Вдосконалення бездоганності: монополія Pixart на ринку сенсорів для оптичних мишей

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Англійське слово flawless, тобто “бездоганний”, відносно оптичних сенсорів має дуже конкретне значення. У галузі ігрових мишей термін “бездоганний сенсор” не є маркетинговим гаслом, а технічним стандартом, що визначає відсутність апаратних спотворень у вихідному сигналі. Справжньо бездоганний сенсор передає точно те, що відчуває, без додавання, віднімання чи зміни даних руху.  Недоліки (flaws англійською), яких треба уникати сенсору, це нерівномірність швидкості відстеження, асиметрія осей, передбачення або вирівнювання кутів (angle snapping), зглажування та тремтіння (“джиттер”).

Вперше рівня flawless виробники досягли років десять тому, коли у співробітництві Pixart та Logitech з’явилося покоління сенсорів PMW3360/3366/3389. Вони заслужили репутацію бездоганних саме через відсутність цих проблем у звичайних робочих діапазонах, забезпечуючи точне відношення 1:1 між фізичним рухом та цифровим вихідним сигналом. Такі характеристики критично важливі для розвитку м’язової пам’яті та досягнення стабільної продуктивності в іграх, де передбачуваність відгуку миші може визначати різницю між перемогою та поразкою.

Втім, досягнення рівня “бездоганності” не зупинило прогрес сенсорів далі і, навпаки, зацементувало провідну роль компанії Pixart на цьому ринку – і ця монополія є також цікавою темою. Але для того, щоб осягнути сучасну ситуацію, потрібно почати з теорії та історії. 

Як працюють оптичні сенсори

Оптичні сенсори мишей — це складні системи візуалізації, що працюють у мініатюрному масштабі. Вони складаються з трьох основних компонентів: джерела освітлення (світлодіод або лазер), системи лінз та CMOS-сенсора зображення, як у цифровому фотоапараті. Світло від джерела спрямовується під косим кутом до поверхні, створюючи контрастні тіні від мікроскопічних нерівностей. Використання інфрачервоного LED при цьому дає краще співвідношення сигнал/шум, ніж звичайні червоні світлодіоди, тому поступово у оптичних мишей зникла видима пляма світла при відриві від поверхні. 

CMOS-сенсор захоплює швидкі послідовності низькороздільних однокольорових зображень цих освітлених текстур — сучасні сенсори можуть робити понад 10000 кадрів на секунду при роздільній здатності на кшталт 18×18 або 32×32 пікселів. Далі цифровий сигнальний процесор (DSP) аналізує ці зображення. Він порівнює послідовні кадри, виявляє зміщення характерних візерунків та обчислює Delta X і Delta Y значення — зміну позиції миші. Ці дані передаються комп’ютеру сотні або тисячі разів на секунду через USB.

У типовому сучасному сенсорі від PixArt безкорпусний світлодіод, CMOS та процесор розміщуються на одній мікросхемі, яку виробник миші має розмістити на друкованій платі власного виробництва. При цьому PixArt також пропонує оптимальні лінзи для використання разом з сенсором. Раніше, світлодіод міг бути розпаяний на платі, а лінзи – придбані окремо від сенсора.

Розшифровка специфікацій

Повний datasheet оптичного сенсору містить безліч параметрів, з яких лише декілька справді важливі для кінцевого споживача. Взагалі, з точки зору геймерів, саме шутери від першої особи ставлять найжорсткіші вимоги до сенсорів. Гравці з низькою чутливістю потребують високих IPS та G для швидких розворотів, тоді як гравці з високою чутливістю цінують відсутність джиттеру (тремтіння). Піксельна точність, низька затримка та точна передача даних без додаткової обробки є критичними. MOBA та RTS вимагають балансу між швидкою навігацією картою та точними кліками. Важливе надійне відстеження під час інтенсивного використання.

Чутливість: DPI / CPI

Найбільш маркетизований параметр, який до сих пір виносять на коробки з мишами, хоча саме по собі це число вже не має такої важливості. У DPI (Dots Per Inch) або CPI (Counts Per Inch) вимірюють чутливість сенсора — кількість дискретних кроків, які сенсор реєструє на кожен дюйм фізичного руху миші. З технічного боку, правильно використовувати саме абревіатуру CPI, адже DPI запозичено з типографської галузі та означає кількість краплин фарби на дюйм. Але історично частіше використовують саме термін DPI, маючи при цьому на увазі значення CPI. 

Так чи інакше, вищий DPI означає більшу чутливість та швидший рух курсора. Ідеальне налаштування залежить від уподобань користувача, типу гри та роздільності екрана. Ігрові миші часто пропонують швидке регулювання DPI через спеціальні кнопки та програмне забезпечення, адже може бути потреба в зміні. Хоча виробники рекламують екстремальні значення DPI (30000+), більшість професійних геймерів використовують значно нижчі налаштування (400-1600 DPI) для кращого контролю. 

Розглянемо крайній приклад для розрахунку максимально корисного DPI для FPS-ігор. Візьмемо 4K-монітор з шириною 3840 пікселів та 3D-гру з дуже малим кутом огляду 60 градусів. Щоб зробити повний оберт на 360 градусів, курсор повинен пройти 23040 пікселів на екрані (3840 пікселів помножити на 6, оскільки 60 градусів становлять шосту частину повного кола). Навіть при дуже високій чутливості, коли повний оберт виконується всього за 10 см (4 дюйми) руху мишки, максимально корисний DPI становитиме лише 5760.

Отже, рекламовані значення чутливості далекі від практичного застосування навіть у найекстремальніших сценаріях. Втім, на зарі технології, коли 1600, 3200 чи 6400 DPI були максимумом для сенсору, це було справді важливо. 

Швидкість відстеження: IPS та максимальне прискорення

IPS (Inches Per Second) — максимальна швидкість, з якою можна рухати мишкою, зберігаючи точне відстеження. При перевищенні цього ліміту сенсор може “розкрутитися”, втративши відстеження. Максимальне прискорення (вимірюється в G) показує, які різкі зміни швидкості може витримати сенсор. Сучасні флагманські сенсори пропонують 650-750 IPS та 50-70G прискорення, забезпечуючи надійність навіть при найагресивніших рухах у швидких іграх. Чому цього достатньо – демонструє відео теста руху з акселерометром, в якому гравець навіть з найбільшими зусиллями ледь досягає прискорення 10G:

Відгук: Частота опитування

Частота опитування вимірює, як часто мишка надсилає дані про позицію комп’ютеру (у герцах). Вища частота зменшує затримку вводу. Стандартні 1000Hz залишаються адекватним рівнем, але нові миші пропонують 4000Hz та 8000Hz для мінімізації затримки, особливо на високочастотних моніторах, про що вже була детальна стаття від DeviceLabs: “Чи потрібні 4000/8000 Гц в мишах та клавіатурах?”. Коротка відповідь: так, 4000/8000 Гц потрібні, але є нюанси як технічної реалізації, так й використання.

Відстань відриву (LOD)

LOD, скорочене від Lift-off Distance — висота, на якій сенсор перестає відстежувати поверхню при підйомі миші. Низький LOD важливий для геймерів, що грають на низькій чутливості і тому часто піднімають мишку для перепозиціонування. Менша відстань відриву запобігає небажаним рухам курсора.

Flawless від слова flaw

Красива гра слів flaw та flawless в україномовному тексті губиться, але це ще один привід нагадати, від яких саме недоліків мали позбутися оптичні сенсори для того, щоб вважатися “бездоганними”. Кожен з перелічених далі недоліків по-своєму руйнує точність та передбачуваність миші. 

Вбудоване прискорення курсору (pointer acceleration) та нерівномірність швидкості відстеження (tracking speed inconsistency) означає, що однакова фізична відстань руху може призвести до різного переміщення курсора залежно від швидкості — швидкий рух на дюйм створить більше пікселів руху, ніж повільний рух на той же дюйм, що робить неможливим розвиток стабільної м’язової пам’яті у користувача. 

Асиметрія осей (axis asymmetry) проявляється у різній чутливості по горизонталі та вертикалі — наприклад, рух на дюйм вправо може переміщувати курсор на іншу кількість пікселів, ніж рух на дюйм вверх, створюючи відчуття нерівномірності. 

Передбачення (prediction), корекція зсуву (drift correction) або вирівнювання кутів (angle snapping) намагається “допомогти” користувачу, автоматично виправляючи майже прямі лінії на ідеально горизонтальні або вертикальні, але це втручання псує точні мікро-рухи, необхідні для прицілювання.

Тремтіння (jitter) виявляється як мимовільні рухи курсора навіть при нерухомій мишці або як відхилення від намічено траєкторії під час руху, особливо помітне при високих DPI та частіше зустрічалося в лазерних сенсорах через їхню схильність до шуму.

Згладжування (smoothing), що має боротися з попереднім недоліком, створює власний підступний ефект — воно усереднює дані з кількох кадрів, додаючи штучну затримку та створюючи відчуття “липкості” або інерції в русі миші, коли курсор ніби відстає від фізичного руху руки, що особливо шкідливо для швидких, точних рухів у шутерах.

Куди поділися лазерні миші?

Це буде порушенням хронології розповіді, адже про загальну історію оптичних сенсорів ми поговоримо нижче, але після розгляду технічної складової варто дати відповідь на одне питання – чому зараз на ринку вже немає так званих лазерних мишей, які з’явилися пізніше традиційних оптичних і мали досить агресивний маркетинг хоча б через саме яскраве слово Laser. Єдина принципова різниця між “оптичною” мишею та “лазерною”, насправді, це джерело підсвічування – світлодіод чи власне лазер.

Розвиток оптичних сенсорів пройшов цікавий шлях технологічних експериментів. Перші світлодіодні миші з низькою роздільністю справлялися з офісними завданнями, але були вибагливими до якості поверхні та мали вроджені недоліки у вигляді прискорення чи дрейфу, що робило їх непридатними для серйозних ігор. Прагнучи покращити ігрову точність, виробники звернулися до лазерних технологій. Хоча роздільність самих сенсорів кардинально не змінилася, когерентне лазерне світло створювало винятково чіткі тіні на текстурованих поверхнях, що дозволяло навіть простим сенсорам відстежувати рух із значно вищою точністю.

Проте лазерний підхід мав фундаментальні обмеження. Лазерні діоди коштували дорожче за світлодіоди та потребували складної оптичної системи, що обмежувало їх використання преміальними ігровими мишами. Критичною проблемою стала архітектура: сенсор розташовувався під кутом до лазерного променя за додатковим оптичним стеком, створюючи надзвичайно збільшене зображення з мікроскопічним полем зору. Така конфігурація, хоч і давала гостре зображення поверхні, призводила до швидкої зміни картинки при русі, накопичуючи помилки, що проявлялися як небажане прискорення миші.

Тим часом світлодіодні технології рухалися вперед, долаючи згадані вище недоліки. Сучасні світлодіодні системи розташовують сенсор безпосередньо над робочою поверхнею з широким полем зору через просту оптичну схему. Коли роздільна здатність та обчислювальна потужність в сенсорах досягли достатнього рівня, стандартне світлодіодне освітлення з високоякісним сенсором почало перевершувати лазерні миші зі старими сенсорами. Широке поле зору світлодіодної системи забезпечує набагато вищу точність відстеження, оскільки зображення робочої поверхні змінюється повільніше відносно швидкості руху миші, зменшуючи накопичені помилки.

Технічно, “лазерний” сенсор не відрізняється надто суттєво від “оптичного” – скажімо, лазерний Avago A9500 після переробки для використання з світлодіодом став PixArt PWM3310. Сьогодні лазери теоретично могли б використовуватися з сучасними високоякісними сенсорами, але цього не відбувається через економічні та технічні реалії. Оптична система для забезпечення широкого поля зору з лазером була б дорогою та складною, а переваги були б мінімальними, враховуючи вражаючу якість сучасних світлодіодних рішень. Таким чином, еволюція пройшла повний цикл: від обмежень ранніх світлодіодів через лазерну еру назад до світлодіодів, але тепер настільки досконалих, що потреба в лазерах просто зникла. 

Історія оптичних сенсорів та зліт PixArt

Вже багато років у світі оптичних сенсорів для ігрових мишей існує один беззаперечний лідер — тайванська компанія PixArt Imaging Inc. Вона не просто домінує на ринку; вона фактично визначає стандарти всієї індустрії ігрових периферійних пристроїв. Розуміння ролі та впливу PixArt є ключем до розуміння сучасного ландшафту ігрових мишей.

Шлях до сучасного оптичного сенсора почався у 1980-х з мишей від Xerox PARC, але вони потребували спеціальних килимків з сіткою. Це обмежувало зручність, тож десятиліття розвиток мишей для ПК йшов механічним шляхом, тобто з використанням кульки для відстеження руху. Прорив в оптичних технологіях відбувся в 1990-х завдяки дослідженням Hewlett-Packard, а точніше їх дочірньої компанії Agilent Technologies. Вони розробили технологію цифрової кореляції зображень (DIC), яка дозволила відстежувати рух по природних текстурах поверхонь без спеціальних килимків. У 1999 році Microsoft випустила IntelliMouse with IntelliEye — першу масову оптичну мишку, ліцензуючи технологію HP/Agilent. Це ознаменувало початок оптичної ери, яка швидко витіснила механічні системи завдяки надійності, точності та відсутності потреби в обслуговуванні. Logitech, Genius, A4Tech та інші виробники мишей стрімко доєдналися до цього “переозброєння”, тож коли у 2005 році після банкрутства першої компанії відродився бренд Razer, не було жодного сумніву, що модель Viper буде оптичною, а не механічною, як Boomslang 2000. Стрімкість та незворотність переходу на оптичні сенсори можна порівняти з тим, як на зміну кінескопним моніторам прийшли рідкокристалічні. 

Отже, почалося все з Hewlett Packard та їх наукового підрозділу, що було виокремлено у окрему компанію Agilent Technologies як раз в тей час, коли вони представили комерційну версію сучасного оптичного сенсора для миші. З роками, Agilent розросталися і ділилися, тож ця технологія відійшла у 2005 році новій компанії, яка отримала назву Avago Technologies, а до цього була підрозділом Agilent по напівпровідникових продуктах. Нові та найважливіші розробки Avago проводили в США, а роботу над менш ризикованими та більш сталими технологіями для економії переміщували в інші країни. В даному випадку – в Малайзію. 

Паралельно з цими корпоративними подіями в США, на Тайвані розвивалася молода компанія PixArt Imaging Inc. Її було засновано у липні 1998 року саме для розвитку технологій, пов’язаних з захопленням зображень в цілому та CMOS-сенсорами зокрема. Протягом 2004-2005 років PixArt запропонували свої рішення для оптичних та лазерних мишей і… одразу ж стикнулися з юридичною протидією Avago Technologies. Наступні декілька років вони провели в судах та перемовинах. Спочатку, в липні 2006 року Avago погодили ліцензування PixArt деяких технологій оптичних мишей, на які Avago успадкували патенти від Agilent. У 2010 році зустрічні позови компаній мали на меті встановити право на розширене тлумачення вже наявної ліцензії, але наприкінці 2011 року судові справи було припинено в зв’язку з досягненням ширшої угоди про крос-ліцензування та продажів між Avago та PixArt.

 Нарешті, у 2012 році відбулася подія, яка дуже цікавим чином освітлена у офіційних прес-релізах: “PixArt здобули більше 600 патентів, пов’язаних з оптичною навігацією” та “Стратегічні зміни у Navigation Interface Division (NID)”. 

Обидва документи заслуговують бути приведені в оригіналі і можна уявити, наскільки важко давалися ці тексти представникам відділів маркетингу обох компаній, адже насправді PixArt тоді взагалі придбали весь малазійський бізнес-підрозділ Avago, пов’язаний з оптикою – той самий Navigation Interface Division. 95% працівників, які відповідали за розробку та маркетинг, перейшли до нового власника бізнесу. 

Загалом, це означало, що PixArt не тільки вирішили всі патентні проблеми, а й стали новим виробником для популярних оптичних сенсорів Avago. Так, наприклад, Avago A3050 став PixArt A3050, а PixArt PWM3310 був нащадком Avago A9500. На закінчення цієї корпоративної санта-барбари варто згадати, що у 2015 році саме Avago Technologies (а не навпаки) придбали Broadcom Corporation, після чого реорганізували весь бізнес під назвою Broadcom Limited, тож станом на 2025 рік навіть згадок про ім’я Avago залишилося небагато.      

Безальтернативне лідерство Pixart

PixArt з моменту придбання активів Avago Navigation Interface Division займає унікальне становище в екосистемі ігрових периферійних пристроїв. Абсолютна більшість ігрових мишей від різних брендів, від бюджетних до флагманських, покладається на сенсори PixArt як основний компонент відстеження. Це не просто популярність; це практично монопольне становище, засноване на технологічній перевазі та вже двох десятиліттях інновацій. Компанія пропонує найширший портфель оптичних навігаційних сенсорів у індустрії, покриваючи весь спектр застосувань: від базових офісних мишей до найпродуктивніших ігрових рішень. Цей всеохоплюючий підхід дозволяє PixArt обслуговувати потреби будь-якого виробника мишей, незалежно від цільового ринку чи бюджету.

Єдине виключення з цього правила – це швейцарська компанія Logitech. У співробітництві з швейцарським же виробником напівпровідників EM Microelectronic, що належить бізнес-групі Swatch та має саме власну фабрику, Logitech розробили власні сенсори HERO (High Efficiency Rating Optical), HERO 16K, HERO 25K та HERO2. Але так було не завжди. Logitech були клієнтом Avago і, відповідно, PixArt успадкували ці відносини. Як раз перше покоління flawless-сенсорів у PixArt вийшло у співавторстві з Logitech: версія з індексом PMW3366 була ексклюзивною для швейцарців, а PMW3360 пропонувалася всім бажаючим (також, Razer отримали свій ексклюзив PMW3389). Таким чином, в результаті на свій жах Logitech стали співавторами й монополізації ринку сенсорами PixArt, які ж не просто так були визнані “бездоганними”… Гіркий урок було засвоєно і з тих пір Logitech працює самостійно, нікого не залучаючи зі сторони до розробки своїх сенсорів та не пропонуючи їх іншим виробникам.

PixArt не просто продає готові сенсори; компанія працює як технологічний партнер для виробників мишей. Рівень співпраці може варіюватися від простого косметичного брендингу до глибокої технічної кастомізації. Найпростіший рівень включає друк логотипу бренду на мишах, що використовують стандартні сенсори PixArt. Більш складна співпраця передбачає створення налаштованих сенсорів зі специфічними характеристиками.

Одним з ключових факторів успіху PixArt є гнучкість їхніх сенсорів на рівні прошивки. Сенсори PixArt інкорпорують широкий набір програмованих параметрів, які виробники можуть налаштовувати відповідно до своїх потреб. Ці параметри включають регульовані кроки чутливості в DPI, настройки висоти відстеження відриву (LOD), опції вирівнювання кутів, режими енергозбереження для бездротових застосувань, таймери сну/пробудження, тощо. Така програмна адаптивність означає, що навіть використовуючи один і той же базовий сенсор PixArt, різні виробники можуть створювати миші з відчутно різною поведінкою та характеристиками. Це дозволяє брендам диференціювати свої продукти не тільки через дизайн та ергономіку, але й через тонке налаштування продуктивності сенсора.

PixArt пропонує комплексну підтримку для виробників мишей, включаючи детальну технічну документацію, рекомендації щодо оптимальних компонентів (як специфічні моделі лінз), та пряму технічну підтримку через інженерні команди. Виробники можуть безпосередньо контактувати з PixArt для отримання технічної підтримки, консультацій щодо інтеграції та котирувань для специфічних моделей сенсорів або кастомізації. Така підтримка є критично важливою, оскільки правильна реалізація сенсора в мишки вимагає не тільки фізичної інтеграції, але й оптимізації прошивки, калібрування для конкретних поверхонь та налаштування алгоритмів обробки сигналу.

Окремо стоїть постійна співпраця з Razer по розробці ексклюзивних сенсорів на базі технологій PixArt. Razer отримує тимчасову ексклюзивність (близько двох років) на використання найновіших флагманських сенсорів PixArt, перш ніж вони стають доступними іншим виробникам. Така модель дозволяє Razer утримувати технологічну перевагу, а PixArt — інвестувати в розвиток завдяки довготривалому та прибутковому партнерству.

Система номенклатури та позиціонування продуктів

PixArt використовує певну систему найменування своїх сенсорів, яка при цьому не дуже допомагає розуміти їхнє позиціонування та призначення. Префікс PMW (наприклад, PMW3360, PMW3389) зазвичай асоціюється з сенсорами, призначеними переважно для дротових застосувань або ранніми високопродуктивними моделями. А префікс PAW (наприклад, PAW3335, PAW3370, PAW3395, PAW3950) зустрічаються на сенсорах, розроблених вже з урахуванням низького енергоспоживання, роблячи їх придатними для бездротових застосувань. Числова частина з 4 цифр завжди має “3” в якості першого символа, а далі особливої логики не спостерігається – в теорії, вище число має означати кращий або новіший сенсор, але PixArt не надто слідують цьому навіть для стандартних версій, не кажучи вже про кастомізовані під різних замовників. Суфікси в кінці моделей (як -DM-T6QU або -DB-TZDU) позначають специфічні типи корпусів, інтегровані функції або ревізії виробництва і зазвичай взагалі не згадуються в публічних описах сенсорів PixArt.

Флагманський модельний ряд 2024-2025 років

Поточний флагман PixArt з індексом PAW3950 представляє вершину комерційно доступної технології ігрових сенсорів. Цей сенсор пропонує максимальний DPI 30000 (з можливістю підвищення до 36000-42000 у кастомізованих версіях), максимальний IPS – 750, максимальне прискорення 50G-70G та підтримку частот опитування до 8000 Гц як у дротових, так і бездротових реалізаціях. PAW3950 також включає передові функції як Hardware Motion Sync для синхронізації даних сенсора з комп’ютером, виняткову сумісність з поверхнями включно зі склом, та значно покращену енергоефективність порівняно з попередніми поколіннями. Нижча затримка порівняно з попередніми поколіннями робить цей сенсор ідеальним для найвимогливіших ігрових застосувань.

Попередній флагман PAW3395 залишається потужним та широко використовуваним сенсором високого класу з 26000 DPI, 650 IPS та 50G прискорення. Він підтримує частоти опитування до 8000 Гц у багатьох реалізаціях та включає можливості Hardware Motion Sync і кілька режимів енергоспоживання.

Що стосується інших сенсорів з числа доступних для замовлення виробниками мишей, то самі PixArt пропонують ось таку таблицю з основними характеристиками:

Маркетинг проти реальності – брендовані версії PixArt

Практично кожна велика компанія ігрових периферійних пристроїв використовує готові сенсори PixArt або їхні легко модифіковані версії з налаштованою прошивкою чи швидшими процесорами обробки. Оскільки перелік внутрішніх компонентів на коробці був би занадто нудним для ігрової аудиторії, виробники в рамках ліцензійних угод з PixArt можуть створювати власні бренди для цих мініатюрних камер.

Razer зараз використовує назву “Focus” для сучасних сенсорів в різних варіаціях. На даний момент найсучаснішим є Focus Pro 35K, що прийшов на зміну Focus Pro 30K. Варто ще раз нагадати, що на відміну від всіх інших брендів, Razer має приблизно дворічний період ексклюзиву не просто на конкретну модель сенсора, а на все покоління в цілому! Наприклад, одне з попередніх поколінь сенсору в мишах Razer з 20000 DPI мало назву Focus+ і тільки по закінченню ексклюзивних прав його універсальна версія попала на ринок, як PixArt PAW3399.

Інші бренди також використовують власні назви чи частіше серії назв для сенсорів на основі PixArt:

• ASUS ROG AimPoint
• SteelSeries TrueMove
• Glorious BAMF
• Corsair Marksman
• Pwnage XERO
• Roccat/Turtle Beach Owl-Eye

Але на відміну від найновішого Razer, за кожним з них стоїть вже існуюча універсальна модель PixArt, а ексклюзивність в даному випадку передбачає тільки набір кастомізованих налаштувань та фізичне маркування на мікросхемі. Деякі компанії як HATOR, HyperX та Cooler Master взагалі відмовляються від ребрендингу, прямо вказуючи використання технологій PixArt. Така прозорість, хоч і позбавлена маркетингового блиску, дозволяє користувачам точно знати, який саме сенсор вони отримують. Тим не менш, іноді і тут бувають сюрпризи: наприклад, у мишах Ajazz стояв сенсор з маркуванням PixArt PAW3338, що був їх ексклюзивною версією універсального PAW3335, тобто без якоїсь власної назви, але з унікальним індексом.

Сенсори Logitech

Logitech залишається єдиним великим брендом, який використовує власні сенсори в ігрових мишах замість технологій PixArt. Їхня серія HERO (High Efficiency Rating Optical) є одним з небагатьох рішень, що відповідає та навіть перевершує стандарти, встановлені PixArt. HERO працює за принципом Apple — однаковий досвід у всіх мишах. Компанія свідомо не ліцензує свою технологію іншим виробникам після гіркого досвіду співпраці з PixArt, коли їхні інновації одразу ставали доступними всім конкурентам.

HERO: Оригінальний сенсор, відомий своїм високоефективним оптичним дизайном.
HERO 16K: Оновлена версія HERO, що пропонує 16000 DPI та покращений час роботи від батареї.
HERO 25K: Ще раз оновлений сенсор з 25600 DPI, нульовим згладжуванням та високим IPS.
HERO 2: Найновіше покоління з субмікронною точністю, рекордними 888 IPS та 88 G, а також 44000 DPI.

Майбутні тенденції

PixArt продовжує інвестувати в дослідження та розвиток, постійно підвищуючи планку продуктивності сенсорів. Компанія першою впровадила багато інновацій, що стали стандартом індустрії – робота на склі, motion sync, тощо. Окрім безкінечних перегонів чутливості, швидкості та прискорення, новим трендом є надання користувачам більш гнучких можливостей по налаштуванню миші. Те, що раніше було доступно тільки виробникам на рівні кастомізації сенсору (наприклад, рівні LOD) тепер можна переносити у фірмові застосунки для кінцевих споживачів. Як завжди, найновіше покоління мишей Razer демонструє ті можливості, які будуть в подальшому відкриті всім іншим брендам по закінченню періоду ексклюзива на кожний сенсор. Ще один напрямок для покращення це енергоспоживання, адже існує парадокс: бездротові миші розглядаються ринком, як преміальний сегмент з відповідними вимогами до характеристик, але з ростом характеристик ростуть вимоги до живлення, в той час як користувачі бажають бачити у своїх мишей ще й довгий час роботи без підзарядки!

Домінування PixArt Technologies у світі ігрових сенсорів не є випадковістю — це результат десятиліть інновацій, стратегічних партнерств та технологічної досконалості. Розуміння ролі PixArt та характеристик їхніх сенсорів є ключем до вибору ідеальної миші для ваших потреб. Незалежно від того, чи ви професійний кіберспортсмен чи ентузіаст, технології PixArt, ймовірно, стоять за відгуком вашої миші, забезпечуючи точність та надійність у кожному кліку та русі. Окрім, звісно, Logitech.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.