Загалом ракети сімейства Delta IV, куди входять п’ять різновидів, літали в космос 45 разів за 22 роки експлуатації.
Ввечері 9 квітня Delta IV Heavy здійснила останню місію та закінчила свою льотну кар’єру довжиною у 20 років — важка ракета-носій ULA вивела у космос засекречений військовий супутник для розвідки США (National Reconnaissance Office).
Цей запуск знаменує кінець історії ракет серії Delta — надалі їхню роботу візьмуть на себе ракети серій Falcon і Vulcan. Загалом ракети програми Delta літали в космос 389 разів з 1960 року, коли дебютувала перша Delta, яка була модифікацією PGM-17 Thor.
Щодо Delta IV Heavy, яка належить до ракет важкого класу та виготовлялася американською ULA, фактично вона третя за максимальним корисним навантаженням серед актуальних ракет-носіїв. Як і інші Delta, Delta IV Heavy — розробка United Launch Alliance (ULA), спільного підприємства Lockheed Martin та Boeing. Перший запуск Delta IV Heavy відбувся у 2004 році, і виявився частково успішним через нецільову орбіту супутників.
Конструктивно ракета Delta IV Heavy — два ступені й два рідинні бічні прискорювачі, а також два варіанти головного обтічника. Усі двигуни працюють на паливній парі «рідкий кисень —рідкий водень». РН здатна доставити корисне навантаження масою до 13,8 т на геостаціонарну перехідну орбіту і до 28,3 т на низьку навколоземну орбіту. До 9 квітня ракета запускалася 15 разів — головними замовниками були Національне управління військово-космічної розвідки США та Космічні сили США, але в польотному списку також є кілька невійськових місій, зокрема перший безпілотний політ космічного корабля «Оріон» і виведення в космос сонячного зонда «Паркер».
Спершу запуск планувався на 28 березня, але двічі його переносили, спочатку завадила погода, а потім несправність помпи на трубопроводі подачі газоподібного азоту. Запуск Delta IV Heavy в межах місії NROL-70 9 квітня став шістнадцятим за рахунком — ракета стартувала о 19:53 за київським часом із майданчика SLC-37B на базі Космічних сил США, що на мисі Канаверал. Всі деталі місії NROL-70 засекречені. Найімовірніше, корисним навантаженням є супутник електронної розвідки, який відправили на геостаціонарну орбіту.
Залишається пригадати, що кількома місяцями раніше на пенсію вийшла європейська РН Ariane 5, яка відлітала 27 років, а її заміна Ariane 6 запізнюється через низку технологічних проблем на тлі загальної кризи в європейського ракетобудування.