17 червня на сервісі Paramount+ вийшла біографічна комедійна драма «Джеррі та Мардж грають по-крупному» від режисера Девіда Френкеля («Диявол носить Прада», «Марлі і я»). У головних ролях знялися зірка «На всі тяжкі» Браян Кренстон і Аннетт Бенінг («Краса по-американськи», «Смерть на Нілі»), а також Рейн Вілсон («Офіс»). Сценарій написав Бред Коупленд, автор «Камуфляж і шпигунство» та «Реальних кабанів». У матеріалі нижче ви дізнаєтеся, чи варта нова стрічка вашої уваги.
«Джеррі та Мардж грають по-крупному» / Jerry and Marge Go Large
Жанр біографія, драма, комедія
Режисер Девід Френкель
У ролях Браян Кренстон, Аннетт Бенінг, Майкл МакКін, Рейн Вілсон, Анна Кемп, Джейк МакДорман
Реліз Paramount+
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
Фільм «Джеррі та Мардж грають по-крупному» заснований на реальних подіях, що сталися з парою американських пенсіонерів із Мічигану на початку 2000-х років. Отже, Джеррі (Браян Кренстон) колишній працівник фабрики кукурудзяних пластівців, який вийшов на пенсію. Він любить числа і лічіть буквально все, але тепер не знає, куди себе діти без роботи. Його дружина Мардж (Аннетт Бенінг) 40 років чекала, щоб чоловік вийшов на пенсію, мріючи провести з ним час та жити в кайф.
Але Джеррі не щасливий. Йому нудно, а подарований дітьми човен для риболовлі стоїть без діла. Якось пенсіонер дізнається про нову лотерею, в умовах якої він знаходить прорахунок. За допомогою обчислень Джеррі розуміє, що в ній можна завжди вигравати, достатньо лише купувати одразу багато квитків. Через пару успішних спроб головний герой розповідає про лазівку дружині, і вони разом починають заробляти на цьому гроші. А виграшем вони вирішують поділитися із мешканцями свого маленького містечка, щоб відродити у ньому життя.
«Джеррі та Мардж грають по-великому» насамперед виділяється фактурою. Це тихе маленьке містечко американського Середнього Заходу, де «бідні» пенсіонери носять однаковий простий одяг (сорочки в клітку), їздять на величезних пікапах і розповідають, на що збираються витратити заощадження. Все це ми бачили в десятках інших картин та серіалів, але тут над подібними деталями жартують, а часом навіть знущаються.
Далі увагу привертає якісна акторська гра Кренстона і Бенінг, а також їх не найсильніша, але все ж таки присутня екранна хімія. Крім них адекватно грає лише Рейн Вілсон, якому дісталася роль відв’язного та добродушного продавця магазинчика біля заправки. Інші актори лише фон цієї трійці та навіть не намагаються, а може й не в змозі, зіграти хоч якось переконливо.
Наголос у «Джеррі та Мардж грають по-крупному» зроблений не лише на самій схемі, вигаданій головним героєм, а й на його особистих стосунках із собою, миром та власними дітьми. І якщо перше у сценариста прописане дуже погано, то друге вдалося набагато краще.
Пояснення схеми виграшу та подальші маніпуляції з лотерейними квитками та іншими нюансами заробітку пояснені заплутано та зім’ято. Автори начебто й акуратно вставляють роз’яснення дій із лотереєю у роти героїв, але зрозуміти весь цикл складно. Можливо, так вийшло тільки у мене, тому якщо ви вже подивилися фільм, то напишіть у коментарях, чи всі ви зрозуміли про «випуск квитків у тираж», наприклад. До мене зовсім не дійшло.
А ось самокопання та зростання героя вже зрозумілі будь-якому глядачеві й змушують співпереживати. Джеррі — добряк по життю, який надто захоплювався числами, що заважало йому іноді бути добрим батьком, чоловіком чи сусідом. Розуміє герой це лише на пенсії, але з усіх сил намагається виправити ситуацію. А ще у персонажа Кренстона велике серце і він завжди дбає про близьких людей, що також вміло передано у всіх його діях та важливих сюжетних поворотах.
Ближче до фіналу з’ясовується ще один мінус сценарію — героїня Аннет Бенінг виступає в картині не самодостатньою особистістю, а лише підмогою для розкриття характеру свого чоловіка. Шкода, що сценаристу все ж таки не вдалося додати їй більше незалежності.
Картина також виділяється акуратним, не вульгарним, а іноді й карколомним інтелектуальним гумором. Лише зрідка жарти бувають на межі фолу, але ніколи не переходять на вульгарність.