Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

От і відгриміли фанфари, призи роздані, всі слова сказані, але зачекайте, не всі. Тож дозвольте на правах переможця конкурсу поділитися з вами деякими думками про те, чому я вирішив писати і чи впливають на це рейтинги, призи та інші заохочення.

Однак, дати відповідь на це запитання не так просто, як може здатися, на перший погляд. Тут перемішано багато факторів та причин, але починається усе з цікавості. Кожен з нас, і читачі ITC, і його автори, чимось захоплюються. Це можуть бути цифрові технології, фільми, книги, будь-що, але саме ця природна допитливість змушує нас шукати та споживати інформацію. Заради нових знань ми тут власне і зібралися.

Але проходить час, накопичуються дані та починають з’являтися цікаві думки, оригінальні ідеї, формується власний погляд на ту чи іншу тему. В цей момент може виникнути бажання щось написати, поділитися з іншими своїм світоглядом. Якщо це бажання досить сильне, тоді воно дозволяє побороти власну невпевненість та інертність і не відмовитися від цієї справи після перших невдач, які неодмінно будуть.

Особисто я пишу тоді, коли ідея статті подобається мені самому та захоплює настільки, що хочеться розказати про це усім навколо. Ось моя основна мотивація, на яку мало впливають інші чинники. Кількість переглядів і позитивні відгуки важливі в першу чергу тому, що показують чи вдалося мені зацікавити читача та достукатися до нього.

Хоча, як я уже казав, кожен пише про те, що йому цікаво, але відгуки читачів є надзвичайно цінними. Вони дозволяють більш об’єктивно поглянути на свої тексти та на самого себе. Коли я тільки починав писати, то основною темою розглядав технології. Мені хотілося показати, як вони впливають на економіку, суспільство та на людство в цілому. Це те, що мене захоплювало в той час. Але згодом, в рамках експерименту, я вирішив урізноманітнити теми статей і написав кілька текстів про фільми та книги.

Як виявилося, що стало несподіванкою для мене, такі дописи були сприйняті публікою набагато тепліше. Це не значить, що я перестану писати про технології та перейду виключно на огляди фантастичної літератури, але це гарний сигнал, на який варто звернути увагу. Така реакція дозволяє зрозуміти, що у тебе виходить краще і цим не гріх скористатися.

Разом з тим, було б неправдою заперечувати той факт, що вигравати конкурси та отримувати призи дійсно приємно. Просто для мене вони не настільки важливі, як для інших. От тільки люди різні й для декого азарт, який дають рейтинги, лайки та конкурси є гарним стимулом, щоб почати писати або писати більше. Він тримає авторів в тонусі та додає елементів гри, так веселіше і цікавіше.

Мабуть, я просто не азартна людина, тому мені до кінця не зрозумілі усі принади такого підходу. Наприклад, коли під час відрядження в Сполучені Штати я побував у Лас-Веґасі, то так і не сходив зіграти в казино. Мені було просто не цікаво. Я прогулявся по головній вулиці, подивився на блискуче та показне багатство і красу цього міста, був вражений масштабом ігрової індустрії, однак залишився до неї байдужим.

Але не всі схожі на мене і якщо участь у конкурсі підштовхне когось написати свій перший текст, я тільки за. Коли бажання залишатися на вершині рейтингу буде мотивувати писати більше та краще, так тому і бути. Як показала практика, після усіх змін, які зробила редакція ITC, кількість та якість статей відчутно зросла і це чудово. Якщо такий підхід працює, значить рішення правильне.

Тут важливо, щоб це не стало самоціллю. Через деякий час ти починаєш краще розуміти, який текст буде більш популярний, а який менше. Наприклад, на широку тему буде і більше читачів, а на щось специфічне та вузькоспеціалізоване набагато менше. Але я б не рекомендував відкидати такі теми. Так, вони будуть цікаві небагатьом, однак в результаті може вийти оригінальний та якісний допис, який буде високо оцінений тими, хто його прочитає.

Крім того, кожному хто пише, знайоме таке явище, як застій. Коли нових ідей немає, а хочеться написати хоча б щось, аби про тебе не забували. На мою думку, у таких випадках краще промовчати. Звичайно, написати що-небудь не проблема, але виходить воно завжди якось вимучено. Просто візьміть перерву і натхнення рано чи пізно прийде, а гарний текст дозволить вам надолужити усе згаяне.

Хочу ще раз наголосити, що фундаментом є ваше бажання творити, ділитися думками зі світом та отримувати від цього задоволення. Якщо його немає, то ніякі відгуки та призи це не замінять. Вони є чудовим доповненням, але не основою. Разом з тим, гарний подарунок чи добре слово ще нікому не зашкодили.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.