Читацькі дописи
IT Community

Для більшості сучасних людей на планеті зникнення електричної мережі на декілька годин викликає паніку, гірше якої тільки ефект від пропажі інтернету. У нас в народі звикли називати цю ситуацію: “світло пропало…” Корінь цієї фрази проростає в минуле, коли дійсно відсутність електроенергії була рівноцінна пропажі світла. Адже не існувало такої кількості побутових приладів, не кажучи вже про всеможливі гаджети з вбудованими акумуляторами.

Слухаючи ревіння генераторів, я вирішив, а чому б не порівняти блекаути 2020-х та 90-х років. Тож спробуємо згадати, як воно було тоді, та що ми маємо тепер…

Блекаути у світі

Якщо ви думаєте, що “віялові вимкнення” знайомі тільки нам, то ви помиляєтесь. Від них страждало багато інших країн протягом історії, в тому числі США та Австралія. Енергетична криза спіткала Каліфорнію у 2000-2001 роках. Вона була викликана ринковими маніпуляціями та обмеженням роздрібних цін на електроенергію.

Від вимкнень зазнали збитків багато великих енергозалежних компаній, деякі з них навіть збанкрутували. Свою частку внесла і засуха, яка в парі з сукупністю ринкових факторів збільшила ціни за кВт*год ледь не у 8 разів.

Блекаути у буремні 90-ті

В Україні віялові вимкнення — блекаути (від англійського blackout) тривали впродовж 1991-1996 років. Вони відрізнялись залежно від регіону: десь їх було більше, а десь менше. Їх причиною в той час називають масові неплатежі за електроенергію, страйки у вугільній сфері, а потім ще й на додачу в атомній галузі.

Уявіть собі, в той час генеруючі потужності вітчизняних атомних, теплових та гідроелектростанцій перевищували 55 ГВт, а споживання становило близько 30-35 ГВт!

Блекаути 1990-х та 2020-х 

З погляду школяра 90-х блекаути несли як плюси, так і мінуси. Наприклад, під приводом поганого освітлення можна було сказати, що не можеш вчити уроки, адже болять очі. Взагалі, чому б не згадати, чим ми підсвічували наші зошити та щоденники?

Люди кінця минулого століття не могли похвастатися різноманітністю освітлювальних приладів. Старше покоління покладалося на старі-добрі воскові свічки, що продавалися як на місцевих базарчиках та і на стихійних торгових ринках.

Крім того, з древніх технологій нам були доступні керосинові лампи. Вони давали яскравіше освітлення і бонусом коптили скло самої лампи. Дістати керосин в ті часи було не важче, ніж купити свічку, принаймні в моїй локації.

Але прогрес не стояв на місці та у деякої категорії людей з’явилося бажання перебути моменти відсутності електроенергії з більшим комфортом. Зрозумівши, що з’являється попит, підприємливі ділки почали реалізовувати пропозицію.

Цей кемпінговий ліхтар працював від кислотного акумулятора 6 вольтів 5 А/г. Він міг похвалитися двома люмінесцентними лампами денного освітлення, а також звичайною лампою розжарювання, яка за допомогою рефлектора служила у цілях далекобійного ліхтаря.

Одна з відмінностей блекаутів 90-х від сьогодення — це абсолютна тиша. Я не пам’ятаю ніякого шуму від генераторів, які зараз  забезпечують роботу магазинів, офісів та підприємств. Тоді в них не було ніякої потреби, магазини запалювали свічки чи ставили портативні ліхтарі.

Звісно ніяких зарядних станцій також не було, як і великої потреби живити якісь додаткові електроприлади. Саме тому фраза “світло пропало” означала саме цей факт.

Немає техніки — немає проблем

Ніхто не турбувався зникненням інтернету, який в середині 90-х бачили хіба що у фільмах. Ретранслятори мобільного зв’язку також не турбували власників шапочок із фольги та і мобільних телефонів в нас тоді не було. Так само не було потреби в персональних комп’ютерах для домашнього користування, через те, що їх мультимедійність була під питанням — це все ще була ера XT та Floppy дискет.

В більшості випадків мультимедійними центрами були магнітні відеомагнітофони та телевізори з приставками типу Dendy або Sega. Звісно, в силу скрутного матеріального положення і цих атрибутів не було в абсолютної більшості населення, тому переносний ліхтар з радіо приймачем — це вже непогано. Якщо не шкода грошей, то ніхто не заважав докупити зайвих пальчикових батарейок у свій касетний аудіоплеєр.

Саме в ті роки дітлахи дізналися, що таке справжнє зоряне небо під час “блекаутних” прогулянок з батьками по темних вулицях тихих міст.

Блекаути 2022-2024 років

Коли вперше повністю вимкнули світло у всьому місті, я згадав своє дитинство. Я знову, як раніше підняв голову вверх і побачив чисте зимове зоряне небо. Я не бачив такого неба з 90-х років і думав, що можливо в дитинстві це мені здавалося за принципом зеленішої трави чи синішого неба.

Тоді в голові виплили слова з Космічної Одіссеї 2001 року: Боже, він повен зірок!

Але потім люди швидко адаптувалися, запустилися генератори й стало зрозуміло, що блекаут 2020-х років за критерієм тиші були схожі на 90-ті роки тільки в перший день. Далі все потонуло в гуркоті генераторів…

Тепер ми вже не можемо як раніше обійтися тільки освітленням, нам потрібен інтернет, заряджені смартфони, лептоп для автономної роботи та звісно ж зарядну станцію, щоб все це прогодувати.

Основною проблемою багатоповерхівок стала необхідність живити циркуляційні помпи газових котлів. Оскільки споживають вони близько 100 ватів, то вимоги до місткості акумуляторів зарядних станцій значно зросли. В противному разі можна залишитися в холодній квартирі. В цьому плані як ніколи стали в пригоді старі-добрі печі в приватних будинках та старі газові котли та конвектори, що не потребують електроенергії.

Мінусів за час використання я не виявив, крім декількох нюансів: 

1. Тип акумуляторів тут літій іонний з тривалим часом зарядки
2. Станція не вміє працювати в режимі джерела безперебійного живлення
3. Зате вона дуже легенька та компактна, всього 5,6 кг

Також я купив у свій час портативну сонячну панель на 200W для зарядних станцій. Поки що я нею не користувався, тільки перевіряв працездатність, але як кажуть: “Не викидай, воно пригодиться…” (с)

Тепер як ніколи для нас стало актуальним питанням придбання лептопа, який зможе довго тримати заряд батареї. На щастя, я ще давніше придбав собі декілька сінкпадів з США: T495 та T480 за 200 доларів кожен. Для роботи в час блекауту особливо добре користуватися T480, адже у нього найзручніша клавіатура з усіх, що я пробував, а також є різнорівнева підсвітка клавіш та 2 акумулятори: один внутрішній, другий змінний.

У режимі економії заряду вони дозволяють працювати не менше 9 годин при користуванні браузером, перегляді відео та роботі в невимогливих програмах. Крім того, досить зручно  користуватися сенсорним екраном. Як для ціни у 200 доларів — це просто “топ за свої гроші”.

Хоча на нашу долю випали нелегкі часи, не варто падати духом, розряджений акумулятор можна зарядити, а от розряджене життя — ні. І пам’ятайте, що найтемніша ніч завжди перед світанком.

Розкажіть в коментарях, як ви переживаєте блекаути та чим користуєтесь, щоб полегшити свій побут?