Нарешті у широкому прокаті з’явився фільм, якому вдалося показати життя українських підлітків, що отримують перший досвід дорослішання. В стрічці немає жахливих драматичних перебільшень, неприродних реплік чи ситуацій, відірваних від реальності. «Стоп-Земля» – це ніби двогодинне споглядання за сучасними 16-річними школярами під меланхолійну електронну музику. Герої закохуються, сумніваються у собі, жартують, обмінюються повідомленнями та танцюють у спортивному залі, наповненому кольоровим світлом. До речі, кіно запам’ятовується саундтреком, під який персонажі неспішно блукають у своєму смутку. До нього увійшли роботи українських музикантів – невідомих широкому загалу, але точно вартих уваги.

Стрічка, яку можна подивитися в кінотеатрах вже з 20 січня, це повнометражний ігровий дебют Катерини Горностай. Раніше режисер працювала над документальними історіями, а також випустила декілька короткометражок.

Фільм знімали за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Дуже часто це накладає на картину певний штамп – заздалегідь складається враження, що стрічка, ймовірніше за все, буде далекою від сучасності. Та бувають й винятки, наприклад, дотепна комедія Антоніо Лукіча «Мої думки тихі». А тепер ще й підліткова драма «Стоп-Земля», яка сподобалася європейським глядачам, що мали змогу оцінити фільм минулого року (світова прем’єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі – там її нагородили «Кришталевим ведмедем» за «Найкращий художній фільм» конкурсу стрічок про підлітків Generation 14plus).

Персонажі «Стоп-Землі» – це звичайні тінейджери, які проводять в школі останній рік, готуючись до нового етапу життя. Більшість з них сумнівається у своєму майбутньому, їхні думки сплутані, а бажання далекі від того, щоб зосередитися на освітньому процесі. Головна героїня Маша – відсторонена дівчина, яка проводить весь час із двома найліпшими друзями. Кожен з них переживає важкий період, тому молодість не здається безтурботною та абсолютно щасливою. Підлітки відчувають закоханість, стикаються з депресією та намагаються зрозуміти себе.

Катерина Горностай написала сценарій стрічки, згадуючи свій шкільний досвід. Та він дещо відрізнявся від того, через що проходять сучасні підлітки. Через це історія персонажів змінювалася прямо в процесі роботи – її трансформували актори, які ділилися особистими переживаннями та інтересами.

На думку режисера, деякі речі неможливо зіграти, якщо ти вже виріс із підліткового віку. Тому вона провела кастинг серед непрофесійних акторів – так знайшли 25 кандидатів віком до 18 років (що стали 11-А класом). Це молоді люди, які вперше працювали в кіно, тому протягом двох місяців їх готували до фільмування в акторській лабораторії.

Фільм починається із фрагментів інтерв’ю, в яких головні герої відповідають на особисті питання (до них звертається Катерина Горностай, що знаходиться за кадром). Щоб відзняти цей матеріал, режисер вирішила не показувати сценарій. Вона лише окреслювала суть проблеми, а всі актори імпровізували перед камерою, описуючи емоції персонажів своїми словами. Якщо звернути увагу на звучання мови, то воно може здатися трохи нескладним й нерозбірливим. Та саме це, а також використання лайки, робить діалоги більш живими та справжніми.

За таким напівдокументальним принципом був відзнятий весь матеріал фільму, тому в ньому є досить реалістичне зображення життя сучасних підлітків. Зазвичай подібні історії ми дізнаємося із західних фільмів та серіалів, проте вони дещо далекі від наших реалій. І от з’являється «Стоп-Земля», яка максимально наближається саме до українських тінейджерів, звертаючи увагу на їхній одяг, плейліст, соцмережі та навіть на неонове освітлення у кімнатах.

Завдяки типовій атмосфері київської школи, стрічка неодмінно пробудить особисті спогади. Також драма приверне увагу до цікавого нюансу – нове покоління підлітків дуже відрізняється від своїх батьків, та навіть від тих, хто старший за них всього на 15 років (як режисер фільму). Це діти з широким кругозором, що готові сприймати різноманіття та відкрито говорити про свої проблеми. Втім, це не рятує їх від вразливості – навіть якщо все складається добре, вони відчувають тривогу та постійну невизначеність, яка притаманна всім підліткам.

«Стоп-Земля» чудово передає пригнічення, яке стає постійним фоном для буденності школярів. Однак стрічка ніколи не ступає на територію справжньої трагедії. Вона закладає трагізм лише у припущення глядача. І вони, на щастя, не збуваються. Можливо, комусь не сподобається, що у фільмі стається замало вирішальних подій, проте це дуже характерно для авторського кіно.

Попри ряд вставок з інтерв’ю, «Стоп-Земля» виявляється цілісною історією, яка розкривається та вчасно закінчується завдяки саундтреку. Електронний супровід створила композитор Мар’яна Клочко, також у картині звучать композиції андреґраундних виконавців, а найбільше запам’ятовується трек із кульмінаційної сцени на танцях – це «Soroka (Magpie)» у виконанні Vash Syn Medved (весь плейліст вже доступний на Soundcloud, незабаром пісні з’являться на Spotify та Apple Music).