У п’ятницю, 1 грудня, на сервісі Prime Video вийшла різдвяна комедія «Карамельна вулиця» з Едді Мерфі у головній ролі. Постановкою стрічки займався Реджинальд Гадлін, для якого це вже друга спільна робота з місцевою зіркою після романтичної комедії «Бумеранг» 1992 року. У рецензії нижче розповідаємо, чи вартує це возз’єднання уваги та чи здатна новинка нагородити глядача святковим настроєм.
Плюси:
декілька кумедних епізодів з Едді Мерфі; наявність вдалих жартів; гарний виступ від Джилліан Белл у ролі лиходійки
Мінуси:
знову говоримо про вторинність сюжету різдвяного кіно та типові жанрові тропи; фарс виглядає недоречно; певна затягнутість, бо майже дві години хронометражу для різдвяної комедії все ж багатенько
«Карамельна вулиця» / Candy Cane Lane
Жанр різдвяна фентезійна комедія
Режисер Реджинальд Гадлін
У ролях Едді Мерфі, Трейсі Елліс Росс, Джилліан Белл, Нік Офферман, Рікі Ліндгоум, Кен Маріно
Прем’єра Amazon Prime Video
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Зразковий сім’янин та батько трьох дітей Кріс Карвер отримав невтішні новини напередодні Різдва: бос повідомив про його звільнення. Втім, чоловік не впав духом, а загорівся ідеєю перемогти у конкурсі на найкращу прикрасу будинку до свята, що неминуче наближається. Натхнення герою додала звістка про приз, адже цьогоріч за перемогу обіцяють 100 тисяч доларів. Була б нічогенька компенсація в епоху раптового безробіття.
Щоб здивувати громадськість і особливо шкідливого сусіда навпроти, який виграв низку конкурсів останніх років, Кріс навідується до химерного магазинчика з різдвяною продукцією і трохи дивною продавчинею, яка зловживає джампскейрами. Там він купує екстравагантну і незвичайну прикрасу, яку встановлює у дворі свого дому, і це викликає справжній фурор у навколишніх. Але бідолашний навіть не підозрював, що уклав угоду зі злісною ельфійкою Пеппер, котра перетворює своїх жертв на маленькі іграшки.
Про різдвяні комедії зазвичай прийнято говорити, що це казки, які мотивують повірити у чудеса. У випадку з «Карамельною вулицею» цю характеристику варто сприймати буквально.
В той час як Едді Мерфі змушений вступити у безкомпромісне протистояння з домашньою і дикою птицею (в кадрі фігурують скажені курки, гусаки-яйцемети, агресивні лебеді тощо), на підспівуваннях, подекуди у прямому сенсі, метушаться цілком собі мультяшні чоловічки. Наявність пернатих відсилає до відомої англійської колядки «12 днів Різдва», як і неочікувана, абсолютно дика сцена з дояркою. Так-так, вам не почулося. Молоко тут рине з такою силою, немов з брандспойта — з такими спецефектами якраз Milky Way рекламувати.
Окрім суто казкових елементів майже двогодинна оповідь (що для різдвяної комедії не так вже і мало) пропонує, як продиктоване жанром прославлення сімейних цінностей, так і неприкритий фарс із карикатурними ведучими шоу та чорношкірим Сантою. Про цей аспект фільму нічого доброго сказати не вийде, адже тутешня фарсовість нагадує кривляння у стилі братів Веянсів, що навряд чи тягне на комплімент.
Сюжет базується на добряче використаних раніше тропах, причому, якщо ви вже встигли подивитися нетфліксівський «Родинний обмін», про який ми писали буквально вчора, у деякі моменти почуття дежавю точно не уникнути.
Наприклад, тут є важлива мамина презентація, від якої залежатиме, чи отримає вона підвищення на роботі, так само як то було у героїні Дженніфер Гарнер. Звичайно, щось там піде не так. Або сюжетна лінія старшої доньки, котра мріє про спортивну кар’єру та має нагоду проявити себе перед скаутами, та батьківські вибрики внесуть свої корективи. І це вже не кажучи про старі-добрі сімейні чвари та непорозуміння, куди ж без них.
Часом головна зірка цього шоу Едді Мерфі дозволяє собі фірмові гримаси та дотепні жартики, але цього замало, щоб тримати рівень комедійності на постійній висоті. Більшість жартів спроможні викликати щонайбільше легку посмішку.
З приємного варто відзначити оформлення одного з будинків у стилі «Матриці», а також згадку про «Міцний горішок» та суперечку про те, наскільки це різдвяне кіно (пишіть у коментарях, що думаєте з цього приводу).
Стрічка рясніє приємними веселими дрібничками (не в образу тутешнім іграшковим персонажам), які чомусь не хочуть вишиковуватися у цільну виразну картину. Коли хронометраж перевалює за півторагодинну відмітку, важко позбутися відчуття, що все це казкове божевілля зайшло надто далеко. Тож зовсім не дивно, що «Карамельна вулиця» долучається до тієї когорти різдвяних фільмів, про які завтра вже ледве хто згадає.