Обзоры Кино 10.02.2019 в 13:00 comment

Рецензія на фільм «Крути 1918»

author avatar
https://secure.gravatar.com/avatar/a7ff5720c3154f43d346eda1622241d6?s=96&r=g&d=https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/06/no-avatar.png *** https://secure.gravatar.com/avatar/a7ff5720c3154f43d346eda1622241d6?s=96&r=g&d=https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/06/no-avatar.png *** https://itc.ua/wp-content/themes/ITC_6.0/images/no-avatar.svg

Писати відгук на фільм «Крути 1918» дійсно складно. Забагато аналогій між подіями столітньої давнини та сьогоденням. Занадто болюче, занадто сумно. Та насамперед нема жодного бажання картати українську картину за недоліки, які в неї, на жаль, є. Але, ви ж пам’ятаєте, більш ніяких потурань своїм.

3.5
Оценка ITC.ua
Плюсы: Важлива для українського суспільства тематика; непоганий вибір акторів; Муравйов у виконанні Віталія Салія; дійсно гарний саундтрек; бойові сцени
Минусы: Штучність шпигунської сюжетної лінії; дуже прості режисерські прийоми; бідні декорації; деякі актори переграють

«Крути 1918»

Жанр історична драма
Режисер Олексій Шапарєв
У ролях Євген Ламах (Андрій Савицький), Олександр Піскунов (Валерик), Максим Донець (Володя), Олексій Тритенко (Аверкій Гончаренко), Андрій Федінчик (Олекса Савицький), Володимир Філатов (генерал Савицький), Віталій Салій (Муравйов), Богдан Юсипчук (Отаманський), Дмитро Ступка (Симон Петлюра), Сергій Дзялик (Михайло Грушевський), Юрій Коваленко (генерал Фош), Остап Ступка (червоний комісар), Євген Нищук (батько Піпського), Томек Собчак (Берг), Надія Коверська (Софія), Поліна Василина (Олеся) и др.
Студія Good Morning Film
Рік випуску 2019
Сайти IMDb

Фільм про бій 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути був конче потрібен українському суспільству. Потрібен не зараз, потрібен ще 25 років тому. На жаль, в 90-х роках минулого сторіччя вітчизняний кінематограф потерпав від браку замовлень, недофінансування, відтоку кадрів та інших негараздів. Хоча, наприкінці 90-х та початку 2000-х р. було знято декілька не найгірших фільмів, присвячених козацькій добі, воїнам УПА та Другим визвольним змаганням. На жаль, період української революції 1917 –1921 р. та Перша радянсько-українська війна не надто цікавили режисерів та сценаристів. Дуже прикро, з’явись картина на зразок «Крути 1918» у 1998, чи хоча б 2008 р., може, перебіг російсько-української війни 2014– р. був би зовсім іншим. Тому що між подіями, віднесеними одна від одної на сторіччя, на подив багато спільного.

Нова війна змінила ставлення до українського кінематографу. Керманичі держави збагнули, що нам треба якось протистояти радянсько-російській культурній агресії. Нам потрібні свої герої, свій національний епос, щоб протидіяти навалі брехні, що ллється з екранів, в тому числі і вітчизняних телеканалів та кінотеатрів, заполонених у 2010-14 р. радянсько-російським теле- кінопродуктом. Наші герої це зовсім не «браткі» з 90-х, не НКВСники і не радянські солдати, які заподіяли численні злочини під час Другої світової війни. У нас, слава Богові, є ким пишатися та на кого рівнятися, й хлопці, що зупинили більшовицькі війська під Крутами – одні з тих героїв.

Фільм «Крути 1918» потрібен хоча б тому, що деякі українці все ще повторюють брехню, вигадану більшовиками ще 100 років тому. «Хлопці на передовій голі та босі», «одна гвинтівка на п’ятьох», «послали хлопчиків помирати», «п’яні командири покинули школярів»… Це, та інше лайно, що все ще можна знайти в Інтернеті та на деяких телеканалах, було вигадано росіянами ще у 1918 р., щоб підірвати довіру народу до влади, посіяти ЗРАДУ в головах. Так, за 100 років росіяни не вигадали нічого нового. Зрада – ось їхня головна зброя і тоді, і зараз.

На жаль, у фільмі «Крути 1918» цьому аспектові війни приділено замало уваги. У картині не знайшлося місця подіям, що сталися через тиждень після бою під Крутами, коли 8 лютого 1918 року більшовицькі війська під командуванням Муравйова все ж таки взяли Київ і почали нищення мешканців, які не мали бажання приймати участі в «не твоїй війні». Серед страчених було декілька тисяч колишніх кадрових офіцерів царської армії, яких більшовики різали просто шаблями. Тих самих офіцерів, які не бажали цієї війни, а хотіли миру з більшовиками. Тих самих офіцерів, яких не вистачало у війську УНР. Але ж повернемося до стрічки «Крути 1918».

Прикро, але донині в нас майже нема достовірних відомостей про той бій. Матвій Данилюк (1892–1994), єдиний учасник бою під Крутами, який дочекався відновлення незалежності України, був вже зовсім немолодою людиною. Більшість старшин померли в екзилі, у тому числі показаний у фільмі командир першого куреня першої юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького Аверкій Гончаренко. Вони залишили спогади, але дуже розрізненні, наприклад, певний час вважалось, що бій стався 29 січня, а не 30, як було насправді – дату визначали по радянським бойовим зведенням. Це все до того, що сценаристи та режисер мали певне право заповнити лакуни в цій історії, але, на мою думку, зовсім не так, як вони це зробили.

Онлайн-курс Pyton.
Опануйте PYTHON з нуля та майте проект у своєму портфоліо вже через 4 місяця.
Приєднатися

Детективно-шпигунська сюжетна лінія, пов’язана зі спробою розвідки УНР дискредитувати Володимира Ульянова (Леніна), передавши його ворогам у більшовицькому уряді документи щодо його співпраці з германським генштабом – виглядає занадто штучною, узятою взагалі з зовсім іншого, мабуть, якогось пригодницького фільму. Цей хронометраж краще було б витратити на більш детальний показ придушення більшовицького повстання на заводі «Арсенал» чи фатальних протиріч в уряді УНР.

Так само непереконливою вийшла й романтична лінія стрічки. Автори вибрали дуже гарних актрис на ролі подруг студентів; на дівчат дуже приємно дивитися, й їм дійсно пасують плаття й зачіски початку XX століття. Але… Грають вони, на жаль, не дуже добре, голоси час від часу зриваються зовсім не там, де потрібно, до того ж, дівчата трохи переграють.

Свій внесок в обох випадках роблять й дуже прямолінійні режисерські прийоми. Наприклад, гілка калини в декількох кадрах, навіть там, де її ніяк не може бути, хоча б із міркувань пори року. Знову таки, обручка в долоні, як символ кохання одного персонажу до іншого – це рівень студентських курсових робіт, а це кільце буде з’являтися у фільмі декілька разів, навіть у найдивніших ситуаціях. Те ж саме стосується і плетеної хустки, яку батько (насправді це були його дід та баба) подарував гімназистові Піпському – спочатку це символ дитинства героя, потім – його смерті.

Як і у випадку «Таємного щоденника Симона Петлюри», досить великий, як за українськими мірками, кошторис «Крут 1918» (52 млн. грн.) не дуже допоміг фільму. Цієї суми, мабуть, досить для стрічки, пов’язаної з сьогоденням, але замало для зйомок історичного костюмованого фільму. Тому історичне віче на Софійській площі виглядає не як багатотисячний захід, як це й було насправді (є багато світлин тієї події), а як невеликий флеш-моб на сто осіб. Щоб заощадити на пост-обробці кадру, майже всі зйомки цієї сцени зроблені знизу вгору та навпаки, й зловживають близькими планами. Як і в «Таємному щоденнику Симона Петлюри», в «Крутах 1918» відчувається штучність декорацій та інтер’єрів – тут замало речей, замало фактури.

Ось на що скаржитися не можна, так це на батальні сцени – під час зйомок було використано близько 2 тисяч одиниць реальної зброї початку XX століття. Майже уся зброя, в тому числі і унікальні зразки, були надані колекціонером Володимиром «Штурмом» Правосудом, сотником 19 сотні Самооборони Майдану й бійцем 2-ї афганської роти 24 ОШБ «Айдар». У зйомках бою також брали участь 150 військовослужбовців Президентської бригади Нацгвардії України. Й хоча деякі кадри виглядають занадто примітивно, тут варто згадати, що та війна й не відрізнялась занадто складними тактичними маневрами. Зіткнення майже завжди йшли вздовж залізничного полотна, а саме Михайло Муравйов і є автором концепції залізничної війни.

Онлайн-курс Pyton.
Опануйте PYTHON з нуля та майте проект у своєму портфоліо вже через 4 місяця.
Приєднатися

Щодо самого Муравйова. Якщо під час перегляду фільму у вас з’явиться відчуття, що автори занадто демонізують цю фігуру, раджу почитати що-небудь про цього червоного командира. Про його комплекс Наполеона, про різанину, яку він влаштував у Києві, про те, як він грабував бізнес в Києві та Одесі, та про його жалюгідний кінець, всього через півроку після подій під Крутами. На жаль, саме Муравйов, завдяки талановитому виконанню Віталія Салія – найбільш переконливий персонаж стрічки.

Що в «Крутах 1918» зроблено на неймовірно високому рівні – так це саундтрек. Музику до фільму написав талановитий італійський композитор Марко Моріні, а пісні виконані Христиною Соловій та гуртом «Гайдамаки». Дуже раджу знайти кліпи пісень «Стежечка», «Холодно» та «Чорна Рілля» на YouTube – це дійсно дуже сильні твори. Як і другий, без слів, трейлер фільму, який ви побачите нижче.

Найбільша вада «Крут 1918» у тому, що ця дуже важлива для українського суспільства стрічка слабка саме як фільм. На відміну від «Кіборгів», у яких ви вірили в кожного персонажа, в кожне слово, тут такого зв’язку між героями та глядачами не виникає. В «Крутах 1918» є дуже потужні сцени й кадри, а під час розстрілу студентів ви не зможете стримати сліз по загиблим й ненависті до ворогів. Але багато в стрічці й дуже посередніх, слабких епізодів. Проте, я все ж раджу кожному подивитися цей фільм. Події, які в ньому зображені, занадто важливі, щоб про них забувати.

Продолжается конкурс авторов ИТС. Напиши статью о развитии игр, гейминг и игровые девайсы и выигрывай профессиональный игровой руль Logitech G923 Racing Wheel, или одну из низкопрофильных игровых клавиатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard!

Вывод:

«Крути 1918» – важлива для українського суспільства стрічка, але як художній фільм вона, на жаль, слабка


Loading comments...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: