Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Напевно, на світі майже немає людини, яка хоча б краєм вуха не чула про нього: «Король жахів», що боїться літати, три псевдоніми та 350 мільйонів книг, він ніколи не кидає слова на вітер, мав проблеми з алкоголем та наркотиками, він створює страхи читачам, але не в змозі позбавитись від власних… З усім тим, для кожного зі своїх фанатів він різний.
Зміст
Історія знайомства
Я познайомився з його книжками ще в початкових класах школи, як багато підлітків того часу і ніколи не міг подумати, що навіть через багато десятків років він не тільки залишиться популярним, а ще більше набуде культового статусу. Звісно, у кожного є свої улюблені книжки та оповідання цього письменника, але я хотів розповісти про свій улюблений ТОП Стівена Кінга без претензії на якусь істину — це просто суб’єктивна думка.
5 місце — «Нічна зміна» / Night Shift
Одразу хочу зауважити, що мається на увазі саме коротеньке оповідання 1970 року майстра жахів, а не збірник оповідань, який вийшов пізніше на 8 років.
Дія оповідання відбувається в невеликому містечку, просякнутому безнадією. Воно давно занедбане і має погану репутацію серед місцевих мешканців, проте це не лякає головного героя, на ім’я Холл, який готовий взятися за будь-яку роботу, навіть у нічну зміну. Начальник текстильної фабрики оголошує, що в підвалі заводу накопичилося багато сміття, і йому потрібні робітники, щоб його прибрати, Холл погоджується виконати цю брудну роботу. Разом із кількома іншими робітниками Холл спускається до підвалу, де вони стикаються з ордами щурів.
Оповідання «Нічна зміна» не може похвалитися якимось заплутаним сюжетом, але атмосфера Стівена Кінга не дає тобі відірватися від першої сторінки до останнього абзацу. Це історія про приховане зло, яке таїться під поверхнею повсякденного життя, про людську жадібність, про байдужість. Все це приведе вас тільки до одного — до катастрофи….
Кіноадаптація «Нічна зміна» була екранізована в 1990 році під назвою «Смертельна зміна» (Graveyard Shift). Фільм відтворює основний сюжет, але додає деякі нові елементи й персонажів.
4 місце — «Той, що худне» / Thinner
Це один із ранніх творів автора. Він написав його ще тоді, коли видавався під псевдонімом Річард Бахман. Багато хто, ймовірно, бачив фільм 1996 року, знятий за мотивами цієї книги.
Задоволений життям адвокат із маленького містечка збив стару жінку з циганського табору — і не зазнав покарання за свій вчинок. Тоді «циганський барон» сам вирішив його покарати — і покарав так, що смерть порівняно з цим прокляттям здавалася б милістю…
Чесно кажучи, це одна з книг, яка міцно запала в серце. У ній точиться боротьба за життя головного героя, за якого приходиться переживати протягом усієї книги. Не знаю, чи я шкодував його… певною мірою так. Мені запам’яталася його дружина, а також його друг та лікар. Вони постали переді мною в різному світлі: як у позитивному, так і в негативному.
І, звісно, як завжди, фінал виявився несподіваним! Коли вже думаєш, що знаєш, чим усе закінчиться, все змінюється докорінно.
Твір вийшов напруженим, динамічним, але водночас спокійним у потрібні моменти. Оскільки циганська культура далека більшості з нас, це додає оповіді ще більше містичних ноток. Невідоме справді здається більш жахливим, ніж повсякденність, і саме цим воно заворожує, не відпускаючи до останньої сторінки.
3 місце — «Лангольєри» / Langoliers
Якщо ви пам’ятаєте старий серіал «LOST», то знайте, що Кінг усе це вигадав ще в 90-х роках, між ними можна помітити певну схожість у сюжетних лініях.
Основна сюжетна лінія книги пов’язана з пасажирами літака, які за дивних обставин виживають після загадкового інциденту в повітрі й переносяться в інший світ. Цей світ нагадує наш, але явно має деякі відмінності. Герої намагаються з’ясувати, що сталося, і починають своє розслідування, переходячи від конспірологічних теорій до наукової фантастики. У кожного з пасажирів є свої причини перебування на борту, про які поступово розповідається у процесі розвитку сюжету. Тут не обходиться без темного минулого деяких персонажів та притаманної Кінгу тяги до надприродної містики.
Персонажів у книзі небагато, тому складно розділити їх на головних і другорядних, адже вони намагаються триматися разом, і кожен із них впливає на події, що відбуваються. Проте без двох ключових героїв — пілота літака та його напарника — книга втратила б значну частину свого шарму.
Водночас деякі персонажі залишилися незрозумілими фігурами, не до кінця розкритими.
Також варто згадати, що в 1995 зняли однойменний фільм на основі роману. Він справив на мене у свій час не менше враження, ніж книга. Навіть не віриться, що пройшло вже стільки років з того часу…
2 місце — «Кладовище домашніх тварин» / Pet Sematary
«Кладовище домашніх тварин» стало для мене справжнім відкриттям в 90-х роках. Книга наповнена містикою, але основний з аспектів — це здебільшого психологія, при чому дуже високого рівня.
Всупереч моїм початковим поверхневим очікуванням, мене вразила адекватність головних персонажів. Вони досить кмітливі, приємні, розумні та навіть милі люди зі зворушливими стосунками, сімейним теплом і добрими рисами. Драма, що розгортається в середині книги, лише підкреслює, що саме люблячі люди готові на все заради своїх близьких. А хіба ця риса не притаманна більшості з нас?
Хто не замислювався про смерть близьких? Від однієї лише думки стає неприємно… Кінг, без сумніву, знає, на що натиснути, щоб змусити задуматися про неминуче.
Існує поширена думка, що Кінг — це справа смаку, а його книги — просто історії для любителів полоскотати нерви. Проте моє враження зовсім інше. Кінг — неймовірно талановитий автор, який у своєму унікальному стилі порушує надзвичайно важливі для кожної людини теми.
Якщо зануритися трохи глибше, подивитися крізь поверхневий шар сюжету, то можна побачити дуже цікаву філософію та знайти багато матеріалу для роздумів.
1 місце — «Доля Салему» / Salem`s Lot
У маленькому та, на перший погляд, посередньому містечку Салемс-Лот починає щось відбуватися. Стівен Кінг із дивовижною точністю змальовує картину тихого, майже сонного містечка, але за цією буденністю приховане давнє зло, яке пробуджується.
Спочатку здається, що все йде своєю чергою, але з часом деталі починають складатися в моторошну картину. Містечко, ніби занурюється в пітьму, і ти не встигаєш помітити, як звична реальність змінюється на щось зловісне. Кінг майстерно створює напругу, не кидаючись у крайнощі, а поступово затягуючи читача в цей темний вир.
Місто повільно вмирає — воно вже мертве, просто ще цього не усвідомлює.
Персонажі тут — основа, на якій тримається весь жах. Вони живі, справжні, зі своїми страхами та слабкостями. Ти починаєш співчувати їм, усвідомлюючи, що їхні шанси на порятунок тануть з кожною сторінкою. Це відчуття посилюється, коли з’являються перші ознаки того, що зло вже серед них.
Кінг не просто лякає — він занурює у світ, де темрява не має меж, і ти починаєш сумніватися, чи залишилася ще надія. У страху, як і у божевілля, є свій запах, і цей запах може навести жах навіть на найсміливішу людину.
«Доля Салему» показує, як легко може зруйнуватися звична реальність, варто лише одному давньому злу повернутися на свою територію. Вона змушує замислитися над тим, що може ховатися за знайомими вулицями та будинками, якщо звичайний вечір одного дня обернеться кошмаром.
Рекомендую всім, хто готовий зануритися в цю моторошну історію — якщо наважитеся відчинити двері до Салемс-Лота, будьте готові до того, що шляху назад уже не буде. До того ж на жовтень цього року запланований римейк старого фільму, що називатиметься «Cалимове лігво».
Також хотів відзначити наступні книжки, які також залишились в серці завдяки атмосферності:
- Стівен Кінг — «Сяйво»
- Стівен Кінг — «Воно»
- Стівен Кінг — «Інститут»
- Стівен Кінг — «Містер Мерседес»
- Стівен Кінг — «Темна вежа»
- Стівен Кінг — «Відродження»
- Стівен Кінг — «Зелена миля»
- Стівен Кінг — «Аутсайдер»
- Стівен Кінг — «Мізері»
- Стівен Кінг — «Коли впаде темрява»
- Стівен Кінг — «Історія Лізі»
- Стівен Кінг — «Піднесення»
Дякую, що прочитали до кінця! Надіюсь почути про ваш особистий топ в коментарях.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: