Статті

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Поширення неправдивої інформації в мережах не є чимось новим, але завдяки російській пропаганді це явище набуло неконтрольованого характеру. У своїй статті «Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну» агентство Reuters проаналізувало, наскільки невчасними та запізнілими є спроби Мета припинити російські фейки.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Атаки на пологовий будинок «не було»

Через кілька днів після обстрілу пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі 9 березня модератори Facebook та Instagram відзначили різке зростання кількості коментарів, у яких стверджувалося, що атаки не було.

Як заявив згодом президент України Володимир Зеленський, унаслідок обстрілу загинуло принаймні троє людей, включно з дитиною. Фото закривавлених жінок на пізніх термінах вагітності, що бігли через купу уламків, спричинило хвилю обурення у всьому світі.

Курс
Full Stack розробка
Навчайтесь за вільним графіком, щоб стати універсальним фахівцем зі знанням Back-end та Front-end. Заробляйте $1300 на місяць
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!
Full Stack розробка

Мар’яна Вишемірська, український експерт у галузі моди та краси, була однією з цих жінок. Світлини, на яких вона спускається в піжамі в горошок напівзруйнованими сходинками, зроблені фотографом Associated Press, облетіли тоді всі стрічки новин.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Проте невдовзі на її обліковому записі в Instagram слова підтримки змінилися нападками. Про це Reuters розповіли двоє модераторів контенту на Facebook та Instagram, які побажали залишитися анонімними. Водночас вони послалися на договір про нерозголошення, який забороняє їм публічно обговорювати свою роботу.

За їхніми словами, випадок із Мар’яною Вишемірською лише один із прикладів того, як контентна політика та механізми правозастосування Meta дала змогу росіянам безперешкодно поширювати пропаганду під час війни в Україні.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

«Ретельно зрежисована містифікація»

Намагаючись переконати всіх у тому, що атака була інсценована, російська офіційна влада розмістила світлину Мар’яни з пологового будинку поруч із її гламурними фото в Instagram. На держтелебаченні, у соцмережах та в Раді безпеки ООН російські представники стверджували, що вишемірська брала участь у ретельно зрежисованій містифікації, організованій українськими військовими. Для цього вона, за їхньою версією, спеціально наклала грим і одяглася у відповідний одяг.

За словами модераторів, під старими постами в Instagram, де вона позувала з наборами для макіяжу, з’явилися сотні коментарів, які звинувачують автора у дволикості та акторській грі. Коментарі з помилковими звинуваченнями на адресу жінки становили більшу частину контенту одного з модераторів, який займався постами, які порушують політику Meta.

«Пости були огидними за змістом і, схоже, писалися за єдиним шаблоном», — заявив модератор.

Reuters не вдалося зв’язатися з Вишемірською.

Meta відмовилася коментувати свої дії щодо Вишемірської. Однак у своїй офіційній заяві керівництво компанії повідомило, що цим питанням зараз займається кілька груп її співробітників.

«У нас є окремі експертні групи та найняті партнери, які перевіряють дезінформацію та неавтентичну поведінку. Ми спираємось на свою політику для рішучої протидії таким проявам під час війни», — йдеться в заяві.

У середу Нік Клегг, голова відділу політики Metа, повідомив журналістів про те, що компанія розглядає нові кроки для боротьби з дезінформацією та містифікацією, які поширюються з російських урядових сторінок. Водночас він не уточнив, про які саме кроки йдеться.

Ні Міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Росії, ні пресслужба кремля не відповіли на наші прохання прокоментувати цю ситуацію.

Представники України також проігнорували наше прохання щодо коментаря.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

У дусі корпоративної політики

У центрі модерації Meta працюють кілька сотень людей, які займаються Східною Європою. Саме вони модерують контент, пов’язаний із війною в Україні. Також цим займаються десятки тисяч працівників аутсорсингових фірм, що низько оплачуються, в усьому світу, з якими у Meta підписані контракти про співпрацю.

Технологічний гігант прагне позиціонувати себе, як неупередженого арбітра, який регулює питання свободи слова онлайн під час російського вторгнення. Вторгнення, яке Росія називає «спецоперацією з демілітаризації та денацифікації України».

Лише через кілька днів після початку війни Meta запровадила обмеження для російських державних ЗМІ. Також співробітники компанії видалили мережу фейкових облікових записів, які, на їхню думку, намагалися підірвати довіру до українського уряду.

Пізніше компанія заявила про видалення ще однієї російської мережі роботів, яка займалася поширенням дезінформації, розпалюванням ненависті та залякуванням. Також було припинено спроби раніше віддалених мереж повернутися на платформу.

Паралельно з цим компанія спробувала надати більше можливостей для користувачів України. Зокрема, їм дозволили висловлювати свій гнів щодо російського вторгнення та закликати до зброї. Зазвичай Мета цього не дозволяє.

В Україні та 11 інших країнах Східної Європи та Кавказу компанія запровадила низку тимчасових винятків із правил, що забороняють розпалювання ненависті, заклики до насильства тощо. Для модераторів були створені інструкції, згідно з якими вони мусили стежити за виконанням загальних принципів цих правил та уникати їхнього буквального трактування.

Наприклад, дозволялися «дегуманізуючі» висловлювання на адресу російських солдатів та заклики до смерті путіна та лукашенка. Водночас заклики до смерті не мусили бути керівництвом до дії або містити додаткові цілі.

Через ці зміни Meta зіткнулася з тиском як із боку свого персоналу, так і Москви. Проти неї було порушено кримінальну справу після того, як 10 березня Reuters опублікував матеріал про запровадження обмежень проти російських державних облікових записів. Росія також заборонила Facebook та Instagram на своїй території, а російський суд звинуватив Мету в «екстремістській діяльності».

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Після повідомлення Reuters Meta обмежила рекомендації лише Україною, а згодом взагалі скасувала одне з них. Про це Reuters дізналася з публічних заяв Meta та інтерв’ю з двома співробітниками Meta, двома модераторами в Європі та третім модератором, який обробляє англомовний контент в одному з регіонів, де відображалися ці рекомендації.

Документи дають рідкісну можливість дізнатися, як Meta інтерпретує свої правила, названими стандартами спільноти. Сама компанія стверджує, що її система нейтральна та грунтується на правилах.

Meta критикують за те, що вона часто реагує на ситуацію, керуючись не так принципами співтовариства, як міркуваннями ведення бізнесу та циклічністю новин. У цьому їй дорікали й під час війн у М’янмі, Сирії та Ефіопії. Дослідники соціальних мереж стверджують, що такий підхід дає змогу компанії уникнути відповідальності за те, як її політика вплине на 3,6 мільярда користувачів.

Зміни в інструкції щодо України спричинили плутанину та невдоволення в модераторів. Зараз у них є в середньому 90 секунд, щоби вирішити, чи порушує той чи інший коментар політику компанії. Про це повідомили принаймні три модератори, з якими вдалося поспілкуватися Reuters.

Наступного дня після виходу новини про запровадження винятків із правил, Нік Клегг, голова відділу політики Meta, заявив, що компанія дозволяє такі висловлювання лише в Україні. Через два дні Клегг повідомив співробітників про те, що компанія повністю скасовує виняток, який дає змогу користувачам закликати до смерті путіна та лукашенка. Про це йшлося у внутрішньому циркулярі компанії від 13 березня, який опинився в розпорядженні Reuters.

Наприкінці березня компанія продовжила до 30 квітня винятки, що залишилися, але тільки для України. Згідно з ними, українцям дозволялося розміщувати коментарі із закликами до насильницьких дій, які зазвичай заборонені. Агентство Reuters першим повідомило про це продовження.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Листування у внутрішньому чаті компанії, яке опинилося в розпорядженні Reuters, свідчить про те, що деякі співробітники Meta були незадоволені тим, що Facebook дозволяє українцям робити заяви, які були заборонені для користувачів із Близького Сходу та інших регіонів світу під час військових конфліктів там.

«Схоже, така політика призводить до того, що мова ненависті та насильства стає нормою. Особливо, якщо вона використовується щодо «дозволених» людей», — йшлося в одному з 900 коментарів у повідомленні про зміни.

Як повідомили Reuters модератори Meta, компанія не надала їм жодних роз’яснень щодо розширення їхніх повноважень через видалення коментарів, які містять дезінформацію про вторгнення росії (наприклад, заперечення факту загибелі мирних жителів).

Компанія відмовилася коментувати свої вказівки модераторам.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Заперечення трагедії 

Теоретично, Meta має правило, завдяки якому модератори могли б видаляти коментарі, що містять нічим необґрунтовані звинувачення на адресу Вишемірської. До речі, як повідомляє Associated Press, вона вижила й народила дитину.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Політика Meta забороняє користувачам розміщувати «матеріали про жорстокі трагедії або жертвах жорстоких трагедій, що містять твердження про те, що жорстока трагедія не відбулася». Meta послалася на цей пункт правил після видалення коментаря посольства Росії в Лондоні, у якому містилися помилкові твердження про обстріл пологового будинку в Маріуполі.

За словами модераторів, це правило містить надто обмежені визначення, а тому може бути використане лише вибірково щодо коментарів на сторінці Вишемірської. Пости, у яких прямо стверджувалося, що вибух було інсценовано, мали бути видалені. Водночас коментарі типу «ви така гарна акторка» вважалися надто розпливчастими й залишалися, попри цілком зрозумілий підтекст.

Пояснення з боку Meta, що дозволяє коментаторам враховувати контекст і наслідувати дух політики компанії, могли б значно прояснити ситуацію. Однак Meta відмовилася коментувати, чи це правило застосовується до коментарів на сторінці Вишемірської. Водночас системи виявлення Meta ніяк не реагували на повідомлення з недвозначним змістом.

За даними ізраїльської наглядової організації FakeReporter, ще тиждень після видалення коментаря російського посольства про атаку на пологовий будинок схожі повідомлення містилися принаймні на восьми офіційних аккаунтах росії у Facebook, включно з посольствами Данії, Мексики та Японії.

В одному з них на світлинах Маріуполя, зроблених Associated Press, був червоний ярлик «фейк». які засуджують її за участь у передбачуваному інсценуванні.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну

Представник компанії підтвердив, що повідомлення було видалено 16 березня, через кілька годин після того, як Reuters звернулося до компанії з відповідним запитом. Meta відмовилася прокоментувати, чому ці коментарі були помічені її власними системами виявлення.

17 березня Meta назвала Вишемірську «особою, яка здобула публічність без її на те згоди», Це означало, що модератори нарешті можуть почати видаляти коментарі, що відповідають політиці компанії щодо цькування та утисків. Але зміни відбулися надто пізно. Потік повідомлень, пов’язаних із Вишемірською, уже вичерпався.

Як Мета не впоралася з модерацією пропаганди під час вторгнення росії в Україну


Завантаження коментарів...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: