Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Зараз все більше людей перестає користуватися персональним комп’ютером, адже його основні мультимедійні функції взяли на себе смарттелевізори, приставки, консолі та навіть смартфони, що мають повноцінні режими для роботи з монітором, як, наприклад Samsung Dex.

У 2000-х роках саме ПК був основою для споживання контенту. Навіть відсутність інтернету не було для нього великою проблемою завдяки цілій низці програм тих часів, що перетворювали його з простого білого ящика на цілий світ розваг. Тож згадаймо,  які легендарні програми були практично на кожному комп’ютері в ті роки та які з них витримали перевірку часом і для когось залишаються актуальними до сьогодні. 

Media Player Classic – простий та невимогливий

MPC побачив світ у 2006 році, хоча мені чомусь здавалось, що я використовував його значно раніше. Він позиціювався як легкий і невимогливий медіаплеєр, що намагався бути максимально простим та функціональним. Це була безплатна програма  з відкритим кодом, з інтерфейсом, що був частково схожий на Windows Media Player, але з безліччю покращень та підтримкою нових форматів.

MPC підтримував різноманітні плагіни, які дозволяли користувачам розширювати його функціональність. Він містив в собі різні кодеки, скіни та додаткові функції, які допомагали персоналізувати плеєр під свої потреби.

Проте, на той час йому вистачало конкурентів: PowerDVD, VLC Media Player, Windows Media Player, Light Allow та багато інших. З його допомогою ми переглядали в тому числі піратські «екранки» з дисків (10 фільмів на одному). Вже пізніше качали на торентах DVD-ріпи та перші HD-версії фільмів або купляли ліцензійне чи сіре відео на місцевих базарчиках.

Вам може здаватися це смішним, але десь у середині 2000-х років мій Celeron гальмував при відтворенні Evanescence – My Immortal. Тому цей відеокліп був для мене якоюсь мірою бенчмарком тих років. Зараз я вже не користуюсь MPC, а надаю перевагу збірці PotPlayer, що інтерполює відео в 60 кадрів на секунду.

Nero Burning ROM – диски в кожен дім

В нульових основним носієм інформації був оптичний диск — CD або DVD. Дискети теж все ще зустрічалися, але із-за малого обсягу на них можна було зберегти хіба що реферат чи курсову.

Популярністю в той час користувався пакет від Nero. Він мав декілька режимів відображення, я, наприклад, дуже полюбляв Nero Express. Дотепер пам’ятаю, як у школі в кінці 90-х ходили з другом на роботу до його мами. Там стояв білий ящик, що здавався тоді повним таємниць, а в ньому був привід CD-RW.

Nero продається та оновлюється дотепер. На офіційному сайті його вартість становить 50$. Правда, сценаріїв його застосування у сьогоденні для простого користувача не так багато. Останній раз я користувався диском минулого року, на нього був записаний рентген всіх зубів у стоматолога. 

Winamp – друг меломана

У 2000-х слухати музику на комп’ютері стало звичною справою, хоча люди все ще користувалися музикальними центрами, зберігали музику на CD, DVD та навіть аудіокасетах. Але в якийсь момент ми все частіше почали накопичувати музику на жорстких дисках.

Але і цього об’єму вистачало, щоб створювати персональні плейлисти з улюбленими треками та якоюсь мірою уникати запису дисків.

В якийсь момент Winamp здобув любов більшості комп’ютерних меломанів. Програма не вимагала багато системних ресурсів, працювала стабільно і мала зручний інтерфейс, який можна було налаштовувати за допомогою різноманітних скінів.

Які тільки збочення можна було зустріти в збірках 500+ скінів на WinAmp.

Ви можете переглянути їх на сайті skins.webamp.org і, можливо, зловите вайби з минулого. Проте, деякі ретрогради тих часів не хотіли ним користуватись і по звичці слухали музику в стандартному програвачі – Windows Media Player.

Сьогодні Winamp, на жаль, існує швидше як релікт. Його шлях не був легким: він втратив аудиторію, пережив зміну власника і концепції. Нова версія з підтримкою Windows 11 з’явилася не так давно, але не зовсім зрозуміло, для кого вона тепер актуальна. Багато старих користувачів вже давно перейшли на foobar2000 (який з’явився ще в нульових) для відтворення lossless-форматів і підключення до зовнішнього цифро-аналогово перетворювача.

Opera – вікно у ламповий Internet 1.0

Інтернет дев’яностих та двухтисячних років — це особлива тема. Навіть Dial-Up був не у всіх, що вже говорити про ADSL або тим більше «виділену лінію». Але кінець кінцем користувачі все одно вийшли в мережу, і тут вже не можна було працювати без браузера.

Штатний Internet Explorer, хоча і був лідером за кількістю користувачів, але не мав і половини функціоналу, що повинен бути в арсеналі людського браузера, таких як  Firefox або Opera. У контексті цього допису їх складно розділити, але Opera з’явилася набагато раніше — в 1995 році.

Opera використовувала свій рушій Presto, але у 2013 році перейшла на Chromium. Нові версії виходять і тепер, хоча зараз «Оперу» складно назвати популярною.

Окрема історія — версія  браузера для кнопкових телефонів, яка була тоді майже в кожного власника мобілки. Вона чудова економила трафік, що коштував не дешево у 2000-ні роки, тоді кожен мегабайт був на рахунку. Але це вже зовсім інша історія…

Download Master – впевнене завантаження

Здавалось, для чого потрібна окрема програма для завантаження, якщо це можна завантажити за допомогою браузера? На жаль, в нульових навіть невеликий по нинішнім критеріям файл приходилось викачувати годинами. І головна проблема була навіть не швидкість інтернету, а обриви зв’язку, після яких ми були змушені починати завантаження по новому.

В таких умовах залишалося тільки запастися терпінням і молитися, щоб не стався «disconnect».

Дивовижно, але він дотепер живий — це все ще зручний менеджер завантажень, який знадобиться, наприклад, якщо ви вирішите щось викачати з інтернету резервну копію з Google-диска чи відео з YouTube. Якщо у вас не лякає класичний інтерфейс, що, здається, не збирається змінюватись, то програма однозначно заслуговує на увагу.

ACDSee та IrfanView – старі фотографії на стіл розклади

Ще одним засобом перегляду медіафайлів були програми по типу IrfanView та ACDSee. З їх допомогою ми переглядали фотографії в тих форматах, які Windows не підтримувала «з коробки». А ще вони вміли керувати каталогом картинок і виконували функції базового редактора.

Свою функцію ці програми виконують і зараз, якщо потрібен простий і легкий обробник фотографій, у тому числі для пакетного редагування, то можна спробувати IrfanView. А ось ACDSee зараз — це швидше серйозний пакет для обробки фото, що конкурує з Lightroom.

Windows/Total Commander – для “просунутих юзерів”

На початку 2000-х вже не було особливого сенсу користуватися файловими менеджерами з псевдографічним інтерфейсом, типу Far. Адже це було характерно швидше для дев’яностих років.

Total Commander перетворювався на цілий комбайн функцій, від відображення розміру папок до групового перейменування файлів за заданим алгоритмом. А ще ним можна було розділити файл на кілька частин, щоб розмістити на двох або трьох дискетах. Тотал містив вбудований архіватор, а з часом на його основі робили цілі збірки з софтом. Що сказати, програма корисна навіть зараз, не менше ніж у 2000-х.

ICQ – дитячі історії смішні, розкажи

ICQ — предок всіх сучасних месенджерів, він використовувався в тому числі й для пошуку по анкетах — можна було задати в пошук стать, вік і місто. Ну і, зрозуміло, можна було «достукатися» до друзів і знайомим, головне, знати номер (UIN).

Характерний звук з ICQ згадають всі олди.

До слова, на реєстраційних номерах була побудована ціла економіка торгівлі. Чим коротше і красивіше був UIN, тим авторитетніший його власник. Особливо пафосним вважалося володіння шестизначним номером ICQ — показник того, що його власник старожил (якщо, звичайно, він його не купив). Адже в нульових для реєстрації були доступні лише дев’ятизначні номери. Детальніше про месенджери 2000-х ви зможете прочитати в моєму наступному дописі: “Як ми спілкувались у 2000-х: ICQ, Miranda та компанія“.

uTorrent – Йо-Хо-Хо і пляшка рому!

Багато користувачів інтернету 2000-х звикли завантажувати фільми та серіали з так званих торент-трекерів. Зараз це виглядає дивним, адже сьогодні існує безліч сервісів, додатків і сайтів, де можна переглядати все, що завгодно, за невелику плату. Деякі компанії навіть випускають новинки безпосередньо на своїх платформах, не вимагаючи відвідування кінотеатру. Проте торенти все ще мають популярність, оскільки на них можна знайти рідкісні роздачі чи матеріали, що не продаються у вільному доступі. Я не буду аналізувати питання законності чи етичності, просто прийму це як даність тих  років, коли на наших теренах ще не сформувалася цифрова культура.

Звісно, як звантажити щось без спеціальних програм? Кожен школяр чи студент тих часів хоча б краєм вуха щось чув про uTorrent.

Пам’ятаю, як у мого одногрупника з’явився «швидкісний» інтернет – 512 Кбіт/с. Це було просто неймовірно на той час, адже в мене на весь будинок швидкість була набагато меншою.  В нього була розписана ціла черга, кому і що він має звантажити з інтернету, особисто я замовив FlatOut2 та PainKiller.

Повертаємось назад у сьогодення

Звісно, я не перелічив навіть десятої частини того, що планував. Тому залишу це на майбутнє. Загалом нова парадигма цифрової епохи переводить все у формат браузера. Я певний, що далі все програмне забезпечення буде працювати саме в хмарі, але поки що рано списувати з рахунків класичний софт. Як мінімум він завжди залишиться в нашій пам’яті та символізуватиме цілі епохи наших старих-добрих часів.

Напишіть у коментарях, що я забув згадати із важливого софту 2000-х?

Також хотів подякувати редакції та читачам ITC за мою перемогу у конкурсі «Автор місяця», який проводиться серед аудиторії ресурсу. Я не очікував, що мій допис «В програмісти у 35 років: а воно вам потрібно? Частина 2» набуде такого розголосу. Приємно, що ITC чутко реагує на старання спільноти розвивати український контент та нагороджує найуспішніших. 

Однак призи для мене менш суттєві, ніж увага та теплий відгук серед читачів і можливість поділитись з вами своїми дописами. Тому буду старатися й надалі робити свій вклад у теплу атмосферу нашого IT Community.

---

Шановні читачі та коментатори, на ITC триває конкурс Ваших статей ! Щоб взяти участь, достатньо опублікувати свій допис на будь-яку цікаву тему, натиснувши на білий олівчик вгорі сайту.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.