Нещодавно в соцмережах з’явилося відео, на якому командир грузинського легіону тестує електробайк Eleek. Як пізніше з’ясувалося, керівництво цієї компанії передало на потреби військовим декілька своїх виробів. Серед них була модель «Атом Мілітарі», яку вони свого часу безрезультатно пропонували українським високопосадовцям.
Про це та багато чого іншого нам розповів засновник тернопільської компанії Eleek Павло Рудакевич.
Чому ви вирішили займатися саме електробайками?
Спершу в мене це було як хобі, і лише з часом воно перетворилося на бізнес.
Як усе почалося? Одного разу я їхав на автомобілі і побачив, як його доволі швидко обігнав велосипед. Це був якийсь звичайний саморобний електробайк з мотором-колесом. Мене це зацікавило. Для початку я зареєструвався на форумах відповідної тематики. Тоді тематичні форуми були дуже популярними. Я почав детально вивчати конструкцію і елементну базу, з якої роблять електробайки. І одного разу я написав на тернопільському інтернет-форумі «Шприха», що хочу створити раму для електробайка. Тоді якраз у світі почали з’являтися перші електробайки, але саме таких, як я собі уявляв, ще не було. Тобто він мав одночасно поєднувати в собі легкий велосипед і кросовий мотоцикл. Так, власне кажучи, і з’явилась ідея створити власний бізнес.
Хочу додати, що до заснування своєї компанії я полюбляв кататися на кросових мотоциклах. Тобто моє хобі з часом переросло у щось більше.
Як ви засновували свій бізнес?
Недовго думаючи, я заходився втілювати свою мрію в життя. Почав з того, що намалював ескізи майбутніх електробайків. Перші моделі я розробляв у своєму гаражі. Перше, що я зробив, це створив раму і знайшов для неї відповідну велосипедну вилку. Так я познайомився з Василем Курусом, який продав мені вилку та проконсультував щодо рами. До речі, Василь зараз є членом нашої команди й автором моделі PozitiffMD, назва якої походить від його нікнейма на форумі «Шприха». Він познайомив мене з професійним веломеханіком Дмитром Семчуком, з яким спілкувався на цьому ж форумі. Саме Дмитро допоміг мені виготовити раму для мого першого байка.
Коли на світ з’явився перший зразок рами, я його одразу показав своїм підписникам, які цікавилися моїми дописами. На основі цієї рами я і зібрав байк, протестував і зрозумів, що це саме те, що мені потрібно. Після чого рама стала популярною в Україні та країнах СНД (в основному в росії).
Ми з Дмитром розпочали масово виготовляти та продавати рами. Продовжували їх робити в тому ж самому гаражі. Це, можна сказати, перша в Україні компанія, яка мала причетність до легкого електротранспорту. Пізніше ми першими почали серійно виготовляти електробайки. Від першого малюнку до першого продажу байка минуло лише пів року.
Рами продавались з 2010 по 2013 роки, в основному в Україні та росії. Після Євромайдану ми повністю припинили співпрацю з росіянами і почали продавати байки в ЄС, США та інших країнах світу.
Звідки походить назва Eleek?
2012 року наш стартап, який спочатку називався Ekross, переїхав з гаража у просторіше орендоване приміщення. Ми досі тут знаходимось. Тоді ж з’явились перші гуртові замовники електробайків на основі рами Ekross, такі як DelFast. Ми для них виготовили 10 байків. Потім цю раму скопіювали навіть китайці. Китайські копії продають під брендом Leili та EBB. Ну а далі з’явились такі моделі, як Lite, PozitiffMD і наймолодша Neo.
Перша назва Ekross – це поєднання електричного кросового велосипеда та мотоцикла. Але, коли ми стали популярними в ЄС і хотіли зареєструвати торгову марку, то отримали претензію від польського виробника велосипедів Kross. Їх представники стверджували, що наша назва подібна до їхньої. Тому ми зробили ренеймінг і назвали свою компанію Eleek. Сама по собі ця назва нічого не означає. Просто ми якось сиділи разом і нам спало на думку, що «Елік» (від «електричний вєлік») звучить найкраще.
Скільки років ви вже на цьому ринку?
Ну, якщо рахувати від перших продажів рами, то вже 12 років. А якщо від створення компанії, то 10.
Чи важко було розпочинати цей бізнес?
На той момент не було важко, бо на початку це було лише хобі. Про бізнес тоді ніхто не думав. Це якось само по собі доволі швидко переросло в бізнес. А зараз таких компаній дуже багато, тому потрібно весь час конкурувати.
Якщо ж брати електробайки, схожі по параметрах на наші, то в нас нижча ціна, оригінальніший дизайн і потужніші характеристики. Ми вкладаємо всю душу в нашу справу. Ми, як і 10 років тому, команда, яка просто працює та отримує задоволення від своєї праці.
Де ви купуєте обладнання?
Якщо говорити про виробниче обладнання (верстати), з допомогою якого виготовляють раму, то половину ми зробили самі. Іншу половину ми закупляли в Україні або за кордоном. Метал, з якого виготовляють раму, звісно ж, український.
Якщо говорити про деталі байків (електроніка, проводка, плати керування батареєю, акумулятори), то їх ми виготовляємо самі. Решту ж закуповуємо за кордоном, в основному в Китаї. Це не є великою таємницею, що саме Китай виготовляє найкращі двигуни, контролери та комірки для акумуляторів.
Чи важко було знайти майстрів з виготовлення електробайків?
Неважко, оскільки вони самі знайшлись. Це команда ентузіастів, яка навчалась на власних помилках і продовжує працювати в компанії на керівних посадах. Вони знають, що і як робити. Вони самі знаходять потрібних спеціалістів.
Ви створили три моделі електробайків (Atom, Lite і Neo) та ще кілька модифікацій. Чим вони між собою відрізняються?
Є чотири основні моделі. Спершу на базі рами Ekross з’явився Atom, потім Lite, пізніше PozitiffMD, а тоді вже Neo.
Atom – це універсальний і потужним байк, який підходить як для асфальту, так і для легкого бездоріжжя
Lite – це легкий і комфортний електровелосипед. Він дійсно дуже схожий на велосипед, тільки з двигуном. Lite ідеально підходить для міста, тому що на ньому можна переміщуватися з точки А в точку Б без будь-яких зусиль.
PozitiffMD – це байк для агресивної їзди, який приноситиме неабияке задоволення, якщо кататись на ньому бездоріжжям. Він має високий крутний момент.
Neo – байк для дітей, пенсіонерів і батьків, які полюбляють із сім’єю проїхатися набережною чи парком.
Вам вдалося створити електробайк своєї мрії?
Мене ще ніхто про це не запитував. Мабуть, Atom і є байк моєї мрії. Але я не зупиняюсь на досягнутому і продовжую створювати разом зі своєю командою щось нове. Зараз у нас у розробці дві потужні моделі, деталі про які ми наразі не розголошуємо. З початком війни вони знаходяться на стадії заморозки. Гадаю, скоро ми відновимо цей процес.
Усі моделі можуть розганятися до 100 км/год та проїжджати на одному заряді до 150 км?
Не всі. Atom та PozitiffMD – до 90 км/год, Lite – до 50 км/год, Neo – до 45 км/год. Те саме і з пробігом. Atom та PozitiffMD – до 150 км, Lite – до 80 км, Neo – до 40 км.
Як швидко заряджаються електробайки Eleek? Чи потрібна їм спеціальна зарядка?
Наші байки заряджаються приблизно 4–5 годин. Вони мають власний зарядний пристрій, який можна підзарядити від звичайної розетки у 220 В.
Який термін їхньої експлуатації? І від чого це залежить?
Термін експлуатації самого байку необмежений, якщо ним обережно користуватись. А от батарея може працювати понад п’ять років. Після чого її можна замінити.
Чи підвищився попит на електробайки через суттєві проблеми з бензином?
Попит суттєво збільшився. Люди почали масово цікавитися електротранспортом. Тому ми розвиваємось. Але є проблема з компонентами, адже доводиться довго на них чекати. Інколи навіть важко щось отримати. Через це цінник на байки дуже швидко зростає.
Яка вага електробайків Eleek?
Atom та PozitiffMD вдвічі легші за мотоцикл з аналогічними характеристиками. Важать вони 65–70 кг.
Чому такий ціновий розрив – від 45 тис. до майже 188 тис. грн?
Розрив величезний, тому що вони відрізняються потужністю та собівартістю деталей. Наприклад, в Atom більша батарея, потужніші двигун і контролер. Тому він значно затратніший і дорожчий у виробництві. Загалом Neo й Atom суттєво відрізняються, навіть дизайном.
Наскільки добре Eleek може їздити бездоріжжям?
Ми ставимо універсальні колеса. Будь-яка наша модель добре себе поводить на бездоріжжі. За рівнем комфорту поступається лише Neo, оскільки в нього немає амортизаторів.
Чи стійкі електробайки Eleek до морозів та аномальної спеки?
Так, стійкі. Робоча температура батареї від –20 до +50 градусів.
Чи змінювали ви електробайки під потреби військових?
За весь цей час ми багато байків передали військовим.
Байки, які ми безкоштовно надали нашим захисникам, не дуже відрізняються від Atom. Хоча ми їх трішки змінили. Наприклад, поміняли колір, встановили крила, як у кросових мотоциклів, прибрали зайві деталі, такі як педальний привід, дзеркала та поворотні вогні. Також зробили так, щоб освітлення за потреби вимикалось повністю. Додали роз’єм на 220 В. До речі, цей роз’єм ми розробили протягом трьох днів. Тепер наші хлопці під’єднуються до байка навіть через Starlink.
Військові їх вибирають через безшумність?
Їх вибирають через багато факторів. Але основні – це безшумність і невидимість для тепловізорів. Також через їхню швидкість, маневреність, компактність і легкість.
Ви уклали угоду із ЗСУ чи це була волонтерська ініціатива?
Укладаємо угоди напряму з підрозділами, волонтерами, фондами та військовослужбовцями, які їх купують за свій кошт. Також ми маємо багато клієнтів, які в мирному житті придбали в нас байк, а тепер з ним воюють.
Ви також надаєте бійцям додаткові павербанки. Ви теж їх самостійно виготовляєте?
Коли розпочалась війна, ми перший тиждень не усвідомлювали, що сталось. У нас була паніка, ми переймалися за своїх рідних і допомагали іншим. Хто чим міг. Я, наприклад, віддав декілька байків зі складу військовим. До речі, один з тих байків був як раз першим зразком «Атома Мілітарі», який ми ще в мирний час пропонували високопосадовцям, але їх це не зацікавило.
Інші члени нашої команди допомагали волонтерам і перераховували власні кошти. Але коли ми зрозуміли, що наші військові молодці і впевнено обороняють нашу країну, то ми з командою зустрілися в мене вдома і обговорили наші подальші дії. Оскільки ми розуміли, що наші байки зараз людям не потрібні. Тоді в нас виникла ідея виготовляти павербанки для військових. Ми перенесли своє виробництво в бомбосховище та переформатувались на виготовлення павербанків. До речі, від ідеї до реалізації проєкту в життя минуло лише декілька днів. Але ми навіть не підозрювали, що, поки ми виготовляли павербанки, військові, яким ми передали байки, тренувались на них. Ось тоді ми зрозуміли, що це крутий і потрібний транспорт. Так збіглося, що між військовими якраз розійшлась інформація про те, що наші байки дуже круті. Після чого до нас почало звертатись дуже багато різних людей, які хотіли в нас придбати «Атом Мілітарі».
