Музичний клуб ITC.UA продовжує знайомити читачів з актуальними новинками у світі музики. У серпні маємо багато вартого уваги року, та й шанувальникам репу було що послухати. Звичайно, обрати ідеальну десятку на всі смаки серед того, що вийшло за місяць (а це більше ніж 90 альбомів!) — завдання непіднімне. Тому пропонуємо в коментарях ділитися тими серпневими новинками, які, на ваш погляд, несправедливо не були згадані у статті.

From Ashes to New — Blackout

Жанр: альтернативний метал, ню-метал, реп-метал
Дата релізу: 28 липня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music 

У добірці за минулий місяць ми впустили з поля зору дуже крутий реліз — четвертий альбом From Ashes to New — затятих послідовників Linkin Park з Ланкастера, штат Пенсильванія. Що ж, виправляємось.

Музика From Ashes to New — справжня розрада для шанувальників Честера Беннінгтона і компанії, і новий альбом не став виключенням. Є тут фірмові реп-куплети, що поєднуються з несамовитими приспівами, і усе це приправлено потужними гітарними рифами та виразною електронікою (Heartache, Nightmare, Armageddon, Legacy). Є і більш спокійні речі (Hate Me Too), або, наприклад, неочікувані важкі вставки у чомусь зовсім попсовенькому (Hope You’re Happy), що нерідко практикували й LP.

Загалом Blackout є концентрованим згустком шаленої енергії та динаміки з рідкісними моментами спокою, щоб перевести подих. Звичайно, ця робота, як і інші у жанрі (наприклад, від тих же Hollywood Undead), не зможуть замінити вам старих-добрих LP, але хлопці старанно наслідують стиль легендарних старших колег та при цьому намагаються привнести у музику щось своє.

Skindred — Smile

Жанр: альтернативний метал, ню-метал, реґі-рок
Дата релізу: 4 серпня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Smile — восьмий повноформатний альбом валійських реґі-металістів Skindred, що увібрав у себе 25-річний досвід музикантів в індустрії та їх неповторюваний стиль, яким славиться гурт. Тут є динамічні треки, під які можна добряче помотиляти дредами (Gimme That Boom, Set Fazers качають файно), а є і більш спокійні та мелодійні пісні, котрі просто приємно слухати (приспів у If I Could настільки солодкоголосий, що аж вилиці зводить, але в хорошому сенсі).

Серед багатоманітного матеріалу є класичні реґі-пісеньки L.O.V.E (Smile Please), This Appointed Love та Mama, хоча друга виконана у ямайському жанрі лише частково, адже приспів та бридж там все ж роковий. Цікаво звучить і Black Stars, де олдскульні реп-куплети десь з нульових сусідять з хоровим співом та звуками повітряної тривоги. А ще тут дуже качовий бридж у стилі Korn. І все це в одній пісні!

Дещо похмурі, дещо життєрадісні, Бенджі Вебб та компанія продовжують вдало поєднувати різні стилі та видають зрілу і якісну роботу.

Megaherz — In Teufels Namen

Жанр: Neue Deutsche Härte
Дата релізу: 11 серпня
Кількість треків: 11
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music   

Цього року німецький гурт Megaherz з Мюнхена святкує своє 30-річчя. Їхній новий, одинадцятий альбом виконано у кращих традиціях «нового німецького харду». Сюрпризів тут точно очікувати не варто: навіть ті слухачі, що далекі від жанру, але чули хоча б дві пісні Rammstein, можуть напевно уявити, чого можна очікувати від цієї роботи.

Важкі гітарні рифи, підкріплені гармонійно вплетеними синтезаторними партіями, грубий вокал з виразною хрипотцею, гострі тексти — усе це пропонує десь спокійніший, десь більш вибуховий In Teufels Namen («В ім’я диявола»). Звичайно, це продукт суто нішевий, тобто розрахований на шанувальників жанру, адже гурт не може похизуватися якоюсь різносторонністю, та й музичний стиль не особливо дозволяє вийти за рамки.

Александр Вонхаас і компанія критикують церкву, вади суспільства, затятих конспірологів, ні на йоту не виходячи за межі звичного амплуа. Та у своїй стихії ці хлопці почуваються, як риба у воді: німецька якість все-таки.

The Hives — The Death Of Randy Fitzsimmons

Жанр: гаражний панкрок
Дата релізу: 11 серпня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Шостий лонгплей шведського рок-гурту The Hives виходить після довготривалої перерви з моменту релізу минулого альбому Lex Hives, яка становить аж 11 років. У своїй статті авторитетне видання Rolling Stone наголошувало, що цей запис — «збірка з 12 енергійних панк-пісень, що нагадують їх (The Hives) найкращі роботи початку нульових». І з цим важко не погодитись.

Підкріплюють цю тезу і слова фронтмена гурту Пелле Алмквіста: «Рок-н-рол не може дорослішати». Як і не можуть старішати його шанувальники — хочеться додати. The Death Of Randy Fitzsimmons буквально пронизаний панківським духом та вивільняє божевільну енергетику, що змушує згадати про славні дні безтурботної юності, коли ще жевріло внутрішнє бажання боротися з цим жорстоким і несправедливим світом.

Нехай міфічний Ренді Фітцсіммонс і помер, та цей альбом доводить, що самі The Hives живіші всіх живих.

Trippie Redd — A Love Letter To You 5

Жанр: реп
Дата релізу: 11 серпня
Кількість треків: 19
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

П’ятий і останній мікстейп з серії Love Letter американського репера Тріпі Реда здебільшого становить збірку дуже спокійних, часом навіть медитативних треків. Вони будуть доречні у хвилини повної релаксації з розряду «і нехай весь світ зачекає». Звісно, якщо ви шанувальник жанру.

Примітно, що це вже другий лонгплей від Реда у цьому році після січневого Mansion Musik. Робота складається з двох десятків пісень (остання йде бонусом), майже половина яких виконана у колаборації з різними артистами. До запису долучилися Corbin, Skye Morales, Ліл Уейн, Родді Річ, Торі Лейнз, Tommy Lee Sparta, The Kid Laroi та Брайсон Тіллер.

Звісно, з таким матеріалом у вічність не входять, і подекуди завивання виконавця видаються надмірними (трек Praying 4 Love, наприклад), та й багатоманітною цю роботу не назвеш. А ще хочеться поскаржитися на зловживання дратівливим «бурундуковим» вокалом (The Hate).

Але в цілому новинка матиме практичну користь для зацікавленого слухача саме зараз, що називається, «у моменті». На більше явно не претендує.

Hozier — Unreal Unearth

Жанр: інді-фолк, попрок
Дата релізу: 18 серпня
Кількість треків: 19
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Матеріал до свого третього альбому ірландський співак та сонграйтер Hozier писав під час пандемії COVID-19. Власне, ця робота і є відображенням його переживань і почуттів, що виникли під час непростих пандемійних часів. Unreal Unearth став способом виконавця «осмислити досвід останніх двох років».

При написанні нових треків Hozier надихався «Божественною комедією» Данте Аліг’єрі, зокрема, концепцією дев’яти кіл пекла. Він назвав цю роботу еклектичною і явно не збрехав. В один момент відчувається лайтове інді-фолькове звучання, в інший — темп помітно сповільнюється і заспокоюється, а часом вибухає у більш рокових композиціях. При цьому тем для розмов зі слухачем в автора накопичилось чимало: альбом налічує 16 треків загальною довжиною трохи більше ніж годину.

Нова музика Hozier змушує задуматися, мріяти, сумувати, дивитися у майбутнє з оптимізмом тощо, але точно не залишає байдужим. De Selby (Part 2) з Доналом Глісоном — ти просто космос:

хейтспіч — Золоті Пісні 2023

Жанр: альтернативний рок, панкрок
Дата релізу: 18 серпня
Кількість треків: 6
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music   

«Хейтспіч» збирає новий матеріал у мініальбомі «Золоті Пісні 2023», де повністю виправдовує свою назву. Одеський гурт жорстко відповідає усім недоброзичливцям, іронізує над вітчизняною музичною індустрією та й просто видає цікаву мінізбірку якісної української музики.

У ній на 100 відсотків відчувається бунтарський дух, з усіх щілин так і пре іронія, а це дуже автентичний підхід до написання саме рокових композицій. Ніякої фальші — тільки чесність, подана грубо у лоб. Особливо доставляє дотепна «пісня про радіо». «Хтось, може, скаже “це бездушна попса”, та під нього (трек) їдять, сплять, вигулюють пса» — іронізує Дмитро Однороженко.

До речі, 9 вересня гурт проведе благодійний концерт у Києві, де відбудеться збір «на колеса для друзів-військових» (див. посилання в описі цього відео на YouTube):

Quavo — Rocket Power

Жанр: реп
Дата релізу: 18 серпня
Кількість треків: 18
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music 

Другий сольний альбом американського репера Quavo присвячений його загиблому торік племіннику і колезі у хіп-хоп тріо Migos — Кершніку Карі Боллу, більш відомому як Takeoff. У ніч на 1 листопада його було застрелено після конфлікту Quavo з гангстером на закритій вечірці у Г’юстоні, штат Техас. Болл участі у ньому не приймав, але потрапив під кулі під час стрілянини недалеко від боулінг-клуба 810 Billiards & Bowling.

Робота стала для виконавця своєрідною терапією після великої втрати. «Цей альбом є справжнім відображенням того, що я відчуваю зараз» — зізнався співак. Тут присутні 2 треки за участю Takeoff, а також є пісні, записані у колаборації з іншими зірками жанру: Future, Young Thug, Hunxho, Baby Drill.

Не дивно, що за настроєм Rocket Power становить щось безмежно сумне, але разом з тим не позбавлене оптимістичного погляду у майбутнє.

Asking Alexandria — Where Do We Go From Here

Жанр: хардрок, альтметал, металкор
Дата релізу: 24 серпня
Кількість треків: 11
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Вже з першого треку британці Asking Alexandria показують своє химерне вміння поєднувати спокій і несамовитий вереск, безжальні грайндкорні бласт-біти з електронікою, відверто попсовенький мотив приспіву (з тими ж бласт-бітами!) зі справжнім вибухом екстремальності у брейкдауні. Звучить еклектично та свіжо.

Втім, вже після запального дебюту рівень важкості помітно знижується, і наступні треки становлять щось ближче до відшліфованого рокового звучання, призначеного для ротації на радіо, ніж агресивного постхардкору чи металкору. Не варто забувати й про наявність рок-балад.

Це, звісно, буде не дуже приємною новиною для старих фанатів гурту, але усі вони давно знають, що Asking Alexandria люблять експериментувати. Нерідко це йде на користь та звучить значно цікавіше, ніж стандартні пісеньки з солодкоголосими приспівами та нульовим рівнем свіжих ідей (на жаль, ця робота грішить такими). Наприклад, хардкор-панкова Kill It With Fire звучить наче грім серед ясного неба.

Загалом Where Do We Go From Here важко якось виділити серед енної кількості подібного матеріалу. Очевидно, що восьма повноформатна робота гурту не розрахована на шанувальників металкору, тож для останніх вона напевно стане розчаруванням.

Alice Cooper — Road

Жанр: хардрок, блюзрок
Дата релізу: 24 серпня
Кількість треків: 13
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music   

Для усіх прихильників справжньої класики року великий і жахливий Еліс Купер презентує свій вже 22-й сольний (та 29-тий загалом) лонгплей. Що тут казати, легендарний 75-річний шок-рокер все ще сповнений справжньої рок-н-рольної енергійності і йти на пенсію явно не збирається.

Road просякнутий класичним звучанням хардрокових (чи блюзрокових, як у випадку з White Line Frankenstein) хітів далекого минулого, що напевно викличе ностальгічні почуття у досвідчених поціновувачів жанру.

Сам Купер в інтерв’ю розповідав, що це «концептуальний альбом про те, що відбувається у дорозі» (тобто під час гастролей), і що він дуже гітарний. З цим важко не погодитись, особливо в моменти гітарних соло, котрі, як і належить музиці подібного штибу, тою чи іншою мірою присутні, здається, усюди. Завершується альбом кавером на Magic Bus культових The Who із яскравим барабанним соло у кінцівці.

Матеріал був записаний у студії наживо. Купер навмисне відмовився від овердраббінгу, щоб показати, наскільки круто це звучить саме так. «Ласкаво просимо на шоу» — заспівує легенда в одній з пісень, і цю пропозицію важко проігнорувати.