Результати своїх досліджень Каталін Каріко та Дрю Вайсман вперше опублікували у статті 2005 року, яка не привернула тоді значної уваги — однак майже за 15 років їхнє відкриття допомогло створити вакцину, яка рятує світ від підступної хвороби.

Щеплення стимулює формування імунної відповіді на певний збудник, що дає організму фору у боротьбі з хворобою надалі. Вакцини, на основі мертвих та ослаблених вірусів використовуються вже давно — зокрема проти поліомієліту, кору чи жовтої лихоманки (вакцину проти останньої розробив Макс Тейлер, якого у 1951 році також відзначили Нобелівською премією з фізіології та медицини).

BREAKING NEWS
The 2023 #NobelPrize in Physiology or Medicine has been awarded to Katalin Karikó and Drew Weissman for their discoveries concerning nucleoside base modifications that enabled the development of effective mRNA vaccines against COVID-19. pic.twitter.com/Y62uJDlNMj

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 2, 2023

Нині нагородою відзначили й Каталін Каріко та Дрю Вайсмана, професорів з Університету Пенсільванії, дослідження яких слугувало основою для Pfizer та її німецького партнера BioNTech, а також Moderna, для створення вакцин, що використовують матричну РНК.

мРНК — це один ланцюг генетичного коду, який клітини можуть «читати» та використовувати для створення білка. У вакцині проти ковіду мРНК змушує клітини в організмі виробляти певну частину спайкового (S) білка вірусу. Імунна система його бачить, розпізнає як чужорідний і буде готова до атаки вже під час справжнього зараження. Цю конструкцію було обрано для вакцини проти пандемії, тому що вона виробляється швидко — все, що потрібно, це генетична послідовність вірусу, який викликає пандемію.

Каріко та Вайсман отримають грошову винагороду у розмірі 11 мільйонів шведських крон (розмір премії на 2023 рік), з якої вони отримають дві рівні половини.

Торік Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили шведському біологу Сванте Паабо, який розшифрував геном неандертальця. У 2021-му році лауреатами премії стали Девід Джуліус та Ардем Патапутян за відкриття рецепторів температури та дотику, а у 2020 – Харві Олтер, Майкл Хаутон і Чарльз Райс за відкриття вірусу гепатиту C.

• З 1901 року було присуджено 114 Нобелівських премій з фізіології та медицини, в яких відзначилось 13 жінок.
• Наймолодшого лауреата премії з медицини та фізіології Фредеріка Г.Бантінга відзначили у 1923 році за відкриття інсуліну. Найстарший лауреат, 87-річний Пейтон Раус, отримав премію у 1966 році за відкриття вірусів, що викликають пухлини.
• В межах премії вперше був відзначений дует батька та сина, Суне Бергстрьома та Сванте Паабо (останнього нагородили за 40 років після батька).
• Адольф Гітлер заборонив трьом німецьким лауреатам Нобелівської премії отримувати її — двом з яких було присуджено премію з хімії, Річарду Куну в 1938 році та Адольфу Бутенандту в 1939 році. Третій, Герхард Домагк, отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Вже завтра, 3 жовтня, Комітет має присудити Нобелівську премію з фізики, 4 жовтня — з хімії, 5 жовтня — з літератури, а 6 жовтня — премію миру (серед кандидатів президент України Володимир Зеленський та російський опозиціонер Навальний). Премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля вручать 9 жовтня.

Джерело: Nobel Prize, CNN