Я побачив цю гру майже випадково, та купив навіть не вагаючись. По-перше, вона коштує як горнятко кави десь у центрі Києва, по-друге, я теж обожнював свого часу саме цей ігровий автомат. Зустрічайте «Радянський Ігровий Автомат Баскетбол» – гра не нова, але варта що менш згадування.

«Радянський Ігровий Автомат Баскетбол» або Soviet Arcade Machine Basketball – це гра-експеримент Ігора Каралаша з Івано-Франківська, така собі проба пера у Unreal Engine 4. Розробка ігор для Ігоря поки ще хобі, яке він поєднує з основною роботою, але яким хоче невдовзі займатися серйозно.

Тобто, це справді лише експеримент, гравцю доступна маленька кімната, у якій усього два інтерактивних елемента – ноутбук на столі, за допомогою якого можна змінити налаштування, та той самий впізнаваний автомат з футуристичним пластиковим куполом над ігровим майданчиком.

Як автор гри, так и автор цього тексту добре знають, що усі ігрові автомати часів СРСР – це вкрадені, розібрані та перероблені моделі західних та японських компаній. Радянський «Баскетбол» – це не що інше як Sega Basketball, що був виготовлений у 1966 р. У 70-х «переосмысление» з’явилося у СРСР й пропрацювало у радянських та пострадянських «аркадах» до початку XXI сторіччя.

Автор статті грав на ньому у 70-80-х, автор гри – вже на початку 2000-х. Тобто кожен у своєму дитинстві. Ніякої ностальгії по СРСР тут нема, хіба що ностальгія по безтурботності, коли єдиною проблемою було «де дістати ще більше 15-копієчних монет».

«Радянський Ігровий Автомат Баскетбол» — дуже проста гра. Тут можна протистояти штучному інтелекту або живому гравцю по Мережі, але в останньому випадку треба шукати друга та купувати дві гри разом з ним, бо продажі «Баскетбола» рахуються хіба що на десятки. А ось з керуванням, як на мене, щось не те. Автор пропонує затискати кнопку миші, щоби посилювати кидок, але у реальності сила кидка залежала не від часу натискання, а від сили, що дає зовсім іншу динаміку. Тобто у реальності «Баскетбол» була однією з небагатьох ігор для двох гравців, та ще й дуже динамічною та агресивною, а у віртуальному варіанті вона вийшла, як на мене, занадто повільною.

Але я спіймав себе на думці, що у ВР, у комплекті з іншими класичними аркадними автоматами, Sega Basketball, тобто справжній Sega Basketball та інші ігри, виглядали би дуже цікаво. На жаль, отримати ліцензії на виробництво такої гри майже неможливо. Про ВР думав й Ігор Каралаш, але побачивши невелику зацікавленість у грі з боку користувачів Steam, вирішив залишити проєкт так, як є.

Оцінки та переліку плюсів та вад не буде, тут нема що оцінювати. Але я не жалкую витрачених 40 грн., спогади дитинства того варті.