владимир Скрипин

4 травня Антимонопольний комітет України (АМКУ) повідомив, що не підтримує нові законопроєкти в частині регулювання розміру міжбанківської комісійної винагороди (інтерчейнджу).

Здавалося б, питання інтерчейнджу комісії інтерчейндж — комісії, що сплачуються банком-еквайром на користь банка емітента при здійсненні безготівкових розрахунків у торгово-сервісній мережі. закрили наприкінці 2021 року, але воно досі є предметом суперечок і час від часу з’являються законодавчі ініціативи щодо запровадження регулювання замість на противагу сучасному ринковому інструментарію. Йдеться про свіжі законопроєкти № 9170 та № 9171, що передбачають встановлення граничних ставок інтерчейнджу при здійсненні міжбанківських платіжних операцій з використанням платіжної картки та адміністративну відповідальність за їх перевищення.

Про що йдеться

При здійсненні безготівкових розрахунків у торгово-сервісній мережі продавці платять банку-власнику термінала комісію (% від суми купівлі), а банк-еквайр своєю чергою ділиться частиною комісії з банком-емітентом картки.

Якщо пам’ятаєте, ще до повномасштабного вторгнення у 2021 році Рада ухвалила новий закон про платіжні послуги, але без норми про регулювання міжбанківських комісій (її виключили з фінальної версії документа), яка запустила палку дискусію між співвласником Rozetka Владиславом Чечоткіним та співзасновником monobank Олегом Гороховським. Зрештою НБУ, Visa та Mastercard домовились про поступове зниження комісії інтерчейндж та затвердили графік, який тоді погодив АМКУ (з 26.11.2021 — не більше 1,20%; з 01.07.2022 — не більше 1,00%; з 01.07.2023 — не більше 0,90%).

Наприкінці листопада 2021 року Mastercard та Visa почали знижувати комісії інтерчейндж, monobank зменшив процентну ставку на залишок власних коштів (з 1 квітня 2022-го нарахування % на залишок взагалі припинилося) та «порізав» кешбеки, а Rozetka власну платіжну систему так і не запустила. Ще можна пригадати, що Rozetka та інші великі торгові мережі, які підтримували зниження банківських комісій, обіцяли знизити вартість товарів для споживачів.

Що хочуть змінити

Ключові зміни, які пропонуються законопроєктами № 9170 та № 9171:

  • Встановлення граничних розмірів інтерчейнджу: не вище 0,32% для операцій з дебетової платіжної картки, та 0,73% з кредитної платіжної картки.
  • Тимчасово, до 1 січня 2026 року, обмежити розмір інтерчейнджу: з дня набуття чинності Закону до 31 грудня 2023 року — 1%, з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року — 0,7%, з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року — 0,5%».
  • Заборонити банкам змінювати встановлені законом граничні розміри інтерчейнджу та встановити адміністративну відповідальність за перевищення лімітів.

Позиція АМКУ

Комітет вважає, що законодавче регулювання розміру інтерчейнджу позбавить учасників ринку послуг платіжних систем можливості конкурувати за ціною, що матиме негативний вплив на розвиток конкуренції. Також це може призвести до низки негативних наслідків для клієнтів банків — збільшення плати за обслуговування платіжних карт, підвищення тарифів на інші банківські послуги тощо. Можна пригадати, як свого часу ПриватБанк погрожував відключенням Apple Pay та Google Pay у разі законодавчого обмеження розміру банківської комісії.

З огляду на положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та чинний Меморандум між НБУ, Visa та MasterCard АМКУ не підтримує Законопроєкти № 9170 та № 9171 в частині регулювання розміру інтерчейнджу.

У підсумку

Це далеко не вперше прихильники ідеї законодавчого регулювання розміру інтерчейнджу аргументують необхідність змін гармонізацією з законодавством ЄС та позитивними змінами, зокрема потенційним зниженням цін на товари та послуги. Можна пригадати попередню оцінку НБУ та аналіз гіркого досвіду впровадженого у 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у ЄС — якщо стисло, нічого хорошого з цього не вийшло.

«‎Ми вважаємо, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України.

У нашій країні це може призвести до зупинення розвитку і, ймовірно, згортання pos-термінальної мережі, а також збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Закликаємо парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно й демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг».

із попередньої заяви НБУ від 22 березня 2021 року

Врешті-решт, банківська система України цілком заслужено вважається прогресивною, і якраз тут Україна багато у чому випереджає США та Європу, де все дуже забюрократизовано — з початку вторгнення в соцмережах регулярно з’являлися історії з мемами та жартами, у яких українські переселенці, які тікали від війни, скаржилися на бюрократичні перепони та недосконалі банківські/поштові послуги в ЄС, та водночас хвалили “Дію”, monobank, “Нову пошту”, etc.

Disqus Comments Loading...