banner
Новини Технології 08.09.2025 comment views icon

Майбутнє пам’яті: більше даних на меншому просторі завдяки новим молекулярним перемикачам

author avatar

Олександр Федоткін

Автор новин та статей

Майбутнє пам’яті: більше даних на меншому просторі завдяки новим молекулярним перемикачам
Depositphotos

Японські дослідники з Токійського наукового інституту створили інноваційний матеріал, здатний керувати рухомими молекулами для збереження інформації.

Молекулярними роторами називають групи молекул, що здатні здійснювати повторювані односпрямовані обертальні рухи, якщо прикласти до них енергію. Це досягнення, може закласти основу для покоління енергонезалежної пам’яті, які зберігатиме інформацію із більшою щільністю, ніж пристрої на основі напівпровідників. 

Молекули можна обертати у різних напрямках для виведення бітів інформації. Спроби створити такі молекули тривають давно, однак науковці стикались із низкою проблем та жорстких вимог.

Зокрема, ці молекулярні ротори мають керуватись електричним полем. Вони мають зберігати власне положення за кімнатної температури для тривалого використання. Окрім цього навколо них має бути достатньо вільного місця, щоб вони могли обертатись без перешкод. Також вони мають витримувати температуру до 150°C.

Майбутнє пам’яті: більше даних на меншому просторі завдяки новим молекулярним перемикачам
Молекулярні ротори/ACS

Японські дослідники під керівництвом професора Йоїті Муракамі подолали обмеження, та створили ковалентний органічний каркас з кристалічною структурою наднизької щільності. Ця інноваційна структура створює простір для безперешкодного обертання молекулярних роторів під впливом електричного поля, зберігаючи при цьому стабільність за температури навколишнього середовища. 

“Це прорив, оскільки наші ковалентні органічні каркаси являють собою рідкісне тверде тіло, в якому дипольні ротори можуть перевертатися при нагріванні до температури вище 200°C або при впливі сильних електричних полів, але їх орієнтація може зберігатися протягом тривалого часу за температури навколишнього середовища”, — пояснює професор Йоїті Муракамі. 

За словами дослідників, матеріал має термостійкість, близьку до 400°C. Хоча найближчим часом не очікується комерційного використання цієї технології в електронних пристроях, вона прокладає шлях до більш досконалих аналогічних розробок.

Результати представлені у журналі ACS

Джерела: TechXplore; NotebookCheck

Що думаєте про цю статтю?
Голосів:
Файно є
Файно є
Йой, най буде!
Йой, най буде!
Трясця!
Трясця!
Ну такої...
Ну такої...
Бісить, аж тіпає!
Бісить, аж тіпає!
Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: