Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Всі технології, що створені людьми, беззаперечно носять на собі наш психологічний відбиток. На людських страхах, комплексах та когнітивних упередженнях побудовано майже все: маркетинг, розробка дизайну, позиціювання товарів на ринку, біржові торги, ставки… і нарешті — криптоіндустрія.

Етап перший: «Заперечення» та генезис блок

3 січня 2009 року став днем, який змінив фінансову історію… або й ні, залежить від того, кого питати. Саме тоді таємничий Сатоші Накамото запустив перший блок Bitcoin, який отримав назву генезис-блок.

Хто цей Сатоші? Анонімний геній, розумник у масці чи штучний інтелект із майбутнього? Ніхто достеменно не знає. В дописах на це питання спробували відповісти ось ТУТ.

Trustee Plus - криптогаманець з вбудованою платіжною карткою. Забудьте про незручні та сірі способи розрахунків криптою. Просто встановіть Trustee Plus. Випустіть єврову віртуальну карту. Закиньте USDT, BTC, ETH на гаманець і витрачайте їх в будь-якому банківському терміналі. Ліміт: 50 000 євро на місяць. Спробуйте встановити застосунок прямо зараз!

У ті перші дні Bitcoin виглядав як щось із фантастичного роману: ніхто, крім кількох фанатів, не сприймав його серйозно. «Що це за цифрова дурня? Навіщо людям щось, що неможливо потримати в руках?» – так звучали численні відгуки. Тим часом Сатоші і його однодумці обговорювали революцію у світі фінансів. Але для світу це здавалося просто забавкою для хакерів.

Майнінг у той час був чимось із розряду науки для обраних. Процесори – єдині тодішні «шахтарі» – крихітними кроками розв’язували математичні задачі. Однак складність мережі була настільки низькою, що домашній комп’ютер міг добути цілий блок і навіть не перегрітися. І все це – заради кількох нікому не потрібних «монет». У світі, де долар і євро виглядали монолітними, хто б взагалі задумувався про якісь біткоїни?

Для пересічної людини Bitcoin тоді виглядав як щось далеке і безглузде. Та й гіки, які «гралися» зі своїми обчисленнями, мали більше спільного з фанатами Linux, ніж із серйозними бізнесменами. Це була епоха повного заперечення: банки посміхалися, уряди не звертали уваги, а світ спокійно рухався своїм шляхом. Але, як відомо, кожне велике заперечення з часом перетворюється на щось значно більше. Перша стадія завершується.

Етап другий: «Гнів» або ера майнінгу на відеокартах

До літа 2010 року Bitcoin перестав бути просто експериментом для ентузіастів і почав приносити реальні, хоч і скромні гроші. У липні за 1 BTC вже давали близько 10 центів, а видобуток одного блоку приносив близько 5 доларів. Це була нова епоха: у світі криптовалюти зароджувалася економіка, де за електрику і залізо нарешті можна було отримати щось більше, ніж гордість за математичні здібності процесора.

22 травня 2010 року сталася подія, яка увійшла в історію як Bitcoin Pizza Day. Голодний програміст Ласло Ханеч вирішив довести, що криптовалюта має реальну цінність. Він запропонував 10,000 BTC за дві піци від Papa John’s, і знайшовся щасливчик, готовий здійснити цю угоду. Так було здійснено першу в історії комерційну транзакцію Bitcoin. Сьогодні це виглядає як найбільший промах в інвестиціях, адже ті 10,000 BTC тепер варті сотні мільйонів доларів. Але тоді це стало революцією: біткоїн можна було з’їсти.

Популярність криптовалюти росла, і з нею з’являлися нові способи майнінгу. У серпні 2010 року компанія ArtForz запустила першу у світі майнінгову ферму на відеокартах (GPU). Це стало справжнім проривом: відеокарти були набагато потужнішими за процесори в обчисленнях, необхідних для майнінгу. Ефективність виросла в десятки разів, і гіки масово почали скуповувати графічні адаптери.

На одну дешеву материнську плату можна було встановити до чотирьох відеокарт, і навіть комп’ютер із двома процесорами виглядав як динозавр у порівнянні з такою фермою. Вартість обладнання для GPU-майнінгу залишалася досить доступною, а видобуток Bitcoin ставав усе прибутковішим. Процесори з їх жалюгідною швидкістю хешування були відправлені на пенсію, викликавши гнів тих, хто ще не встиг перейти на новий рівень.

Цей перехід створив нову касту «криптовалютних шахтарів». Ті, хто залишався з процесорами, клялися, що вся ця GPU-історія – це лише мода, яка скоро пройде. «Відеокарти? Та це ж для геймерів, а не для фінансистів!» – запевняли вони, але насправді стискали зуби від заздрощів. Гнів тих, хто запізнився до GPU-гонки, міг би живити цілу електростанцію.

Епоха відеокарт принесла не лише зростання обчислювальної потужності, а й перші ознаки комерціалізації майнінгу.

Етап третій: «Торг» – поява стейблкоїнів та перший BOOLRUN

До середини 2010-х років криптовалютний світ вже не міг називатися просто іграшкою для ентузіастів чи способом пожвавити відеокарти. Але як і в житті, настала стадія торгу: «Як нам зробити це стабільним, зручним і (хоча б на вигляд) менш ризикованим?» Так з’явилися стейблкоїни. Інвестори обережно кидали свої погляди на USDT, наче кажучи: «Добре, крипто, якщо ти схожа на традиційні гроші, може, ми й погодимося».

У цей період виникла ще одна дивна штука — NFT. Гіки вирішили, що цифрові картинки можна перетворити на унікальні активи. Покупці з готовністю платили мільйони доларів за JPEG мавпи чи піксельний портрет. І хоча більшість людей не розуміла, навіщо це все, розмови про NFT звучали скрізь: «Це майбутнє мистецтва!» чи «Це просто черговий обман!» — торг між скептиками та прихильниками був гучним і гарячим.

Інші криптовалюти, яких до цього часу вже існували сотні, теж вирішили втрутитися у цей діалог. Ethereum, наприклад, запропонував світові смартконтракти — програмовані угоди, які працюють без посередників. Усі кричали: «Ось це революція! Ми будемо підписувати угоди на блокчейні, і більше ніхто не зможе сказати, що ми нічого не робимо!». Смартконтракти стали новою модою, і кожен другий стартап раптом захотів “діджиталізувати” реальний світ.

В Україні офіційно продали квартиру за Etherеum у 2017 році. Це була перша у світі електронна трансатлантична угода щодо обміну нерухомості на криптовалюту з використанням смартконтракту блокчейну Etherеum. Сума угоди складала $60 000, а господарем квартири був Марк Гінзбург, який жив у Нью-Йорку. Він продавав квартиру у Києві через свого представника.

Кульмінацією періоду «Торгу» став перший великий BOOLRUN — підйом курсу Bitcoin у 2017 році. Він стрімко злетів до $17,000, і люди почали масово вкладати свої гроші в крипту, сподіваючись швидко розбагатіти. Інтернет заполонили меми про «to the moon», а фінансові експерти вперше почали серйозно говорити про криптовалюти. <sarcasm>Навіть бабусі на ринках почали запитувати, як купити «оці біткоїни».</sarcasm>

Цей період можна порівняти з фазою торгу, коли суспільство нарешті почало міркувати: чи варто криптовалютам давати шанс? Усі почали вдаватися в питання: «Може, ми на це погодимося, але з деякими умовами?». А поки торгувалися, ціна на біткоїн летіла до небес.

Етап четвертий: «Депресія» — падіння після першого пампу

Після ейфорії 2017 року, коли Bitcoin здійнявся до $17,000, криптоентузіастів обдало холодною хвилею реальності. До 2019 року біткоїн втратив понад 80% своєї вартості, опустившись до $3,500. У соціальних мережах запанувала тиша, яку можна було порівняти хіба що з хвилиною мовчання за втрачені інвестиції. Ті, хто ще вчора купував криптовалюту з ідеєю «to the moon», тепер опинилися на дні фінансового колодязя.

Розчаровані інвестори почали закидати звинувачення на всі боки. Винними оголошували всіх: шахраїв, що створювали фейкові ICO (Initial Coin Offerings), банкірів, які «спеціально знищували криптовалюти», та навіть простих гіків, які «придумали цю дурню». На YouTube з’явилися ролики з назвами типу «Чому Bitcoin — це піраміда» та «Чи справді блокчейн має майбутнє?». Атмосфера в криптоспільноті нагадувала групову терапію для тих, хто пройшов через крах мрій.

Майнери теж страждали: вартість електрики більше не покривалася прибутками від видобутку. Багато фермерів вимушено продавали свої відеокарти на вторинному ринку, а їхні будинки знову почали нагадувати житло, а не електростанцію для GPU. Комп’ютерні геймери раділи поверненню відеокарт, але це була слабка втіха для майнерів, які під час розпродажу віддавали свої ферми за копійки.

Депресія в криптоспільноті також супроводжувалася жорстким регулюванням з боку урядів. Уряди різних країн вирішили скористатися моментом і закрутити гайки. Китай оголосив війну майнінгу, США ввели нові податки для трейдерів, а ЄС розпочав кампанію проти ICO. Усе це виглядало як ще один удар для тих, хто й без того перебував у фінансовій комі.

Але, як і в класичній фазі депресії, на горизонті почали з’являтися слабкі натяки на те, що це ще не кінець. Найстійкіші інвестори заспокоювали себе словами: «Це просто цикл. Було ж $1, а потім стало $17,000. Чому б знову не піднятися?». Хтось навіть жартував, що для справжніх криптофанатів $3,500 — це велика знижка. Однак до справжнього відродження було ще далеко, і більшість лише продовжувала глибоко зітхати.

Етап п’ятий: «Прийняття» або біткоїн перевалив за 50,000$

Після темного періоду депресії настав довгоочікуваний світанок. До 2020 року криптоспільнота, яка пережила всі потрясіння, побачила перші ознаки того, що біткоїн знову готовий до злету. Вартість криптовалюти почала поступово підійматися і вже до 2021 року сягнула історичного максимуму в $61,000. Настав час прийняття. Біткоїн більше не був «цифровою іграшкою». Він став активом, про який говорили всі — від домогосподарок до топ-менеджерів корпорацій.

Майнінг у цей час переживав справжній технологічний ренесанс. Відеокарти, які колись були символом початкового ентузіазму, поступово поступалися місцем ASIC-майнерам — спеціалізованим пристроям, розробленим винятково для видобутку криптовалют. ASIC-и мали приголомшливу продуктивність і стали новим стандартом індустрії. Гаражі криптофанатів тепер нагадували мінізавод з гудінням десятків кулерів. І хоча рахунки за електроенергію типового господарства раптово виріс, це нікого не зупиняло: «Ми ж заробляємо біткоїни, навіщо думати про світло?».

Криптовалюти активно і без того активно підкорювали інфопростір, але тут на сцену вийшов Ілон Маск. Його твіти про біткоїн та Dogecoin стали тим самим каталізатором, який перевів криптовалюти з нішевого хобі в масову культуру. Люди, які раніше навіть не знали, як виглядає блокчейн, масово заводили криптогаманці. Біткоїн та альта перетворився на гарячу тему для вечірніх шоу, мемів та бізнес-конференцій.

Корпорації теж вирішили приєднатися до криптолихоманки. Компанії, такі як Tesla, почали купувати біткоїни як частину своїх резервів. Це стало своєрідним знаком. Навіть уряди, які так довго опиралися криптовалютам, почали вивчати можливості впровадження цифрових валют.

Як і в стадії психологічного прийняття, це було усвідомленням, що змінити світ уже неможливо, але можна прийняти його таким, яким він є. Біткоїн перевалив за $50,000 і продовжував підійматися, доводячи, що навіть після падінь та розчарувань криптовалюти все ж мають місце у майбутньому.

Мої майнерські байки

Взимку 2020 року я вже вдруге приєднався до майнінгового челенджу. Але пронирливі майнери з народу ще раніше встигли здути пилюку зі своїх стареньких відеокарт сімейства Pascal і прийнялись за роботу. Тому входити в цей процес ставало все важче, адже ринок закономірно відреагував на дефіцит чималими цінами. Спеціально для цього допису я відшукав свої старі фото з другого криптовалютного буму.

Купити новенькі відеокарти 3000-ї серії було дуже важко, тому приходилось вигрібати старі запаси: 1060, 1070, 1080, 1080ti, ну і куди ж без ветерана двох світових майнінгових війн — RX 580. Варто зауважити, що після певного часу підходили тільки відеокарти котрі мали шість та більше гігабайт відеопам’яті. 

Геймери в той час кипіли від гніву і звинувачували «цифрових шахтарів» в усіх злочинах світу. Однак, не майнери встановлювали ціни на відеокарти. З однієї сторони обурюючись на жадібних торгових бариг, самі чесні на світі користувачі також продавали свої старі відеоадаптери втридорога. Так що всі потрохи зробили свій вклад в цю істерію і нагнітання цін.

Попри нелегку ситуацію я прийнявся шукати хоч щось на чому можна добувати популярний Ethereum, поки він ще не ступив на темну сторону та не перейшов на Proof-of-Stake. Вибір був невеликий — вищезгадані 5-річні карти архітектури Pascal і RX від «червоних». Однак їх настільки швидко розбирали, що приходилось домовлятися в невеликому радіусі поруч та забирати їх з рук в руки.

Так я придбав декілька 1060 6Gb, 1070, 1080 ti та RX 580 8Gb. Почалися  перегони Мегахешів. Звісно старе покоління було не дуже ефективне, але за мінімальних вкладень і воно в той час приносило хороший дохід та швидко окупалось. Крім того, я отримував корисний досвід користування криптовалютами та пізнавав теорію блокчейну.

Спочатку, як і більшість початківців я користувався готовими рішеннями типу NiceHash. Потім вже навчився самостійно налаштовувати ПЗ, яке напряму майнило у власну адресу на біржі (наприклад на Binance). Це зменшувало зайві рухи, переведення та додаткові втрачені відсотки з прибутку. Тоді ж я познайомився і з основами торгів та теорією біржевих процесів. 

Щоб зменшити перші витрати на техніку я використовував старі материнські плати, з яких збирав так звану «тушку». Майнінг не потребував великої швидкодії процесора, тому за основу була взята стара AM3+ платформа. Таким чином я просто складав системники з наявних компонентів, ставив їх поруч і вони працювали на майнерське благо. Враховуючи дешеве світло, висхідний курс ефіру та невеликі перші витрати, карти окупилися за 3 місяці.

Тому я придбав ще декілька відеокарт: MSI 3070, 3070 ti, 5700 XT та одну MSI 3060. Старі Паскалі вдалося продати на піку ціни дорожче, ніж купляв їх спочатку. Отож вийшов справжній Win-Win. В будь-якій справі головне тверезо оцінювати ситуацію та не заграватися. Те що вийшло вперше, не факт, що вдасться знову. Придбані новенькі карти 3000-ї серії коштували тоді чималих грошей. Наприклад 3070ti майже 40 000 гривень. Враховуючи курс 27 грн за долар — це було майже 1500 американських грошей за відеокарту середнього класу. 

На щастя вони також відпрацювали свою вартість і були продані буквально за місяць до завершення золотих майнерських часів. Підбиваючи підсумки згодом, вийшло, що я за рік заробив «х3» від початкових вкладень. Такі можливості трапляються не так часто, але як і в будь-якій новій справі паралельно ми отримуємо великий ризик втратити свої гроші. 

Етап шостий: «2025 рік» — початок домінації

Цей момент став не просто черговою віхою в історії криптовалют, а символом глобальної трансформації. Світ раптом зрозумів, що те, що колись здавалось фінансовою грою, здатно змінити саму структуру економіки. Біткоїн став новим еталоном фінансової незалежності, водночас викликаючи у банківських установ нервовий тик і спалахи головного болю.

Банківські системи, які століттями тримали контроль над грошовими потоками, тепер змушені були змиритися з новою реальністю. Біткоїн перетворився на справжню альтернативу банкам, пропонуючи швидкі та дешеві транзакції без посередників і бюрократичної тяганини. Урядові структури, спостерігаючи за цим, оголосили, що створюють власні цифрові валюти, однак усім було зрозуміло: це як порівнювати дизельну машину з Tesla.

Уявіть собі: світ, де для відкриття рахунку більше не потрібні документи, а кредитний рейтинг перестає диктувати умови життя. У такій реальності біткоїн стає стовпом нової цифрової ери. 

Зараз, у 2025 році, біткоїн вже не просто актив чи інвестиція. Це — глобальний символ економічної свободи, який допомагає подолати межі фінансового гніту. Звісно, не всім це подобається: центральні банки плетуть інтриги, а старомодні економісти пророкують «крах системи». Але нове покоління вже точно знає: криптовалюти — це не просто тренд, це домінація, яка починається саме зараз.

Світ більше ніколи не буде таким, як раніше, і, чесно кажучи, це навіть на краще.

 

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.