Управління науки та технологій Білого дому запускає 5-річний план досліджень щодо вивчення способів пом’якшення глобального потепління. Розглядається кілька видів технологій, включаючи розпилення стратосферного аерозолю, освітлення морських хмар та проріджування перистих хмар.
Дослідження оцінюватимуть, як такі саме кліматичні заходи можуть вплинути на Землю. Конгрес розпорядився включити план до документа витрат на 2022 рік, який Джо Байден підписав у березні.
“План досліджень може захистити кошти мільярдів людей, і Білий дім просуває їх, щоб будь-які майбутні рішення засновувались на науці, а не геополітиці”, – каже Кріс Сакка, фундатор інвестиційного фонду кліматичних технологій Lowercarbon Capital.
*Сакка раніше пожертвував гроші на підтримку досліджень у цій галузі, але сказав, що у нього “немає фінансових інтересів, окрім благодійності” у цій ідеї, і він не думає, що в цій галузі мають бути задіяні приватні бізнес-моделі.
Професор Гарварда Девід Кіт, який вперше торкнувся теми “сонячного відбиття” у 1989 році, зазначив, що зараз до неї ставляться набагато серйозніше. Офіційні заяви про підтримку таких досліджень склали багато організацій з репутацією: Фонд захисту навколишнього середовища, Союз стурбованих вчених та Рада із захисту природних ресурсів.
Однак ніхто не каже, що методи сонячної геоінженерії є основним розв’язання проблеми зі зміною клімату – у пріоритеті, як і раніше, скорочення викидів.
Три способи “сонячної геоінженерії”
“Вперше ідея відбиття сонячного світла з’явилася у звіті президента Ліндона Б. Джонсона у 1965 році, під назвою “Відновлення якості нашого довкілля””, – розповідає Девід Кіт.
У звіті висувалась ідея розповсюдження спеціальних частинок над океаном за ціною 100 доларів за 2,5 кв. км. Таким чином, зміна здатності Землі відбивати сонячне світло на 1% коштувала б близько 500 мільйонів доларів на рік.
З того часу орієнтовна ціна зросла і запуск програми охолодження Землі на 1° C обійдеться в 10 мільярдів доларів на рік (за словами Едварда Парсона, професора екологічного права в юридичній школі Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі). Однак і ця цифра виглядає відносно “дешевою” порівняно з іншими ініціативами щодо пом’якшення наслідків зміни клімату.
У звіті, опублікованому в березні 2021 року Національними академіями наук, інженерії та медицини, розглядаються 3 види сонячної геоінженерії: ін’єкція стратосферного аерозолю, освітлення морських хмар та проріджування перистих хмар.
Перший спосіб передбачає підняття літака в стратосферу та розпилення спеціального аерозолю, який “зависне” у повітрі, відбиваючи частину сонячної радіації назад. За словами Парсона, це “негайно зніме екстремальні температури”.
“Головний слоган про метод розпилення стратосферного аерозолю, який я описав у статті понад 10 років тому – і він все ще доречний – “швидкий, дешевий і недосконалий”, – каже Парсон.
Одним із варіантів складу аерозолю є діоксид сірки (охолоджуюча дія якого добре відома за виверженнями вулканів).
Полюси Землі можна «дешево» охолодити на 2 ° C: знадобляться тонни діоксиду сірки та сотня літаків
За даними Геологічної служби США, виверження вулкана Пінатубо в 1991 році, наприклад, викинуло до стратосфери тисячі тонн діоксиду сірки, що призвело до тимчасового падіння глобальної температури приблизно на 0,556 °C.
Подібний прецедент трапляється на заводах, що спалюють викопне паливо, зокрема вугілля. Вугілля містить деяку кількість сірки, яка при спалюванні окислюється, утворюючи діоксид сірки, – він потім проходить через інші хімічні реакції і зрештою випадає на землю у вигляді сірчаної кислоти з дощем. Але поки випари перебувають у повітрі, вони виконують роль свого роду ізоляції від сонячного тепла.
За іронією долі, світ скорочує спалювання вугілля, щоб приборкати викиди двоокису вуглецю, які теж викликають глобальне потепління.
“Іншими словами, ми вже кілька десятиліть використовуємо одну з форм відбиття сонячного світла, але неконтрольованим чином – найбруднішим, незапланованим способом, який тільки можна було б реалізувати, і не розуміємо, що робимо”, – сказала Келлі Вансер, виконавчий директор SilverLining (організації, що займається дослідженнями та управлінням кліматичними втручаннями).
Ще один варіант – освітлення морських хмар. Цей спосіб включає збільшення відбиваючої здатності хмар, які знаходяться відносно близько до поверхні океану, за допомогою розпилення кристалів морської солі в повітря.
“Освітленню морських хмар зазвичай приділяється менше уваги, ніж розприскуванню стратосферного аерозолю, тому що воно зачіпає відстань від півдюжини до кількох десятків миль і потенційно може тривати від кількох годин до кількох днів”, – пояснює Парсон.
Ще одна категорія, яка розглядається у звіті Національних академій за 2021 рік, передбачає проріджування перистих хмар на висоті від 5,9 до 13 км, щоб дозволити теплу залишати поверхню Землі. Технічно, цей спосіб не входить до загальної категорії “сонячної геоінженерії”, тому що він пов’язаний не з відбиттям сонячного світла, а зі збільшенням виділення теплового випромінювання.
Ризики для людей та навколишнього середовища
Деякі з цих методів пов’язані зі значними та добре відомими ризиками, особливо це стосується ін’єкції аерозолю з діоксидом сірки.
“Насамперед розпорошення сірки в атмосферу “зіпсує хімію озону таким чином, що це може затримати відновлення озонового шару”, – говорить Парсон.
*Монреальський протокол, прийнятий у 1987 році, регулює та поступово припиняє використання речовин, що руйнують озоновий шар, таких як хлорфторвуглеці – речовини, які зазвичай використовувалися в холодильниках та кондиціонерах.
Крім того, сульфати, що потрапляють в атмосферу, згодом випадають у вигляді кислотних дощів, що впливають на ґрунт, водойми та місцеві екосистеми. Також сірка в атмосфері утворює дуже дрібні частинки, які можуть спричинити респіраторні захворювання.
Таким чином, питання полягає в тому, щоб дізнатися, чи є ці відомі ефекти менш шкідливими, ніж потепління, яке вони компенсують.
За словами Парсона, сірка, яка зараз виділяється при спалюванні викопного палива, завдає шкоди навколишньому середовищу і вже вбиває від 10 до 20 мільйонів людей на рік шляхом респіраторних захворювань.
“Значить ми так уже живемо. Тим часом, світ стає все спекотнішим, і це матиме катастрофічні наслідки для багатьох людей. Вуглецю вже забагато і навіть якщо зупинити всі викиди сьогодні, глобальна температура все одно буде високою і залишиться високою ще на сотні років”, – каже він.
Зараз або ніколи
Деякі захисники довкілля вважають методи відбиття сонячного світла “морально небезпечними”, тому що вони пропонують відносно просту та недорогу альтернативу скороченню викидів.
“Один експеримент з вивчення стратосферних аерозолів, проведений Keutsch Group у Гарварді, був скасований у 2021 році через заперечення, що він “поставить під загрозу репутацію та довіру до кліматичного лідерства, якого Швеція хоче і повинна дотримуватися як єдиний спосіб ефективно впоратися з кліматичним кризою”, – йдеться у відкритому листі противників.
Проведення досліджень також важливе, тому що багато хто чекає, що якась країна, яка зіткнулася з кліматичною катастрофою, діятиме в односторонньому порядку, щоб все одно спробувати якусь версію відбиття сонячного світла — навіть якщо вона не була ретельно вивчена.
“На мою думку, ймовірність того, що протягом наступних 20 років якась велика нація захоче це зробити, становить понад 90%”, – сказав Парсон.
Сакка сказав, що шанси ще вищі:
“Ймовірність того, що якась країна реалізує відображення сонячного світла, становить 100%, особливо після того, як мільйони її громадян помруть від екстремальних погодних умов. Світ не сидітиме склавши руки, і лідери будуть змушені діяти. Наша єдина надія полягає. в тому, що, проводячи дослідження зараз і публічно, світ зможе спільно зрозуміти переваги та знайти найкращі методи для будь-якого майбутнього проєкту”.
Джерело: CBNC
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: