Верховна Рада України 30 червня прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №4364 про платіжні послуги, який замінює застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку та платіжних послуг, встановлює нові, більш ліберальні правила з врахуванням сучасних реалій, а також приводить українське законодавство у відповідність до законодавства ЄС. Документ підтримав 241 народний депутат.
Прийнятий сьогодні ЗУ «Про платіжні послуги» замінить теперішній ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був прийнятий ще у 2001 році, а останні суттєві зміни були внесені до нього у 2012 році. Так, як завжди в таких випадках, варто ще дочекатися ретельного аналізу та незалежних оцінок експертів для виявлення «підводного каміння» та інших несподіванок. Водночас автори підносять документ виключно в позитивному ракурсі. Так, народна депутатка з фракції «Слуга Народу» та співавторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі заявила, що «нарешті в Україну зможе зайти PayPal», хоча, як відомо, одна з найбільших міжнародних платіжних систем ігнорує український ринок не стільки через недосконалість законодавства, скільки з економічних причин (поки вони рахують це економічно недоцільним).
Що ж стосується гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС, серед іншого, законопроєкт №4364 враховує директиву PSD2, яка регулює платіжні послуги в ЄС та встановлює основні засади для розвитку відкритого банкінгу зі спрощеним входом для надавачів платіжних послуг, які не є банківськими чи фінансовими організаціями.
Автори закону обіцяють зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку, розширення кола надавачів платіжних послуг, встановлення правил надання таких послуг в Україні, встановлення вимог до надавачів платіжних послуг, підвищення захисту прав споживачів та покращення безпеки та ефективності надання платіжних послуг. Які зміни для платіжного ринку буде мати прийняття цього закону насправді, час покаже.
Окремо варто зазначити, що правки щодо поступового зниження ставок на еквайринг були відхилені. Але з іншого боку, це немає значення. Ще на початку травня Національний банк, Visa та Mastercard окремим документом скріпили домовленість про поступове зниження комісії інтерчейндж — за два роки на 40%. Тоді ж топ-менеджмент популярного платіжного додатка monobank повідомив про «суттєві зміни кешбеку». Завтра вже настане 1 липня, а анонсу поки не було.
Доповнено: В НБУ розповіли, які зміни несе в собі закон:
- На ринку платіжних послуг в Україні будуть визначені дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них – поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. З’являться нові учасники – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг.
- Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з них сім – фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей щодо рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме для неї.
- Небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Зараз такі можливості є лише у банків.
- Від небанківських фінустанов не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер вони зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність.
- Національний банк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій.
- Національний банк отримав право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити Регуляторну пісочницю – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.
- Закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking). Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) повинні будуть відкрити свої API для інших надавачів платіжних послуг та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора. Національний банк уже розпочав співпрацю з учасниками українського платіжного ринку над виробленням єдиних стандартів відкритих API – зручних, зрозумілих та прийнятних для всіх. Національний банк планує, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.
- І насамперед – умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них. У фокусі також – захист користувачів платіжних послуг від кіберзагроз. Так, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.