З музичної точки зору вересень видався дуже плідним. Ми навіть розширили кількість позицій у добірці зі звичних десяти до дванадцяти, але і це не зможе повноцінно передати музичне розмаїття першого місяця осені. Тож вибачайте прихильники попзірок Анастейші та Кайлі Міноуг чи, наприклад, дет-металістів Cannibal Corpse, та вмістити у статтю усі варті уваги роботи фізично неможливо. Тому доповнюйте наш список власними улюбленцями, котрі, на ваш погляд, обов’язково мають бути почутими.

Polaris — Fatalism

Жанр: металкор
Дата релізу: 1 вересня
Кількість треків: 11
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music 

Вихід третього лонгплею австралійських металкорників Polaris був затьмарений смертю 26-річного гітариста Раяна Сью. Про цю трагічну подію гурт повідомив у соцмережах 27 червня. Не дивлячись на велику втрату, альбом все ж вийшов у заплановану дату.

«Це остання збірка закінчених пісень, які ми написали разом із Раяном», — йдеться у заяві гурту, — «і хоча обставини їхнього випуску зараз визначаються цією трагедією, зміст пісень та любов, яку ми відчуваємо до них, не змінилися».

Починається альбом нібито спокійно, але спокій той оманливий та ефемерний. Вже у другій половині дебютного треку Harbinger усе буквально вибухає. Тепер цю нестримну агресію та важкість звучання вже не зупинити. Втім, іноді хлопці дозволяють собі бути дещо спокійнішими та допускають навіть присутність електроніки (Overflow).

Лютий екстрим-вокал Джеймі Гейлза чергується з чистими партіями Джейка Штейнгауера, один ритм може несподівано змінитися іншим (Nightmare, Parasites), і усе це щедро приправляється потужними рифами. Для поціновувачів жанру металкор нова робота Polaris обов’язкова для додавання у плейліст.

Slowdive — everything is alive

Жанр: шуґейз
Дата релізу: 1 вересня
Кількість треків: 8
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music  

Slowdive — культовий представник британської альтернативної сцени початку 90-х, який, щоправда, не витримав конкуренції з хвилею популярності бритпопу та американського гранжу. Через це у середині 90-х гурт розпався, а його учасники зосередились на сайд-проєктах та сольних кар’єрах.

Але у 2017-му відбулося повернення Slowdive з однойменним альбомом, а їхня нова робота дає зрозуміти, що піонери шуґейзу з нами навсправжки та надовго. І це не може не тішити.

Everything is alive має приємне, часом психоделічне звучання. За настроєм це меланхолійна, мрійлива музика, котра напевне прийдеться до смаку шанувальникам The Cure. Цей надзвичайно атмосферний альбом однозначно можна схарактеризувати як один з найкращих у вересні. А ще — ідеальний для прослуховування у депресивні похмурі дні пізньої осені, яка вже не за горами.

The Chemical Brothers — For That Beautiful Feeling

Жанр: електроніка, біг-біт
Дата релізу: 8 вересня
Кількість треків: 11
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Для усіх шанувальників танцювальної психоделічної електроніки є чудовий вересневий реліз від The Chemical Brothers — їхній десятий лонгплей For That Beautiful Feeling. Тому Роулендсу та Еду Саймонсу вже за 50, а вони й досі сповнені вибухової енергетики, якою легко заряджають свого слухача.

Нікуди не ділося і фірмове «футуристичне» звучання: з такими химерними електронними ефектами та синтезаторними вставками можна підкорювати хоч танцмайданчик, хоч космос. Цікаво, як «хімічним братам» вдається лишатися на вершині музичного Олімпу вже три десятиліття і не зраджувати своєму жанру і стилю?

Можливо, відповідь на це питання можна буде знайти у книжці Paused in Cosmic Reflection, яка розповідатиме про творчий шлях англійського дуету з перших вуст (і не тільки). Видавництво White Rabbit 26 планує випустити її вже зовсім скоро — 26 жовтня.

Saliva — Revelation

Жанр: альтернативний метал, постгранж, ню-метал, хардрок
Дата релізу: 8 вересня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Зі смертю гітариста Вейна Свінні у березні цього року від початкового складу відомого гурту не лишилося і сліду. З усім тим бренд Saliva продовжує своє існування, приходять нові учасники, а для Свінні Revelation став останньою роботою.

Це вже дванадцятий лонгплей мемфіських альтернативників. Тут вони суворо дотримуються звичного для жанру звучання, деякі треки напевно сподобається шанувальникам Nickelback, інші — Adema. Хоча в певні моменти гурт дозволяє собі бути трохи жорсткішим та агресивнішим (наприклад, дебютний трек Come Back Stronger ні-ні та й змушує згадати про кращі часи ню-металу).

В цілому альбом проходить на одному диханні. Тут, звісно, якихось одкровень вдень зі свічкою не знайдеш, проте у своїй стихії Saliva почуваються чудово і звучать вкрай бадьоро та приємно.

Oomph! — Richter und Henker

Жанр: Neue Deutsche Härte
Дата релізу: 8 вересня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Після нещодавнього релізу нового альбому Megaherz, про який ми писали в попередній статті, у жанрі NDH відмічаються одні з його законодавців — Oomph!, зі своїм вже чотирнадцятим альбомом Richter und Henker.

Як стало відомо у вересні 2021-го, групу покинув постійний вокаліст Деро Гої, котрий був одним із її засновників у далекому 1989 році. Влітку повідомлялося, що його місце зайняв фронтмен Unzucht Даніель Шульц.

Після прослуховування Richter und Henker важко сказати однозначно, чи пішла ця зміна на користь, але точно можна констатувати — новий матеріал не дотягує до кращих часів Oomph. Втім, історія і дискографія німців настільки багата, що для кожного ті «золоті часи» напевно будуть різними (для мене це період Wahrheit oder Pflicht — GlaubeLiebeTod, але й більш ранні роботи досі слухаються із задоволенням).

Загалом це досить енергійна музика, з купою швидких tanz metal треків, під які буде файно подриґатися на концертах. Та все ж відчувається, що разом з Деро Гої Oomph! втратили частинку харизми та фірмового очарування. На жаль.

Otep — The God Slayer

Жанр: ню-метал
Дата релізу: 15 вересня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music 

Вже більше ніж 20 років на американській альтернативній сцені запалює й Otep. Після антитрампівського Kult 45 виходить їхній дев’ятий альбом The God Slayer, все ще сповнений концентрованої люті, приправленої фірмовим отепівським горор-гарчанням. Чого вартує тільки надпотужна Ostracized з її неочікуваним гітарним соло. Але знайшлось тут місце і для експериментів. Наприклад, у треку California Girls відчувається щось істинно мерилінменсінівське.

Отеп Шамая завжди славилася своїм дивовижним умінням маневрувати між голосом ніжної дівчинки та скаженої дияволиці (а десь посередині розташувалася гранж- та реп виконавиця). І тут це теж відчутно, варто послухати хоча б її версію You Should See Me in a Crown Біллі Айліш. Чимала кількість каверів просто змушує Шамаю бути різною.

На альбомі присутні кавери на пісні таких виконавців як вищезгадана Айліш, Олівія Родріго, Lil Peep, Slipknot, Nirvana та Емінем. І якщо переспів останнього сприймається важко через позамежну одноманітність, то інші треки, особливо попсові, буквально заграли новими, помітно похмурішими барвами.

Corey Taylor — CMF2

Жанр: хардрок
Дата релізу: 15 вересня
Кількість треків: 13
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

До речі, про Slipknot. Точніше про його фронтмена Корі Тейлора, який за останні три роки випускає вже другий сольник. Його CMF2 може похизуватися як драйвовими хардроковими і навіть метал композиціями, так і легшими треками (наприклад, рок-балади Breath Of Fresh Smoke та цілковито акустична Sorry Me).

Тейлор у прямому сенсі зриває усі маски та робить те, що в першу чергу цікаво йому. CMF2 викликає максимально приємне враження та не зосереджується на одному жанрі. Якщо той же Slipknot асоціюється з ню-металом кінця 90-х — першої половини нульових, то тутешня музика має більше спільного з класичним хардроковим звучанням 80-х. Але не тільки з ним.

Можна почути тут і глем-метал (Post Traumatic Blues), і панк-хардкор (All I Want Is Hate), і ще багато чого. При цьому Тейлор вже у дебютній пісні, своєрідній кантрі-інтродукції до альбому, пропонує «насолоджуватися шоу», і немає жодних причин, щоб не прийняти цю файну пропозицію.

Thirty Seconds to Mars — It’s The End Of The World But It’s A Beautiful Day

Жанр: поп, електроніка
Дата релізу: 15 вересня
Кількість треків: 11
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

Очевидно, що від року 30 Seconds To Mars нині настільки ж далекі, як Земля від Марсу. На новому альбомі хлопці звучать дуже лайтово та гламурно. Вже від самого початку прослуховування не полишає думка, що цим пісенькам саме місце на якихось модних показах чи у саундтреку до фільмів на кшталт «50 відтінків сірого», та аж ніяк не у плейлисті затятих рокерів.

Це перша робота гурту після відходу гітариста Томо Миличевича. Джаред Лето наголошував на тому, що натхненням для створення нового матеріалу послужила електронна музика 70-х — 80-х років.

У будь-якому разі вихід It’s The End Of The World But It’s A Beautiful Day це одна з найгучніших музичних подій вересня, та разом з тим і найслабша ланка у списку. І навіть не тому, що альбом до блиску відшліфований та попсовий, а через те, що після його прослуховування ви навряд чи запам’ятаєте хоч один трек. Хіба що рам-там-тарам-там з синглу Stuck.

Втім, присутні тут і приємні вуху композиції — насамперед це Love These Days, World On Fire, 7:1 (де навіть є ледь помітний надрив у вокалі) та Midnight Prayer. Під настрій, але не більше.

Staind — Confessions Of The Fallen

Жанр: альтернативний метал, постгранж, ню-метал
Дата релізу: 15 вересня
Кількість треків: 12
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music   

Якщо ви є прихильником спрінгфілдських альтернативників Staind, але вже зневірилася почути від них новий матеріал, то маємо для вас гарні новини. Гурт презентує свій восьмий студійник після довготривалої 12-річної перерви (саме у 2011-му вийшов їхній попередній альбом).

Поряд з Saliva, Staind — ще один колектив, який утворився в середині 90-х на хвилі підйому альтернативного/ню-металу, започаткованого Korn, Deftones та іншими адептами жанру. Staind теж посприяли тому, щоб він набув своїх звичних рис та внаслідок шаленої популярності мейнстримізувався.

Не дивлячись на свій досить солідний вік (фронтмену Аарону Льюїсу вже перевалило за 50), хлопці ще дають перцю. Знову ж таки, як і альбом Saliva, Confessions Of The Fallen виконаний згідно жанрових канонів та позбавлений експериментів. Та це не проблема, якщо ти у своїй справі один з найкращих. А Staind саме такими і є.

Присутні тут як хороші бойовички (Lowest In Me, Cycle Of Hurting, Hate Me Too), так і фірмові рок-балади (Here And Now, Better Days). А ще хочеться виділити Out Of TIme, титульну Confessions Of The Fallen та завершальну Take, до яких лишитися байдужим рішуче неможливо. Прекрасна робота.

Diddy — The Love Album: Off the Grid

Жанр: R&B
Дата релізу: 15 вересня
Кількість треків: 24+3 бонус треки
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music

П’ятий студійник репера Шона Комбса, також відомого як P. Diddy, має аж 24 треки, і це без урахування бонусів. Тут присутня просто сила-силенна гостьових появ — що не пісня, то колаборація з якоюсь зіркою. За словами Комбса, його нова робота це ніщо інше, як «ера кохання» (що підтверджує і назва альбому).

Також Diddy анонсував у колишньому Twitter, що саме тут можна буде почути останню колаборацію в кар’єрі The Weeknd. Причина — заява Ейбела Тесфає, що він більше не буде брати участь у піснях інших виконавців, доки Daft Punk не возз’єднаються.

Через величезну кількість сторонніх зірок, самого Комбса відшукати буде не так вже й просто (як і на обкладинці). Загалом це дуже якісний та майстерно виконаний R&B матеріал. Тільки послухайте, як цікаво у треці Another One of Me використаний семпл з легендарної In the Air Tonight Філа Коллінза:

Паліндром — Найліпші питання собі

Жанр: альтернативний рок, реп
Дата релізу: 22 вересня
Кількість треків: 7
Де послухати: Spotify, YouTube Music, ‎Apple Music

Назва нового альбому Паліндрома говорить сама за себе: Степан Бурбан не цурається чесно та відверто саморефлексувати. Робота над проєктом розпочалася ще в березні, а відеоролик на пісню «Вирости» потрапив до нашого Топ 20 кліпів весни. 

Створювати нову музику Бурбану допомагали талановиті та досвідчені музиканти: гітарист Ігор Хоркавий, басист Ілля Орлов та барабанщик Володимир Гладкий. Сказати, що «Найліпші питання собі» — альбом багатогранний, це нічого не сказати. Паліндром дозволяє собі міксувати стилі навіть у межах одного треку. Наприклад, «Саудаде» починається як суто реп-композиція, а закінчується панківським вибухом гітар та барабанів, якому передує екстрим-вокал.

Сам виконавець зазначав, що альбом варто слухати десь на свіжому повітрі з навушниками. І це дуже корисна порада, бо тоді і думається краще.

Ed Sheeran — Autumn Variations

Жанр: інді-фолк, акустична музика
Дата релізу: 29 вересня
Кількість треків: 14
Де послухати: Spotify, YouTube Music, Apple Music 

Autumn Variations — сьомий лонгплей англійського виконавця Еда Ширана та вже другий після травневого Subtract за цей рік. Разом з його приємними, подекуди повітряними треками доречно ловити останнє осіннє тепло та насолоджуватись поки ще світлими, сонячними днями.

Ширан розповідав, що натхненням для створення альбому послужив оркестровий твір «Енігма-варіації» (1899) англійського композитора Едварда Елгара, де кожна з 14 композицій присвячена одному з його друзів.  

Тут важко виділити якусь окрему пісню, адже Autumn Variations справляє комплексний ефект. Ця багата на акустичні балади робота пропонує затишну атмосферність з нотками осінньої сентиментальності. Справжній терапевтичний сеанс для змучених тягарем бентежного сьогодення душ.