Продовжуємо рубрику, в якій оглядаємо безглузді, але популярні фільми, які дивують примітивним і нереалістичним сюжетом. Сьогоднішній список включатиме три фільми спільної тематики: історії про те, як прибульці марно намагаються захопити непереможну Землю, маючи значно вищий технологічний рівень розвитку. Сценаристи вирішили зробити позаземні цивілізації наскільки тупими, що така наукова фантастика більше схожа на комедію.
Глобальне вторгнення: Битва Лос-Анджелес (2011)
Типовий непродуманий фільм про напад гуманоїдів на землян. Коротко про сюжет цього шедевру: науковці помічають на знімках метеорити, які з’явились лише кілька годин тому і мчать прямо на Землю. Це виявились кораблі прибульців, які відразу починають нападати на прибережні міста. І тут починається найцікавіше.
Ці прибульці виявились наскільки тупими, що вже з перших хвилин глядач може не переживати на рідну планету та всіх її мешканців. Вони висаджуються на пляжі так, наче це 6 червня 1944, коли союзники висадились в Нормандії. Здавалося б цивілізація наскільки розвинута, що може літати в інші зіркові системи, а можливо й галактики, а насправді їм невідома елементарна військова тактика. Ці космічні дикуни пруть піхотою і легкою технікою, нападаючи не на об’єкти армії США, а на мегаполіс.
Капрали армії США побачили, що їм доведеться воювати з тим, хто користується тактикою 1-2 Світової війни й зраділи. Перемогти таких аборигенів буде не надто складно, адже зараз армія використає ракетні запаси, але не тут то було.
Сценаристи зробили ідіотами не лише інопланетян, а й генералів. Маючи координати кораблів прибульців вони вирішили не розкласти їх на молекули ядерними боєголовками, а відправили піхоту, легку техніку і літаки для боротьби з цими завойовниками-невдахами.
Майже весь хронометраж фільму присвячений вуличним боям піхоти. Американські військові зазнають невеликих втрат протягом фільму, адже воювати їм доводиться з косоокими прибульцями. Вони, ймовірно, вчились стріляти в школі «імперських штурмовиків». Начебто це не комедія, але смішно стає з того, які безпомічні та косі стрільці позаземної цивілізації. Вони часто промахуються з відстані кількох метрів, а під час ведення бою на середніх і великих дистанціях їхня точність прямує до нуля. Вороги землян не те щоб промахувались іноді, вони майже ніколи не попадають.
Якість зброї, броні та набоїв прибульців також до абсурду низька. Їхні боєприпаси не можуть пробивати бронежилети морських піхотинців США, а броня не витримує попадання автоматичної гвинтівки калібру 5.56 мм. Сценаристи наділяють інопланетних істот примітивним інтелектом і зброєю зразка Першої Світової війни заради того, щоб горді земляни красиво надерли зад наглим завойовникам.
Цікаво ще й те, що військові додумались розбирати труп ворога без жодних засобів захисту, не маючи страху загинути від інфекції чи ще бозна-чого. Голими руками вони копались в кишках інопланетян, шукаючи слабкі місця. Тепер знаючи куди стріляти, вороги помирають ще швидше від маленьких куль 5.56 мм. Крім цього виявилось, що достатньо знищити командний центр для зупинки наступу.
Прибульці залишають центри управління на найбільш видному місці. Однієї ракети виявилось достатньо, щоб зруйнувати цю летючу тарілку, яка схожа на купу металолому. Всі безпілотні літальні апарати інопланетян впали через втрату зв’язку.
Дивно, що в такої розвинутої космічної раси все розроблено без жодних уявлень про тактику ведення війни. Піхота успішно знищує прибульців під час вуличних боїв, а F-22 та F-35 активно ліквідовує повільну, непродуману та примітивну авіацію позаземної цивілізації.
Після падіння центрів керування армія США йде в наступ відвойовуючи Лос-Анджелес метр за метром. Легка перемога над тупим противником. Фільм не змушує переживати за головних героїв, адже протагоністам доводиться битись з наскільки відсталими істотами, що стає шкода саме прибульців. Сценаристи в черговий раз познущались з фізики, логіки, здорового глузду і принципів ведення бойових дій.
День незалежності 2: Відродження (2016)
Розглянемо саме другу частину, адже в оригіналі трохи менше ідіотських моментів. Звісно, фінальний ядерний вибух крихітної боєголовки на декілька кілотонн лише подряпав би гігантський корабель з середини, а завантаження вірусу на комп’ютер прибульців виглядає не менш дурнуватим. Та це все дрібниці порівняно з тим, як творці «День незалежності 2» знущались з фізики, логіки та критично мислездатних глядачів.
Отже, коротко про сюжет: через деякий час після фіналу першої частини, прибульці знову повернулись на Землю і розпочали чергове вторгнення на непереможну синю планету. Земляни використали захоплені в першій частині технології та побудувати захист, але він не допоміг. Летюча тарілка знищила космічну оборону і просто полетіла на планету.
Корабель прибульців таких великих розмірів, наче це планета середніх розмірів. Пролітаючи близько до Землі, буквально, в нижніх шарах атмосфери, він спричинив неймовірні катаклізми. Сила гравітації підіймала вверх земну кору і руйнувала все на своєму шляху.
На цьому фільм можна було б завершити, адже навіть кілька хвилин перебування цієї тарілки біля планети достатньо, щоб зруйнували всю цивілізацію і знищити майже всі живі організми макросвіту. Шкода, що сценаристи не знають шкільного курсу фізики та природознавства.
Проникнення такого величезного об’єкта цілком зруйнує атмосферу планети, знищить її озоновий шар, вб’є все живе і зрівняє з землею міста не лише з того боку, з якого він пролітав, а по всій земній сфері. Прибульцям не потрібно було б воювати, маючи корабель таких розмірів, а просто «прокататись» над планетою.
Але автори фільму подумали, що після знищення атмосфери в США все спокійно і головні герої шукають спосіб порятунку, а він виявився таким же безглуздим, як в першій частині. Люди відправили винищувачі щільним строєм і очікувано програли. Генерали повітряних сил США плачуть від таких фільмів і того, як собі уявляють голлівудські аматори справжні повітряні бої.
Згодом люди знайомляться з роялем в кущах зі сферичним роботом, який розповідає про те, які прибульці ідіоти. Після його запалющої промови військові США отримують реальний шанс на перемогу. Вони вирішили заманити матку гуманоїдів за допомогою фальшивого сигналу робота, якого власне шукає королева. І, звісно, головна істота такої розвинутої цивілізації клює на тупу приманку. Таке враження, що цей сюжетний поворот придумав 5-річний хлопчик.
Шкільний автобус заманює королеву-ідіотку, яка поводиться не як вищий розум могутньої цивілізації, яка знищує цілі світи, а наче дика тварина, яка заразилась сказом. Матка власною персоною біжить до своєї цілі, ігноруючи небезпеку.
Очікувано, що могутні Homo Sapiens, з легкістю убивають цю примітивну істоту. Невже в Голлівуді розлінились писати нормальні сценарії та вони наділять неймовірною, абсолютною і безмежною тупістю антагоністів?
Здавалося б, щасливий кінець: корабель летить геть, а всі люди святкують перемогу з пляшками пива в руках. Хоча насправді після перебування такого гігантського предмета поруч з поверхнею планети, святкувати могли б хіба що бактерії та таргани. Люди, як і всі великі ссавці, не пережили б таких катаклізмів.
Морський бій (2012)
Люди знайшли планету з високою ймовірністю існування живих форм і вирішили вийти на контакт з її мешканцями. Результат не змусив себе довго чекати, вчені запросили до себе в гості інопланетян, надіславши їм повідомлення. Можливо, сигнал містив в собі короткі танцювальні відео з Тік-Току, тому прибульці розізлились і відразу прийшли з війною.
Сценаристи не знають, що сучасні радари та телескопи помічають великі космічні об’єкти за тижні, місяці або роки до того, як вони наблизяться до планети. В Голлівуді все працює значно тупіше. Оператори помітили на радарах об’єкти тоді, коли вони вже були в безпосередній близькості та от-от зіткнуться з планетою.
Прибульці не навчились виготовляти гальма, тому врізаються в океан на величезній швидкості. Їхні кораблі успішно висадились і зараз буде повний розгром застарілого флоту армії США. Які можуть бути шанси в лінкорів, есмінців та авіаносців, яким по 40-50 років, проти розвинутої цивілізації. Розвинутої наскільки, що змогла пролетіти таку величезну відстань.
Без перемовин і застілля відразу розпочинається конфлікт. Після перших пострілів ворожого корабля стає зрозуміло – США розтрощить цих позаземних аборигенів. Їхні системи наведення наскільки погані, що не можуть попасти по маленькому катеру за кілька десятків метрів.
Вони будуть промахуватись ще багато. Велика частина боїв складається з неакуратної стрільби циліндричними снарядами, які нагадують величезні котячі консерви. Все ж, для інтриги сценаристи дозволяють заподіювати шкоду одному з кораблів флоту США, але набої в них зовсім слабкі.
В реальності однієї ракети достатньо, щоб потопити флагман російського флоту (українці це знають як ніхто інший), а в фільмі десятки бомб ледь знищили невеликого розміру лінкор.
Єдина ефективна зброя прибульців, яку варто відзначити – це «навіжене колесо». Ці бойові одиниці навіть змогли знищити одну соту % авіації США і пошкодити корабель.
Та бій на воді продовжується. Як стверджують генерали, вороги зробили потужне захисне поле навколо своїх кораблів, але воно таких великих розмірів, що в ньому розмістились кілька військових кораблів армії США, які й ведуть активні бойові дії.
А ще, як виявилось, це поле блокує радари самих прибульців, тобто вони не можуть відстежувати ворогів на великій відстані. Це найтупіша система зв’язку, яку можна було б придумати.
Кораблі прибульців не мають елементарної системи протиракетної оборони і змушені буквально стрибати, наче жабки по воді, ухиляючись від демократичних снарядів США. Наслідки передбачувані: така тактика ухиляння не рятує вдруге, крилаті ракети попадають і знищують цілі. Пошкодження від двох снарядів армії США виявились значно сильнішими, як від десятків бомб противника.
Фільму додає безглуздості й той факт, що з допомогою важкої снайперської гвинтівки вдалось пробити скло головної кабіни ворожого корабля, яке розсипається від кількох попадань з Barret M82. Це осліпило космічних дикунів, які дуже бояться сонячних променів. Виявляється, набоїв BMG 50 достатньо для успішного протистояння позаземним цивілізаціям.
Один хороший залп ракетам вщент розірвав корабель прибульців. І це людство ще не застосовувало важке озброєння, в тому числі ядерні боєголовки.
Корабельні гармати 50-річної давності також себе чудово показали. Броня ворожих бойових одиниць пробивалась як картонна. Ворожий командний центр розгромили з неймовірною легкістю.
Згодом прилетіла авіація, яка без промахів знищувала ворожі снаряди та добила нікчемних мореплавців з далекого космосу. Дякуймо хоча б за те, що показали адекватну роботу машин від Lockheed Martin (а не як в «Тихоокеанський рубіж»). Цікаво, як збирались ці космічні дикобрази захоплювати планету, коли не можуть впоратись з кількома застарілими кораблями військово морського флоту США?
Прибульців у фільмі показали такими нікчемними, що демократична армія США здобула швидку перемогу з мінімальними втратами. З атомними зарядами війна цих космічних «завойовників» була б програна через кілька хвилин після її початку, а так їм вдалось протриматись кільканадцять годин.
Кораблі прибульців мають слабку і неточну зброю, майже нульову броню, погану навігацію, жахливе ППО, а також воюють за примітивною та абсолютно ідіотською тактикою, з якої сміються навіть сомалійські пірати. Навіть монголи роблять кращі військові кораблі.
Чим керуються сценаристи, коли створюють інопланетян з відсутністю будь-якого натяку розум, логіку і вміння ведення військових дій? Їх завданням було зробити пропаганду військово морських сил США, з чим вони успішно впорались. Мовляв, така хороша армія, що лише кількома кораблями зупинила флотилію високорозвинутих недорозвинутих прибульців.