
Американські астрофізики заявляють, що виявили докази існування невідомої до цього планети у Сонячній системі, за розмірами близької до Землі.
Новий гіпотетичний об’єкт вже отримав назву “Планета Y” і може ховатись поряд з іншим таємничим кандидатом на роль дев’ятої планети Сонячної системи. Попри заяви дослідників, що загадкова планета може бути виявлена упродовж найближчих трьох років, переконливих доказів її існування досі не має і деякі експерти скептично ставляться до цього.
Пошуки дев’ятої планети розпочались після відкриття Нептуна у 1846 році та тимчасово припинились у 1930-х роках з відкриттям Плутона. Вони відновились лише у 2016 році, коли астрономи з Каліфорнійського технологічного інституту Майк Браун та Костянтин Батигін запропонували власну гіпотезу дев’ятої планети. Вона передбачала, що незвичайні орбіти близько 15 великих об’єктів за межами Нептуна були викликані гравітаційним тяжінням прихованого масивного об’єкта.
Ця гіпотетична планета, ймовірно, ховається десь у поясі Койпера — гігантському диску з астероїдів та карликових планет, до якого входить і Плутон. Нове дослідження стверджує про наявність доказів абсолютно нового кандидата на роль десятої планети, яка теоретично також знаходиться у поясі Койпера, однак може бути набагато ближчою до Землі, ніж потенційна дев’ята планета.
До цього висновку американські астрофізики дійшли, проаналізувавши траєкторії 50 об’єктів у поясі Койпера та виявивши, що вони нахилені приблизно на 15° порівняно з іншими планетами Сонячної системи. За словами дослідників, єдиною причиною такого нахилу може бути існування прихованої планети.
“Ми почали шукати пояснення нахилу, але виявили, що насправді там має бути планета. Ця робота не є відкриттям планети. Але це, безумовно, відкриття загадки, відповіддю на яку може бути ймовірне існування планети”, — зазначає провідний автор дослідження, астрофізик з Принстонського університету Амір Сірадж.
Виходячи з власних розрахунків, дослідники припускають, що планета Y має бути кам’янистою з масою близькою до Меркурія або Землі. Це значно менше за масу гіпотетичної планети X, яка за очікуваннями астрономів має бути газовим гігантом, у 10 разів більшим за Землю.
На думку дослідників, планета Y знаходиться десь у 100-200 разів далі від Сонця за Землю. Це не набагато більше орбіти Нептуна, який обертається навколо нашої материнської зірки на відстані у 30 разів більшій за Землю, тоді як гіпотетична планета X має знаходитись щонайменше у 400 разів далі від Сонця, ніж Земля.
Дослідники вказують, що якщо планета Y і буде виявлена, вона має бути нахилена на 10° порівняно з площиною орбіт 8 відомих планет. Для отримання переконливих доказів існування як планети Y, так і планети X, дослідникам або має неймовірно пощастити та вони зможуть спостерігати за ними безпосередньо, або їм доведеться виявити ще велику кількість об’єктів у поясі Койпера, які б також перебували під гравітаційним тяжінням цих загадкових планет.
Це може зайняти не так й вже багато часу завдяки обсерваторії ім. Віри Рубін у Чилі. Вона сканує нічне небо за допомогою найбільшої у світі цифрової камери. На думку багатьох експертів, протягом найближчих років це дослідження дозволить виявити велику кількість нових об’єктів у поясі Койпера.
“Думаю, протягом перших двох-трьох років результати будуть остаточними. Якщо планета Y опиниться у полі зору телескопа, він зможе виявити її безпосередньо”, — прогнозує Амір Сірадж.
Існує також ймовірність, що ще далі від нашої зірки можуть ховатися кілька планет-ізгоїв — світів, викинутих із далеких зоряних систем, а потім захоплених гравітацією Сонця. Розрахунки Сіраджа, проведені у 2023 році, показали, що на найдальших околицях Сонячної системи може знайтися місце для п’яти кам’янистих планет, схожих на Землю. З іншого боку, деякі експерти вважають, що недавнє відкриття кількох кандидатів у карликові планети в поясі Койпера — включаючи 2017 OF201 та 2023 KQ14, про які було оголошено в травні та липні відповідно — знижує ймовірність існування Планети X, оскільки ці об’єкти не поводяться так, як передбачає теорія.
Результати дослідження опубліковані у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society
Джерело: LiveScience
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: