Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Знайомі цифри за результатами певних тестувань – 100, 110, 120… Що вони означають для нас? Тести IQ давно перестали бути просто інструментом психологів. Вони перетворились на своєрідний вирок, який багато хто сприймає як остаточну оцінку своїх можливостей. І дарма…

IQ – початок

Все почалося досить невинно. На початку минулого століття французький психолог Альфред Біне просто хотів допомогти школярам, яким важко давалося навчання. Він створив серію завдань, щоб виявити дітей, яким потрібна додаткова підтримка. Хто б міг подумати, що через століття його ідея переросте в глобальну одержимість цифрами?

Звісно, в IQ-тестах є своя правда. Вони дійсно можуть передбачити, наскільки легко людині даватиметься навчання чи робота, пов’язана з аналітикою. Роботодавці люблять такі чіткі показники – вони спрощують відбір кандидатів. Та й в освіті зручно мати універсальну лінійку для вимірювання здібностей.

Не все так просто

Але життя складніше за будь-які тести. IQ чудово вимірює, як ви впораєтесь із логічними головоломками, але що він скаже про ваше вміння надихати команду? Про здатність співпереживати? Про творчу інтуїцію? До того ж спробуйте дати однаковий тест підліткові з престижної гімназії та дитині з маленького села – результати навряд чи будуть справедливими.

Психологи давно це розуміють. Говард Гарднер, наприклад, запропонував дивитися на інтелект як на райдугу – в ньому багато різних кольорів. Є люди, які геніально відчувають музику, блискуче володіють тілом, легко знаходять спільну мову з іншими. Хіба можна все це впхнути в одну цифру?
Сучасна наука про мозок тільки підтверджує: наші здібності – це складна симфонія, де кожен інструмент важливий. Хтось сильний в емоційному інтелекті, хтось – у креативності, а хтось вміє блискавично пристосовуватися до нових умов.

Особливо боляче бачити, як цифри ламають долі. Підліток отримує “низький” бал і вирішує, що він “тупий”. Талановита людина не подає заявку на омріяну позицію, бо її IQ “недостатньо високий”. Хіба про це мріяв Біне, створюючи свій тест?

Основний парадокс

І тут ми підходимо до парадоксу. Числа – наше власне творіння, придумане, щоб краще розуміти світ – тепер керують нами. Ми потрапили в пастку власних вимірювань. Бали, рейтинги, коефіцієнти… Вони з інструментів перетворилися на кайдани.

Тому не варто поспішати ставити на собі хрест через “неправильний” IQ. Так, тести можуть бути корисними – як один з багатьох способів пізнати себе. Але тільки один з багатьох.

Подумайте: скільки разів у житті ви дозволяли цифрам вирішувати за вас? Може, час припинити ховатися за формулами й тестами? Зрештою, найкращий спосіб дізнатися свої можливості – це просто жити, пробувати нове і ніколи не переставати дивуватися власним відкриттям про себе.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.