Бронювати і карати. Кабмін працює над обмеженнями для ухилянтів та бронюванням через «Дію»

Кабінет Міністрів планує обмежити доступ до деяких адміністративних послуг для тих, хто не має військово-облікового документа.

А з іншого боку — планує спростити процедуру бронювання. Це вже друга спроба уряду запустити механізм бронювання співробітників через портал «Дія».

«Обмеження прав відповідають Конституції»

Цілком можливо, що без військово-облікового документу українці не зможуть отримати певні адміністративні послуги.

Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі нацмарафону «Єдині новини».

За словами Малюськи, зараз у Кабміні розробляють зміни, які встановлять обов’язкову умову для отримання низки адміністративних послуг.

«Уряд працює над стимулюванням тих, хто сумнівається в необхідності виконання своїх обов’язків. Тобто держава робитиме так, щоб усі були рівними перед законом. Щоб ті, хто хоче захищати країну, не перебував у гіршому становищі, ніж ті, хто цього не хоче», — сказав Малюська.

Керівник Мін’юсту додав, що більшість прав, передбачених Конституцією, можна обмежувати у воєнний час – і це відповідає українському законодавству.

Бронювання через «Дію». Друга спроба

Також стало відомо, що Кабінет Міністрів розробляє новий порядок електронного бронювання військовозобовʼязаних через «Дію». Це вже друга спроба — попередній порядок е-бронювання мали запровадити ще восени 2023-го.

Forbes отримав проєкт постанови (не фінальну версію) про електронне бронювання. Переповідаємо найголовніше.

Як працюватиме бронювання через «Дію»

• Головна відмінність нового підходу – відмова від паперового формату бронювання на користь електронного.
• Постанова не вносить суттєвих змін у саму концепцію броні – як і раніше, можна забронювати лише 50% військовозобовʼязаних працівників, і лише критично важливих для економіки підприємств.
• Якщо компанія хоче забронювати більш ніж половину співробітників, що підпадають під призов, необхідна додаткова аргументація. У постанові не вказано, які дані у такому разі має надати компанія.

Етапи бронювання

1. Керівник підприємства (або уповноважена ним особа) має пройти ідентифікацію у «Дії» та подати перелік осіб співробітників для бронювання у довільній формі, а також інформацію про компанію.
2. Для бронювання потрібно надати такі дані про співробітника: прізвище, імʼя та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний код, склад військовозобовʼязаного (рядовий, сержантський, старшинський або офіцерський), номер військово-облікової спеціальності, тип військово-облікового документа (серія та номер за наявності), відмітка про посаду керівника або заступника керівника підприємства. Дані про підприємство: повна назва, адреса та ЄДРПОУ.
3. Програма може блокувати подання переліку, якщо компанія перевищила ліміти за кількістю заброньованих співробітників, не уточнювала дані про кількість військовозобовʼязаних у ТЦК, через наявність у співробітників незакритих адміністративних проваджень про порушення мобілізаційного законодавства.
4. Якщо процес пройшов успішно, то керівник підприємства завіряє перелік електронним підписом. Далі дані звіряються з даними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У разі успішної перевірки у реєстрі одразу формується позначка про бронь, а у «Дії» – відповідний сертифікат.
5. Забронювати працівника можна на шість чи один місяць. Остання опція доступна лише раз при виявленні незначних відмінностей між поданою керівником інформацією та тою, що є у реєстрі військовозобовʼязаних. За цей час людина має звернутися у ТЦК та оновити дані. Після цього компанія зможе забронювати її на шість місяців.
6. Ліквідувати бронювання можуть: у разі закриття підприємства чи звільнення працівника, а також якщо у компанії завершився контракт для виготовлення товарів і надання послуг для ЗСУ.

Також варто зазначити, що Кабмін повністю й не відмовився від економічного бронювання співробітників. Але наразі ця ініціатива знаходиться на паузі.

В останній версії нардепи пропонували бізнесу сплату військового збору на кожного працівника за формулою 1,5% від зарплати + фіксована ставка у розмірі 20 тисяч гривень щомісяця.