Багато компаній, зокрема й Microsoft, інвестували у сучасну технологію уловлювання та зберігання CO2, розраховуючи усунути частину своїх забруднень – однак, судячи з нового дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, це не усуне більшості наслідків клімату.
У дослідженні розглядають наслідки викидів вуглекислого газу для моделі атмосферної циркуляції, яка називається коміркою Гадлі та впливає на погоду у більшості країн світу.
- Комірка Гадлі є визначальним фактором для багатьох пустель і тропічних лісів світу – вона переміщує вологу та тепло між тропіками (регіонами, найближчими до екватора) до субтропіків (сусідні території, розташовані далі від екватора). Тепле повітря підіймається в тропіках, викликаючи багато дощів, а потім рухається до полюсів в сторону субтропіків, приблизно на 20-30 градусів на північ і південь від екватора, перш ніж повертається вниз у вигляді дуже сухого повітря — тому більшість гарячих пустель Землі розташовані в цих субтропічних регіонах.
Однак викиди парникових газів від спалювання викопного палива псують роботу цієї системи Комірка Гадлі розширюється, посилюючи посухи в субтропічних регіонах.
«Буде ще більше регіонів, які стануть схожими на пустелі», — каже Рей Чемке, доцент Інституту науки Вейцмана.
Поширення засух може спричинити нестачу їжі та витіснити людей з їхніх домівок. Подібні явища комірка Гадлі вже викликала у Чилі та Південній Африці та вплинула на сільське господарство в Південній Австралії.
У дослідженні вчені створили модель, коли концентрація вуглекислого газу в атмосфері продовжує зростати на 1% щороку протягом наступних 140 років, збільшившись врешті-решт у 4 рази – і модель, коли за той самий час вона знижуватиметься з подібною швидкістю (теоретично це призведе до того, що комірка Гадлі стиснеться, а її межі посунуться до полюсів – де були до того, як їх змістило забруднення CO2).
Однак далі у моделі відбувалося дещо дивне: вплив «вилову» CO2 з атмосфери відрізнявся в обох півкулях. Північний край комірки Гадлі перемістився далі на південь від місця, де перебував історично – перевищивши бажану ціль. А от південний край зміщувався набагато повільніше — настільки, що не повернувся до початкової точки (що може відбутися через пару століть, однак за цей час значно ускладнить життя людям і дикій природі).
Відмінності між реакціями Північної та Південної півкуль у моделі можуть бути пов’язані з тим, що температура океану повільніше реагує на зміни концентрації CO2.
«Те, що станеться [коли ми зменшимо CO2], буде сюрпризом. Зменшення викидів зараз є важливішим», — кажуть дослідники.
Будь-які спроби видалити CO2 з атмосфери, впевнені дослідники, мають бути лише додатковими заходами — зупинити накопичення CO2, яке нагріває навколишнє середовище, може саме перехід до чистої енергії.
Джерело: The Verge
