Думка

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Чи є сенс розганяти процесор, відеокарту та оперативну пам’ять у 2022 році? Більшість досвідчених оверклокерів незадоволені тим, що виробники комп’ютерних компонентів надто обмежили можливості розгону для ентузіастів. Розбираємось чи так це насправді.

Розгін процесорів

Довгий час оверклокінг ЦП був дуже важливою складовою життя ентузіастів. Різниця між стоковим Intel Core 2 Quad Q6600 та розігнаним до 4.0ГГц була дивовижною. Технологія Turbo Boost певною мірою закопала в землю більшість мрій з розгону. З кожним роком частоти процесорів зростали. Не так давно (15 років тому) флагмани від Intel працювали на базових частотах 2400 МГц. 13-те покоління Raptor Lake «із коробки» пропонує до 5.8ГГц для i9-13900k. Навіть енергоефективні ядра E-Cores отримають 4.2ГГц. Інженери мають неабиякий виклик. Підтримувати стабільний ріст продуктивності без збільшення частоти виявилось неможливим. Тому в 2022 році маємо такі шалені частоти прямо із заводу.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Для того, щоб краще пояснити ситуацію, розглянемо простий приклад. Intel Core i7-10700k працює на частотах 4700 МГц (це у випадку, коли материнська плата не обмежує живлення ЦП). Розгін до 5200 МГц зможе додати близько 10% потужності. Звучить наче непогано, але це значно менше як було раніше. Старі платформи дозволяли методом розгону збільшити швидкодію на 50-80%. Високі базові частоти уже значно обмежують оверклокінг. Перетнути межу 6 ГГц буде непросто, адже це виклик інженерам, що змушені боротись із виділенням тепла. Розгін CPU, особливо флагманських, дає мінімальний бонус продуктивності, хоча TDP зростає значно більше.

Курс
Розробка на Java
Опануйте популярну мову програмування Java у зручний для вас час, та заробляйте від $1000 на початку кар’єри
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!
Розробка на Java

Топові материнські плати

Розгін став не надто привабливим у наш час. Тоді для багатьох новачків стане не зрозумілим вибір надто дорогих системних плат на топових чипсетах. За що ми переплачуємо, коли вибираємо материнки елітного сегмента? Рівняти процесори значно простіше як головні системні плати. Користувач бачить чітку градацію ціни та продуктивності. У випадку із материнською платою є безліч нюансів. Від одного виробника плати з однаковим чипсетом можуть відрізнятись вартістю в кілька разів. Перш за все на ціну впливає компонентна база. Якісніші елементи витримують вище навантаження. У час, коли процесори зі знятими обмеженнями споживають 200+Вт – це дуже актуально. З точки зору інженерії це значить: кращі конденсатори, продумана схемотехніка тощо.

Особливе значення має система живлення. Заглиблюватись у фізику не станемо, але зауважимо, що значним показником є кількість фаз живлення. Для прикладу: дешеві материнки можуть мати 4 фази, а топові модифікації до 20. Це те, що певною мірою впливає на довговічність усього комп’ютера і навіть на продуктивність процесора. Простими словами: хороша материнка автоматично «розганяє» процесор, не обмежуючи його Turbo Boost частоти. Звісно, можна установити вимогливий і потужний процесор на дешеву материнську плату, та перегрів живлення гарантований. Вихід пристрою із ладу – питання часу, і це не враховуючи дуже значну втрату продуктивності.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Intel i9-11900K на різних материнських платах показує себе зовсім по-різному. Джерело: Linus Tech Tips

На скриншоті вище показана величезна різниця між дешевими та дорогими материнками з використанням потужного процесора. Іноді плата з чипсетом середнього рівня, як MSI Mortar B560m Wi-Fi може наближатись до топових версій Z590, а дешевша версія B560m від Gigabyte уже значно відстає.

Що нам дають топові материнські плати:

  1. Розгін процесорів за множником і шиною;
  2. Потужне живлення, що дозволяє працювати процесорам без обмеження;
  3. Просунутий розгін оперативної пам’яті;
  4. Значно якісніші компоненти, що працюватимуть довго і стабільно;
  5. Швидкісні порти, безпровідні інтерфейси тощо;

Окрему увагу приділимо материнським платам, що уміють розганяти процесори «по шині». Для тих, хто не надто знайомий із цими поняттями, зробимо мініатюрний екскурс: у процесора є два важливі параметри, що визначають його частоту – шина і множник. Наприклад, система із тактовою частотою 100 МГц та множником 40 матиме частоту CPU 4000 МГц (4 ГГц). Процесори з розблокованим множником можна розганяти за другим параметром, тобто змінити число, для прикладу, 40 на 47. Так отримаємо частоту 4700 МГц. Якщо у CPU заблокована така можливість, то це не значить, що його не вийде розігнати.

Топові материнські плати уміють розганяти ЦП за шиною. Для прикладу: 110 МГц шина і множник 40 уже дають 4.4ГГц. Зовнішнім тактовим генератором обладнані лише деякі материнки чипсета Z690 та B660. Умовний Intel Core i5-12400 може отримати до 30% додаткової продуктивності. Процесор чудово піддається розгону і має не надто великий TDP. Платформа LGA1700 є ідеальним вибором для фанатів «старої школи», адже виводить оверклокінг на новий (старий) рівень. Найбільший приріст отримують саме середняки Intel i5, а не топові моделі ЦП i7/i9. В наш час розгін шини дає куди кращий буст як збільшення множника.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Джерело: der8auer EN

Розгін ОЗП

Оперативна пам’ять – це компонент, що неабияк впливає на продуктивність комп’ютера. Різниця між DDR4 2666 МГц та DDR4 4000 МГц може складати 25-30%. Більшість дешевих сучасних материнських плат підтримують високі частоти (AMD A520, Intel H610). Плата середнього класу дозволяє розігнати та тонко налаштовувати параметри оперативної пам’яті. Розгін ОЗП має зміст, адже дає найбільший бонус потужності, порівнюючи з оверклокінгом відеокарт чи процесорів. Зазначимо, що з ростом частоти зростають і затримки. Якщо модулі пам’яті хороші, то цілком реально збільшити частоту на 20-30%.

Не бійтесь зростання параметра CL. Завжди можна спробувати виставити таймінги вручну, якщо користувач знає як це робити. Та й ріст латентності не такою мірою негативно впливає на швидкодію системи, як додає потужності збільшення частоти. Хороша материнська плата і швидка ОЗП – це уже хороший привід зайнятись оверклокінгом.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Розгін відеокарти

Сучасні графічні адаптери високого класу споживають шалену кількість енергії. Це напряму впливає на виділення тепла. Офіційно заявлений TDP топових моделей Nvidia RTX перевищує 400 Вт.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Ситуація схожа як із процесорами: виробник уже із заводу виймає максимум. Існують OC версії, що відразу працюють на завищених частотах. У випадку із відеокартами краще згадаємо за таке поняття як «андервольтинг». Це зменшення напруги живлення без втрати продуктивності. Така процедура дозволяє зменшити тепловиділення при тій же потужності. Тому Undervolting це також свого роду Overclocking. Півкіловатні графічні адаптери будуть лише раді такому, а розганяти й без того гарячі відеокарти не має змісту. Навряд чи вдасться підняти частоту ядра/пам’яті більше ніж на 10% при неабияких ризиках перегріву.

Епоха оверклокінгу завершилась? Розбираємось чи актуальний розгін в сучасних реаліях

Висновки

Оверклокінг насправді не загинув, він лише перейшов у дещо іншу фазу. Більшість роботи за ентузіастів зробили самі виробники ще на заводі. Насправді це дуже гарний підхід, адже рядовому користувачу непотрібно занурюватись із головою у складний світ комп’ютерних технологій, щоб отримати максимум від свого ПК. Достатньо купити досить потужну материнську плату, яка не обмежуватиме процесор. Умовний Intel Core і5-11400 зі споживанням енергії 65 Вт може втратити 15-30% продуктивності, відносно ліміту 125+Вт. Навіть ЦП із заблокованим множником піддаються оверклокінгу, за наявності елітної материнки. Зовнішній тактовий генератор дозволить розігнати будь-який процесор за шиною.

Розгін оперативної пам’яті також має значення і може додати набагато більше продуктивності як розгін CPU. Межі розгону ОЗП залежать від самих модулів пам’яті та материнської плати. Досвідчені юзери можуть налаштовувати таймінги ОЗП, щоб витиснути кожну краплину швидкодії зі своєї системи.

Розганяти відеокарти високого класу не має змісту. Користувач отримує з коробки й без того вражаюче споживання енергії 300-400+Вт. Виробники ще на заводі стараються витиснути максимум потужності, випускаючи OC (розігнані) версії. Комплексний розгін різних компонентів може дати непоганий приріст продуктивності, найбільше це стосується ОЗП. Казати, що оверклокінг загинув ще зарано, але без сумніву, він переживає не найкращі часи для ентузіастів. Все тому, що велику частину обов’язків розгону взяли на себе виробники комплектуючих.


Завантаження коментарів...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: