Телескоп Джеймса Вебба показав, що «проґавив‎» Габбл у зображенні таємничої Галактики Вир

Опубликовал
Катерина Даньшина

Нові знімки Галактики Вир демонструють те, наскільки телескоп Джеймса Вебба перевершує свого попередника Габбла.

Галактика Вир (M51), яка розташована у сузір’ї Гончі Пси за 37 мільйонів світлових років від нас, стала черговою моделлю для «об’єктиву‎» Джеймса Вебба. На новому знімку можна детальніше роздивитися її величні спіральні рукави, утворені зі смуг молодих зірок.

Наведене композитне зображення створене на основі даних, зібраних камерою ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam) і інструментом середнього інфрачервоного діапазону (MIRI). Темно-червоні області відображають космічний пил, червоні – світло, що випромінюють складні молекули, утворені в пилових частинках, а помаранчевий та жовтий – газ, який утворюється під час народження зоряних скупчень.

Англійська для початківців від Englishdom.
Для тих, хто тільки починає вивчати англійську і хоче вміти використовувати базову лексику і граматику.
Реєстрація на курс

«Зоряний «фідбек» має драматичний вплив на середовище галактики та створює складну мережу яскравих скупчень, а також чорних кавернозних бульбашок», — пише ESA.

«‎Зоряний фідбек» – термін, який використовують для опису викиду зоряної енергії у середовище, що їх утворює, а його розуміння допомагає збудувати точніші універсальні моделі утворення зірок. Зображення Вебба – одне із серії спостережень, спрямованих на визначення взаємодії зоряного фідбеку та утворення зірок у середовищах за межами нашої галактики.

До появи Вебба на Галактику Вир подивився і телескоп Габбла – на знімку 2005 року червоний колір відображає водень у гігантських областях зореутворення, синій — молоді зірки, а жовтий — старші зірки. Тут також видно жовтувату карликову галактику NGC 5195 в кінці одного з рукавів M51.

 

У 2011 році Габбл отримав нові, чіткіші зображення.

Утім знімки Габбла дещо поступаються інфрачервоним здібностям Вебба, які дозволили поглянути на візерунки раніше небачених зоряних скупчень. Загалом останній у 100 разів потужніший за попередника (теж доволі успішного в роботі) і дозволяє астрономам заглядати значно далі у космосі.

Disqus Comments Loading...