Читацькі дописиКіно Читацькі дописи 28.12.2024 о 09:20 comment views icon

ТОП 5 фільмів, що передбачили майбутнє та технології

author avatar

gunteroПроджектмен

Репутація Ультра | Успішність статті 13264

ТОП 5 фільмів, що передбачили майбутнє та технології

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Тиждень ШІ на ITC.ua за підтримки

На ITC.ua Тиждень ШІ. Ми досліджуємо, як саме ШІ покращує життя мільйонів людей прямо зараз і що чекає нас у майбутньому. Партнер проєкту – компанія Favbet Tech, яка активно інтегрує ШІ у свої продукти.

Попри те, що за останні роки з’явилось безліч розважальних форматів, кіно та серіали все ще є лідерами уваги серед більшої частини світу. Youtube, Twich та різноманітні стрімінгові платформи все ще не змогли відправити на пенсію класичні стрічки. Деякі з них наперекір часу стали ще привабливішими в наших очах і навіть змогли передбачити майбутнє у виняткових випадках. Саме про такі картини ми й згадаємо в даному дописі.

«Газонокосар» (The Lawnmower Man – 1992)

Король жахів вже багато десятиліть не потребує додаткового представлення. Напевно, у світі майже немає людей, які хоча б краєм вуха не чули про неординарного письменника. Мої улюблені оповідання від автора розписаний у дописі про ТОП 5 атмосферних книжок Стівена Кінга.

«Газонокосар» режисера Бретта Леонарда — чудовий фільм із дуже сумною долею. Історія, написана під явним впливом відомого роману, мало не зазнала фінансового краху через спробу зачепитися за славу Стівена Кінга в рекламних цілях.

Фільм, який зміг отримати статус культового, був скорочений на цілих 40 хвилин, в результаті чого запам’ятався глядачам як середньостатистичний. Комп’ютерна графіка, яка зайняла 8 місяців кропіткої роботи та півмільйона доларів на 1992 рік була непоганою і витягнула фільм, але через кілька років вона сильно застаріла через технологічні прориви в області спецефектів

Правильна режисерська версія фільму триває цілих 2 години 20 хвилин. І в ньому всі теми розкриті набагато краще, більш детально і, звісно, ​​доповнені кількома іншими сценами. Це питання майбутнього розвитку людства, релігії, невідповідності будь-якої особистості, а також ряд інших.

Ленорад був натхненний ідеєю кіберпростору і залишив лише попередження своїм фільмом. Так, технологія може бути небезпечною, якщо вона в чужих руках, але вона все одно може принести велику користь. Режисер взагалі сприйняв це як новий виток еволюції людини.

Загалом технологія віртуальної реальності вже існувала і до моменту створення фільму, але, звичайно, було лише на самому початку свого шляху. На той момент корпорації лише випустили декілька примітивних по нинішнім міркам девайсів, основні з яких: SegaScope 3-D Glasses у 1987 та Virtual Boy Nintendo 1994.

Технологій не треба боятися, їх не треба любити, їх потрібно просто прийняти як неминучий крок до майбутнього людства. У цьому фільмі технологія виступає не лише як логічний крок еволюції, а і як потенційна заміна багатьох соціальних інститутів і структур. Йов розповідає про те, як він хоче створити віртуальну утопію або, інакше, ідеальний світ, де всі об’єднані та всі пов’язані з ним.

Якщо повернутися у сьогодення, то можемо побачити як стрімко розвивається сфера віртуальної реальності, створюють нові світи, платформи, VR-ігри. Люди все більше часу проводять у VR, навіть сама технологія вже досягла класної реалістичності. Apple Vision, Meta Quest 3, Pico 4 продаються десятками мільйонів, подальше здешевлення та збільшення якості тільки приведе в цю сферу ще більше людей.

Вже зараз у ВР люди вчаться грати на музичних інструментах, малюють, складають просторові проєкти, грають, розважаються, працюють, розвиваються, лікують депресію, медитують, подороджують. Так що фільм Бретта Леонарда можна назвати якоюсь мірою поглядом в майбутнє.

«Бійці́вський клуб» (Fight Club – 1999)

Ви напевно здивувались, яке відношення загадковий бунтар, який заробляє на життя продажем мила має до якихось передбачень? Але не поспішайте з висновками. 

  • Перше правило клубу – не згадувати про Бійцівський клуб. 
  • Друге правило клубу – не згадувати про Бійцівський клуб! 
  • Третє правило клубу – якщо боєць крикнув “стоп!”, видихнувся чи відключився, бій закінчено. 
  • Четверте правило – у бою беруть участь лише двоє. 
  • П’яте правило – бої йдуть один за одним, а не водночас.
  •  Шосте правило – знімати взуття та сорочки. 
  • Сьоме правило – бій триває стільки, скільки потрібно. 
  • Восьме й останнє правило – той, хто вперше прийшов у клуб, має битися.

Сам Бійцівський Клуб являється метафоричним полем битви, де чоловіки збираються, щоб відновити втрачену ідентичність і скинути тенета конформізму. 

Він намагається пробудити первісні інстинкти, пригнічені задушливим суспільством, де люди перетворюються на безликі гвинтики величезної машини. У жорстокому акті боротьби вони знаходять почуття звільнення, короткий перепочинок від приголомшливої одноманітності свого повсякденного життя.

Вже тоді в 1999 році багато то почав бачити, як корпорації правлять світом і люди для них всього лише батарейки, як казав Морфей у кінострічці «Матриця», того ж самого року випуску. 

Але де ж тут передбачення майбутнього? Ніби підкреслюючи правдивість всього показаного у стрічці,  Чак Поланік демонструє нам в кінці фільму падіння двох хмарочосів за якими спостерігають персонажі у виконанні  Едварда Нортона і Гелена Бонем Картер.

Вже 11 вересня 2001 року ми побачили зі своїх телевізійних екранів дим хмарочосів і падіння башт-близнюків — Всісвітнього торгового центру.

«Елізіум» (Elysium — 2013)

Багато з нас в дитинстві були в захваті від фантастичних фільмів, ми заворожено спостерігали за сценами баталій та технологіями майбутнього. Але коли проходить 30 років чи більше, то на «свіже око» погляд в ретроспективу викликає тільки скептичну посмішку. Адже там і далі космічними кораблями в ручному режимі керують люди, дрони майже не використовуються і ще дуже багато всіляких нюансів.

З часом навіть виокремили окремий стиль — ретрофутуризм. Адже як пояснити, коли у 2300 році на космічному кораблі стоять ЕПТ-монітори та перемикачі на реле. Так, прогрес йде вперед.

Хоча фільм режисера Нілла Блумкампа знятий лише 11 років тому, проте в ньому майбутнє виглядає реалістичнішим, ніж в абсолютній більшості кінострічок. Тут розвинені інформаційні технології  поєднується з кіборгізацією, штучним інтелектом та владою корпорацій. Тему штучного інтелекту дотепер деякі не сприймають серйозно, хоча він займає все більше простору в сучасному середовищі.

Другий аспект – бойові роботи на службі у держави чи корпорацій. У 2013 Boston Dynamics була зайнята робопсами та зміною власника. В «Елізіум» надзвичайно реалістично зобразили, що всі закони робототехніки – маячня, адже хто його програмує, той і «замовляє музику». 

Навіть ті ж самі робособаки беруть участь у війні, вони потрапляють туди, куди не можуть полетіти повітряні дрони. Їх можна запустити у напрямку ворожого окопу – направити попереду, щоб штурмова група могла бачити, що перед нею відбувається.  Він може нести на собі 20 кг міну і все це вже зараз.

Нинішня війна лише початок і я впевнений, що в майбутньому основні бойові дії вестимуть ось такі механізми зі штучним інтелектом. І перевагу матиме та країна, що матиме більшу кількість роботизованої техніки.

Також в «Елізіумі» продемонстрували пошукові операції за допомогою дронів, які вилітали з материнського корабля для пошуку головного героя. Повертаючись до Макса, варто згадати, що він був під’єднаний до екзоскелета. Це звісно не перша згадка такої технології, адже Raytheon XOS 2 тестували ще у 2010 році. Однак у 2022 році в армії США почали випробування нових пневматичних екзоскелетів, які дозволяли докласти значно більших фізичних зусиль. Для прикладу двоє військових змогли підняти піддон масою 1,5 тони!

Загалом у фільмі зображено дуже багато цікавих технологій, які вже тепер успішно реалізовуються і продовжують розвиватися.

Фільм «Зараза / Зараження» (Contagion – 2011) 

У вересні 2011 року на Венеціанському кінофестивалі вперше показали американський фільм «Зараження» (Contagion). Уже в тому ж місяці стрічка з’явилася в прокаті США, а наприкінці вересня її почали показувати в Європі. В Україні прем’єра відбулася 6 жовтня, причому у великих містах, зокрема в Києві, можна було побачити афіші з назвою «Зараза».

Попри відсутність великого ажіотажу, касові збори фільму були доволі успішними. При бюджеті у 60 мільйонів доларів «Зараження» заробило в прокаті 135,5 мільйона доларів. Глядачі здебільшого відзначали, що стрічка не справила сильного враження, і йшли на неї переважно через відомого режисера чи зіркових акторів, серед яких були Метт Деймон, Гвінет Пелтроу, Маріон Котіяр, Джуд Лоу, Кейт Уінслет і Лоуренс Фішборн.

Про «Зараження» одразу забули. Жодних рекордів чи антирекордів картина не встановила. У 2011 році вона посіла 61-е місце у рейтингу найкасовіших фільмів року.  Але все змінилось, коли виявилося, що Содерберг та сценарист «Зараження» Скотт Бернс у 2011 році передбачили пандемію коронавірусу COVID-19! Ряд збігів просто вражає, ніби цей сценарій вибрали невидимі керівники світу і розіграли дешевий спектакль.

Я не хочу підіймати тему конспірології, але, як по іншому сприймати всі ці збіги подій: вірус підхопили від кажана, розповсюдження з Гонконгу, MEV-1 поширюється при близькому контакті людей або дотику до заражених поверхонь, а потім вражає дихальні органи. Після такого я не здивуюсь коли до мене підійде Морфей і запропонує дві таблетки на вибір.

«Вавилон нашої ери» (Babylon A.D. — 2008

Вперше я мимохідь побачив кадри цього фільму проходячи у 2008 році по одному з величезних торгівельних центрів. На одному з плазмових телевізорів красувалась лисина Віна Дізеля.

«Ну фільм, та й фільм, подивлюсь може потім…» — подумав я тоді. Як сильно я помилявся.

У 2027 році після спустошливої ​​війни (у фільмі не говориться, кого з ким) світ охопив хаос. Як вам? Нічого не нагадує? Демонструється розруха та пострадянський силует напівзруйнованих панельних будинків де поряд з танками та найманцями проживає проста біднота. Це умовна країна «Нова Сербія», Туроп — головний персонаж підіймається у свою занедбану оселю, готує обід, клацає на сенсорному широкоформатному смартфоні, де з новин тільки теракти у світі…

Паралельно з цим процвітає високотехнологічна країна за океаном, кордони якої охороняються автономними дронами, що дуже нагадують сучасні вироби «мілітарі теху». У 2008 році про це явно мало хто думав, як і про штучний інтелект, носієм якого були «не хочу спойлерити, можливо, хтось не бачив».

Загалом сетінг де пострадянська розруха існує по сусідству з глянцевими хмарочосами, хоч і за континентом, боляче нагадує, що тепер хтось інший — та «Нова Сербія» з сірістю та війною. Але хочеться вірити, що Аврора буде не тільки головною героїнею цього фільму, а ще й символом надії та кращого майбутнього для всіх нас.

Напишіть у коментарях, хто ще передбачував майбутнє у кіно чи може в мультфільмах, таких, як Сімпсони?

Favbet Tech — українська продуктова компанія, розробник iGaming-рішень. Входить до топ-50 найбільших IT-компаній України за версією DOU.Спеціалізується на високонавантажених системах, хмарній інфраструктурі та штучному інтелекті. У 2025 стала ініціатором створення АІ-комітету Асоціації «ІТ Ukrainе» — першого галузевого об’єднання, що займається питаннями розвитку АІ на рівні бізнесу й держави.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Що думаєте про цю статтю?
Голосів:
Файно є
Файно є
Йой, най буде!
Йой, най буде!
Трясця!
Трясця!
Ну такої...
Ну такої...
Бісить, аж тіпає!
Бісить, аж тіпає!
Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: