Компанія Make Sunsets стверджує, що запустила спеціальні повітряні кулі, які розпилили частинки, що відбивають світло в стратосферу, тим самим перетнувши суперечливий бар’єр у сфері сонячної геоінженерії.
Сонячна геоінженерія — це навмисні спроби маніпуляції кліматом, які покликані відбивати сонячне світло назад, у космос, імітуючи природній процес, який відбувається після великих вивержень вулканів 
Охолоджувальні ефекти слідують за масштабними виверженнями вулканів. Після викиду в повітря величезної кількості пилу, попелу і діоксиду сірки, перші два компоненти створюють короткочасний охолоджувальний ефект, а останній підіймається високо в стратосферу, де, з’єднуючись з молекулами води, перетворюється на частинки сульфітної кислоти, що посилює ефект охолодження поверхні, відбиваючи сонячні промені..
Теоретично, штучне розпилення сірки та подібних частинок у достатніх кількостях могло б потенційно полегшити наслідки глобального потепління. На практиці, це не складно зробити, хоча й доволі витратно. Але вчені здебільшого утримуються від проведення подібних експериментів — речовини можуть негативно вплинути на здоров’я людей, флору та фауну після розпилення. Побічні ефекти також можуть бути сильнішими в деяких регіонах, що може спровокувати геополітичні конфлікти.
Полюси Землі можна «дешево» охолодити на 2 ° C: знадобляться тонни діоксиду сірки та сотня літаків
Дослідники, які довгий час вивчали технологію, стурбовані діями Make Sunsets — стартапу, який не лише стверджує, що випробував ін’єкції, а й запустив профільний сайт у Мексиці, де продає “кредити на охолодження” для майбутніх польотів спеціалізованих повітряних куль. Свої дії компанія не узгоджувала з громадськістю чи науковим контролем.
Люк Айземан, співзасновник і генеральний директор Make Sunsets, визнає, що ці зусилля є “частково підприємницьким, частково провокаційним актом геоінженерного активізму”. Він сподівається, що перейшовши суперечливий бар’єр, допоможе розгорнути широкі громадські дебати та просунути вперед галузь, розвиток якої призупинився через критику.
“На мій погляд, морально неправильно не робити цього”, — каже він.
Але чимало експертів галузі вважають, що такі зусилля є надзвичайно передчасними та можуть мати ефект, протилежний очікуванням Айземана.
“Поточний стан науки недостатньо хороший… щоб або відхилити, або прийняти сонячну геоінженерію, не кажучи вже про її впровадження”, — сказав Янош Пастор, виконавчий директор Ініціативи управління кліматом Карнегі (Ініціатива закликає до нагляду за геоінженерією та іншими технологіями, що змінюють клімат, з боку урядів, міжнародних угод чи наукових організацій).
Поведінка компанії обумовлює давні побоювання, що “шахраї”, які не мають особливих знань про атмосферу чи наслідки технології, можуть в односторонньому порядку вибрати геоінженерію клімату, не маючи жодного консенсусу щодо того, чи можна це робити, або якою повинна бути відповідна глобальна середня температура.
Дехто швидко провів паралелі між Make Sunsets та інцидентом десятирічної давнини, коли американський підприємець вилив сто тонн сульфату заліза в океан, намагаючись викликати цвітіння водоростей (ними б начебто живився лосось, а залишки поглинали б вуглекислий газ).
Зусилля Make Sunset знову ж таки підкреслюють нагальну потребу встановити широкий нагляд і чіткі правила для відповідальних досліджень у геоінженерії. Раніше адміністрація Байдена повідомила, що розробляє 5-річний план досліджень способів охолодження Землі: включаючи ін’єкцію стратосферного аерозолю, освітлення морських та проріджування перистих хмар.
Запуски повітряних куль із сіркою
Сам Айземан стверджує, що перші два запуски відбулись у квітні в Нижній Каліфорнії, за кілька місяців до того, як офіційно зареєструвалася сама Make Sunsets.
Начебто кілька грамів діоксиду сірки помістили у повітряні кулі з необхідною кількістю гелію, що він зміг перенести їх у стратосферу. Очікувалось, що кулі вибухнуть під тиском на висоті та таким чином “звільнять” частинки сірки. Чи сталося це — незрозуміло, оскільки на борту куль не було встановлено обладнання для моніторингу. Жодних дозволів від урядових чи наукових установ Мексики або інших країн Айземан не отримував:
“По суті, це було здійснено для підтвердження того, що я можу це зробити”.
У майбутньому Make Sunsets сподівається збільшити корисне навантаження сірки, додати телеметричне обладнання та інші датчики, а згодом перейти на багаторазові повітряні кулі та опублікувати дані після запусків.
Компанія також вже намагається отримати дохід від ефекту охолодження майбутніх польотів та пропонує купувати “кредити на охолодження” за ціною $10/грам — цього достатньо, стверджує Make Sunsets, щоб компенсувати ефект потепління від однієї тонни вуглецю протягом року.
“Я хочу охолоджувати якомога більше і якомога швидше, відверто кажучи, до кінця свого життя”, – каже Айземан, додаючи, що у 2023 році розпилить стільки сірки, “скільки змусить заплатити клієнтів”.
Компанія каже, що залучила $750 000 від Boost VC і Pioneer Fund, і що її перші інвестори також купували кредити на охолодження.
“Жахлива ідея”
Шучі Талаті, вчений-резидент Американського університету, який створює некомерційну організацію, що зосереджена на регулюванні в галузі сонячної геоінженерії, критично ставиться до заяв стартапу:
“Закиди компанії щодо такого конкретного результату виглядають не дуже правдиво, враховуючи величезну невизначеність на цьому етапі дослідження”.
Келлі Вансер, виконавчий директор SilverLining, некомерційної організації, яка підтримує дослідження кліматичних ризиків і потенційних втручань, таких як геоінженерія, погодилася з цією думкою:
“З точки зору бізнесу, ефекти охолодження та ризики, наразі не можуть бути кількісно визначені будь-яким чином, що робить пропозицію спекулятивною”.
Девід Кіт, один із провідних світових експертів із сонячної геоінженерії, каже, що кількість матеріалу, про який йдеться — менш як 10 грамів сірки за один політ — не представляє жодної реальної небезпеки для навколишнього середовища (звичайний комерційний рейс може викидати близько 100 грамів на хвилину). Але Кіт також каже, що його турбують будь-які спроби приватизувати основні технології геоінженерії, включаючи їх патентування або продаж кредитів на випуски — оскільки приватна компанія матиме фінансові мотиви применшувати ризики та продовжувати продавати свої послуги, навіть коли планета охолоне до нижчих температур.
“Зробити це як стартап — жахлива ідея”, — каже він.
Зі свого боку, Make Sunsets кажуть, що працюють на основі найкращих доступних на сьогодні досліджень моделювання, і що будуть коригувати свою практику, коли дізнаються більше, а також стартап сподівається співпрацювати з країнами та експертами, щоб керувати цими зусиллями в міру розширення.
“Ми переконані, що сонячна [геоінженерія] — це єдиний можливий спосіб утриматися на рівні нижче 2 ˚C, і ми працюватимемо з науковою спільнотою, щоб розгорнути цей рятівний інструмент якомога безпечніше та швидше”, — наголошує Айземан.
Але критики наголошують, що спілкуватися з науковцями треба було до початку експериментів та продажів, тепер же компанію багато організацій зустрічатимуть холодно.
Джерело: MIT Technology Review