Вчені розгадали таємницю людської праворукості, але трохи заважають хоббіти, — дослідження — Масштабне дослідження, у якому порівняли понад 2000 приматів, показало, що прямоходіння та більший мозок, ймовірно, пояснюють надзвичайну схильність людей до правої руки. Фото: Shutterstock / Science Daily

Нове дослідження припускає, що люди стали переважно праворукими через дві великі еволюційні зміни: ходіння на двох ногах та розвиток значно більшого мозку. Дослідники виявили, що в міру еволюції предків людини їхня перевага правої руки поступово посилювалася, перетворившись зі слабкої схильності на одну з найхарактерніших рис людства.

Чому люди стали праворукими

Одну з найбільших загадок людської еволюції давно намагалися розгадати вчені: чому люди настільки переважно праворукі? Близько 90% людей у різних культурах віддають перевагу правій руці — такого рівня домінування не спостерігається в жодного іншого виду приматів. Дослідники десятиліттями вивчали мозок, генетику та розвиток, пов’язані з рукістю, але причина, через яку люди стали настільки праворукими, залишалася незрозумілою. Тепер нове дослідження під керівництвом учених з Оксфордського університету вказує на дві ключові еволюційні віхи: прямоходіння та різке збільшення людського мозку.

“Дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, провели доктор Томас А. Пюшель та Рейчел М. Гурвіц зі Школи антропології та музейної етнографії Оксфорда разом із професором Крісом Вендітті з Редінгського університету. Команда проаналізувала дані 2025 мавп і людиноподібних приматів, що представляли 41 різний вид приматів”, — вказує Science Daily.

Використовуючи байєсівське моделювання, яке враховувало еволюційний зв’язок між видами, дослідники перевірили кілька основних теорій походження рукості. Вони розглянули такі фактори, як використання інструментів, дієта, середовище існування, розмір тіла, соціальна структура, розмір мозку та особливості пересування.

Прямоходіння та збільшення мозку

Спочатку люди помітно відрізнялися від усіх інших приматів у цьому аналізі. Однак це змінилося після того, як дослідники додали до своїх моделей дві ключові ознаки: розмір мозку та співвідношення довжини рук і ніг, яке зазвичай використовується як показник двоногого пересування.

“Після врахування цих характеристик люди вже не виглядали настільки винятковими з еволюційного погляду. Результати свідчать, що поєднання прямоходіння та більшого мозку може пояснювати, чому люди виробили настільки сильну перевагу правої руки”, — кажуть дослідники.

Дослідження також дозволило вченим оцінити ймовірну рукість вимерлих предків людини. Їхні результати свідчать, що ранні гомініди, такі як Ardipithecus та Australopithecus, ймовірно, демонстрували лише слабку перевагу правої руки — подібну до тієї, що сьогодні спостерігається у сучасних великих мавп.

Дивний випадок “хоббітського” виду

Схоже, ця тенденція значно посилилася з появою роду Homo. Види, зокрема Homo ergaster, Homo erectus та неандертальці, ймовірно, мали дедалі сильнішу перевагу правої руки, що зрештою призвело до надзвичайного домінування, характерного для сучасних людей. Проте, один вид вибивався із цієї тенденції: Homo floresiensis — невеликий за розміром вид, який часто називають “хоббітом” через його маленький зріст. Дослідники передбачили, що цей вид мав значно слабше зміщення в бік правої руки.

“Загалом, це узгоджується із загальною еволюційною картиною”, — вважає команда. — “Homo floresiensis мав відносно невеликий мозок і зберіг фізичні адаптації як для лазіння, так і для прямоходіння, а не був повністю спеціалізованим для пересування на двох ногах”.

Дослідники вважають, що наявні дані вказують на двоетапний еволюційний процес. Спочатку прямоходіння звільнило руки від функції пересування, створивши нові умови, які сприяли більш спеціалізованому та асиметричному використанню рук. Пізніше, коли людський мозок став більшим і складнішим, перевага правої руки стала значно сильнішою та поширенішою. Доктор Томас А. Пюшель, асоційований професор еволюційної антропології імені Венді Джеймс в Оксфордському університеті, заявив:

“Це перше дослідження, яке перевіряє кілька основних гіпотез щодо людської рукості в межах єдиної моделі. Наші результати свідчать, що це, ймовірно, пов’язано з деякими ключовими рисами, які роблять нас людьми, особливо з прямоходінням та еволюцією більшого мозку. Досліджуючи багато видів приматів, ми можемо почати розуміти, які аспекти рукості є давніми та спільними, а які — унікально людськими”.

Чому ліворукість усе ще існує

Дослідження також порушує нові питання для майбутніх наукових робіт. Вчені досі не повністю розуміють, чому ліворукість зберігалася протягом людської еволюції або як людська культура могла посилювати праворукість із часом. Дослідників також цікавить, чи можуть подібні переваги кінцівок у таких тварин, як папуги та кенгуру, вказувати на глибші еволюційні закономірності, спільні для дуже різних видів. Дослідники підкреслюють:

“Ранні спроби пояснити праворукість через окремі фактори — наприклад, використання інструментів або соціальну структуру — не дали переконливих результатів. Лише коли в аналіз одночасно включили розмір мозку та співвідношення довжини рук і ніг, людська праворукість перестала виглядати аномалією серед приматів”.

Це дозволило припустити, що саме поєднання двоногої ходи та збільшення мозку створило еволюційні умови, за яких домінування правої руки поступово закріпилося на рівні всього виду.