Щорічне дослідження Інституту Reuters та Оксфордського університету висвітлює тенденції світового поширення та споживання новин онлайн. Те, як знайомляться з новинами, на яких платформах та в яких форматах вони це роблять: сайти, соціальні мережі, текст, відео, подкасти.
Дослідження розкриває інтерес аудиторії до різних тем залежно від регіону, визначає тривожні тенденції – втрату інтересу до новин, стурбованість дезінформацією. Велика увага приділяється зростанню популярності аудіо- та відеоформатів, ролі соціальних мереж у поширенні інформації та динаміці їхньої популярності. Через увесь звіт червоною ниткою проходить тема війни в Україні як одного з визначальних чинників. Насамкінець – скорочені оригінальні висновки авторів.
Ця добірка охоплює більшість тем дослідження, але не все. Тих, хто бажає заглибитися у нюанси роботи платних ЗМІ, державних ЗМІ, критику політиками та громадськими діячами «правильних» та «неправильних» ЗМІ та деякі інші теми запрошуємо ознайомитись з оригіналом звіту. Також там можна дізнатися про методологію дослідження (коротко, це опитування аудиторії та ЗМІ) та вивчити інтерактивні графіки.
Зміст
Коротке викладення ключових моментів
Дослідники виклали найважливіші, на їхню думку, результати у коротких пунктах, що дозволяють зрозуміти загальні напрями та заощадити час. Після них буде більш детальна інформація з безліччю інфографіки.
- Дані показують, як різні потрясіння останніх кількох років, у тому числі війна в Україні та пандемія коронавірусу, прискорили структурні зрушення у бік цифрових та мобільних медіа, що позначилося на бізнес-моделях та форматах журналістики.
- Лише п’ята частина респондентів (22%) починає знайомство зі щоденними новинами з вебсайту або застосунку – на 10% менше, ніж у 2018 році. У кількох країнах Північної Європи видавцям вдалося протистояти цій тенденції. Молодші люди менше користуються сайтами та додатками новинних брендів, воліючи отримувати новини з соціальних мереж, пошуку або мобільних агрегаторів.
- Facebook залишається однією з найпопулярніших соціальних мереж, але його вплив на журналістику знижується, оскільки він зміщує фокус з новин. Facebook стикається з конкуренцією як із боку класичних соціальних ресурсів, таких як YouTube, так і молодіжних, таких як TikTok. Китайський соціальний сервіс охоплює 44% користувачів віком 18-24 років. Він росте найшвидше в Азійсько-тихоокеанському регіоні, Африці та Латинській Америці.
- Аудиторія TikTok, Instagram та Snapchat приділяє більше уваги знаменитостям, впливовим особам та блогерам, ніж журналістам. Це різко контрастує з Facebook та Twitter, де засоби масової інформації та журналісти, як і раніше, відіграють центральну роль.
- Більшість людей скептично ставиться до алгоритмів відбору постів для перегляду соціальних мереж або результатів пошуку. Менш ніж третина (30%) вважає, що підбір новин на основі попередніх переглядів – гарна ідея. Це на 6% нижче, ніж у 2016 році. Проте в середньому користувачі віддають перевагу новинам, підібраним автоматично перед ручною вибіркою редакторів та журналістів (27%).
- Надія на те, що інтернет розширить аудиторію демократичного обговорення проблем, не виправдалися – у дискусіях щодо новин бере участь менше людей, ніж раніше. Лише 22% читачів активно обговорюють новини, приблизно половина (47%) взагалі не беруть участь у дискусіях. У Великій Британії та США частка активних учасників дебатів знизилася більш ніж на 10% з 2016 року. У різних країнах ця група переважно складається з освічених чоловіків зі сталими політичними поглядами.
- За останній рік довіра до новин знизилася на 2%. У середньому четверо з десяти учасників вибірки (40%) кажуть, що переважно довіряють новинам. Фінляндія залишається країною з найвищим рівнем довіри – 69%, тоді як у Греції він найнижчий – 19%.
- Традиційні медіа, такі як телебачення та друковані видання, продовжують падіння, їхнє представництво онлайн не компенсує цей процес. Користувачі інтернету рідше переглядають новини, ніж у минулому. Попри політичні та економічні загрози, з якими стикаються багато людей, менше половини (48%) усієї вибірки кажуть, що дуже зацікавлені в новинах. 2017 року таких було 63%.
- Частка тих, хто уникає новин часто чи іноді, близька до історичного максимуму і становить 36%. Ця група ділиться на тих, хто уникає усіх джерел новин, і тих, хто свідомо обмежує споживання новин у певний час або за певними темами. Ті, хто ігнорує новини, частіше кажуть, що їх цікавить позитивна чи корисна для них журналістика, аніж найважливіші події дня.
- У 20 найбагатших країнах 17% опитаних платять за новини онлайн, їхня частка не змінилася з минулого року. У Норвегії таких найбільше – 39%. У Японії та Великій Британії – найменше, лише 9%. Як причину відмови від передплати на новини минулого року найчастіше називали високу вартість життя або високу ціну, яку пропонують видання. У Сполучених Штатах, Німеччині та Великій Британії близько половини противників передплати кажуть, що ніхто і ніщо не переконає їх передплатити новини через відсутність інтересу чи користі від цього кроку.
- Як і у попередні роки, більшість передплатників обирають кілька престижних національних брендів. У США та низці інших країн більшість платників оформляють більше однієї передплати – причиною тому стала політика знижок та впровадження вигідних пакетів повного доступу.
- Більшість користувачів вважають за краще читати новини, а не дивитися чи слухати. Текст забезпечує велику швидкість та контроль доступу до інформації. Але у деяких країнах, таких як Філіппіни та Таїланд, респонденти кажуть, що віддають перевагу відео, а не тексту. Споживання відеоновин неухильно зростає на різних ринках, доступ до більшої частини такого контенту здійснюється через глобальні платформи, такі як YouTube та Facebook.
- Новинні подкасти цікаві освіченої та молодої аудиторії, але в цілому залишаються у меншості. 34% відсотка отримують доступ до подкастів на щомісячній основі, 12% віддають перевагу окремим шоу, присвячені новинам та поточним подіям.
Зміна платформ та наслідки для видавців
Хоча пошук та соціальні мережі відіграють значну роль у доступі до новин, але протягом деякого часу на ринку домінують дві гігантські компанії: Google та Facebook (Meta). У період їхнього розквіту на них припадало трохи менше половини трафіку новинних сайтів. Ця дуополія залишається визначальною, але дослідження показує, що позиція гігантів стала більш розмитою на багатьох ринках – у справу вступає все більше конкурентів.
Зростає популярність цифрового аудіо та відео, споживачі використовують менш токсичні та більш закриті мережі для спілкування. Видавцям доводиться орієнтуватися на більшу кількість платформ, де увага фрагментована, довіра низька, а участь менш відкрита та репрезентативна.
Зміна засобів доступу до контенту з часом
З кожним роком прямий доступ до застосунків та сайтів стає менш важливим, а роль соціальних мереж зростає. 2021 року стався перелом ситуації на користь соціальних мереж. У 2023 році доступ до інформації з них майже на третину перевищує прямий доступ: 30% проти 22%.
Традиційні онлайн-ЗМІ на деяких ринках Північної Європи зберігають тісні зв’язки зі споживачами. В Азії, Латинській Америці та Африці соціальні мережі в цілому є найважливішими воротами доступу, що робить сайти набагато більш залежними від стороннього трафіку. У Японії та Кореї лідирують портали доступу до контенту, такі як Naver та Yahoo!. В Індії та Індонезії важливим шлюзом є мобільні агрегатори новин.
Крім регіональних, важливі вікові відмінності. Майже завжди молоді користувачі з меншою ймовірністю перейдуть безпосередньо на сайт новин або у застосунок, воліючи використовувати соціальні мережі або інших посередників. Щорічні зміни у поведінці аудиторії більшою мірою визначають молоді люди, ніж поведінка старших вікових груп.
Діаграма для Великої Британії показує, що люди старші 35 років майже не змінюють власних переваг щодо доступу, але група 18-24 років стала значно рідше використовувати сайти ЗМІ або їхні застосунки. Можна сказати, що тенденцію визначають люди, які виросли в епоху соціальних мереж.
У Великій Британії для 41% людей віком від 18 до 24 років соціальні мережі є основним джерелом новин, порівняно з 18% у 2015 році (і до 43% на різних ринках). Проблеми залучення молодої аудиторії, з якими стикаються традиційні видавці, згодом лише посилюватимуться.
Використання соціальних мереж
Залежність від соціальних мереж зростає, але це не обов’язково одні й ті самі мережі. У 12 країнах, що відстежуються з 2014 року, сукупне використання Facebook для будь-яких цілей знизилося на 8% з 2017 року – до 57%. Instagram (+2%), TikTok (+3%) та Telegram (+5%) – лише ці мережі зросли за останній рік внаслідок активності молодої аудиторії.
Попри своєрідне управління Twitter Ілона Маска, загальне щотижневе охоплення мережі стабільно залишається на рівні 22%. Не відбулося масового переходу користувачів до Mastodon – компанія практично не присутня на більшості ринків та має лише 2% у США та Німеччині.
За останні кілька років у мережах, орієнтованих на молодь, відбулися суттєвіші зрушення. Інтерес до Facebook згасає набагато швидше серед людей молодших 25 років, при цьому увага перемикається на Instagram, Snapchat та TikTok. Останній має таке саме охоплення молодої аудиторії, як і Facebook. Discord (15%) та Twitch (12%), також більше використовуються молодими.
Якщо не брати до уваги вікові відмінності, Facebook залишається найважливішою мережею для сприйняття новин (по 12 країнах), займаючи 28%. Однак це на 14% нижче від пікового значення 2016 року (42%). Facebook деякий час дистанціювався від новин та скоротив їхній відсоток у стрічці.
Також минулого року він скоротив прямі виплати видавцям та інші схеми, які підтримують журналістику. Зростання YouTube як джерела новин менш помітне, але в сукупності зі зростанням TikTok він демонструє дрейф зацікавлення у бік відео.
Використання TikTok для отримання новин:
Які теми популярні у соцмережах (Україна в топі, але втрачає позиції)
Війна росії проти України виділена авторами окремо серед загальних тем, таких як місцева політика, охорона здоров’я чи клімат. Вона все ще привертає значну частку уваги аудиторії, але, за словами авторів, все більше відчувається подвійне ставлення до неї та втома. Попри важливість теми, помічений нижчий рівень уваги до неї порівняно з кумедними новинами, національною політикою, бізнесом та економікою.
Користувачі Twitter частіше звертають увагу на серйозні новини політики та бізнесу, ніж користувачі інших мереж. Користувачі TikTok, Instagram та Facebook частіше читають кумедні пости чи сатиру, пов’язану з новинами.
Ставлення до алгоритмів видачі новин у соціальних мережах
З 2016 року люди стали менш задоволеними тим, як автоматичними алгоритмами підбору стрічки новин на основі минулих переглядів у соціальних мережах, так і їхнім підбором редакторами ЗМІ. Цікаво, що при загальному невдоволенні користувачі все ж таки віддають перевагу автоматичному підбору перед ручним.
Частка тих, хто вважає автоматичний підбір новин на основі контенту гарною ідеєю (США та Велика Британія):
Основне побоювання щодо автоматичних алгоритмів – високий рівень стурбованості тим, що надмірна персоналізація приховає важливі новини (цього бояться 48%), які випадають зі звичайного контексту, або цікаві думки (їх не хочуть втрачати 46%).
Для більшості людей усіх категорій та регіонів ключовим завданням є зробити стрічку не більш захопливою, а більш надійною та менш токсичною, зберігаючи при цьому різноманітність думок. Проте, попри ці чітко сформульовані переваги, компанії продовжують оптимізувати видачу, приділяючи мало уваги якості, надійності та різноманітності.
Все це не означає, що аудиторія віддає перевагу новинам, відібраним журналістами та редакторами. Можливо, тому, що багато хто вважає й ці джерела також перевантаженими штампами та упередженнями. Попри усю критику алгоритмів, примітно, що контент, заснований на історії читання або перегляду, в середньому, як і раніше, кращий за штучний підбор.
Дані відбивають незадоволеність аудиторії тим, як для неї відбирається контент. Багато компаній зараз вивчають, як поєднувати свої редакційні міркування та цінності з алгоритмами таким чином, щоб надавати найбільш актуальний, надійний та корисний контент.
Зниження активності обговорень у соціальних мережах
Інтерактивність – одна з визначальних характеристик Web 2.0, що порвала з підходом «ми публікуємо – ви читаєте» до журналістики. Проте згодом участь користувачів знижується. Багато форм активності користувачів, включаючи коментування, знизилися в різних країнах, при цьому активна меншість генерує більшу частину активностей.
Участь у дебатах частково перемістилася з публічних місць, таких як Facebook у більш закриті мережі – WhatsApp, Signal, Telegram та Discord, де люди можуть вести приватні розмови чи розмови у вузькій довіреній групі та у менш токсичної атмосфери.
Відносно невелика група залучених користувачів має непропорційний вплив на політичні та культурні дебати. Ця група з часом стала меншою та більш концентрованою. Дослідники розділили вибірку на тих, хто активно публікує та коментує новини, тих, хто в основному тільки ставить лайки та робить репости та повністю пасивних користувачів.
Лише 22% користувачів зараз є активними учасниками обговорень, приблизно половина 47% не виявляє жодної участі. З 2016 року частка активних користувачів знизилася приблизно на 10% у Великій Британії та США. У Великій Британії лише 10% бере активну участь в обговоренні новин, проте активність цієї групи дуже впливає на порядок денний основних ЗМІ та формує ширші дебати. Переважно ця група складається з чоловіків, освічених та упереджених у своїх політичних поглядах.
Як правило, активні користувачі є нерепрезентативною групою, яка сильно відрізняється від складу населення в цілому. Це говорить про те, що на інформаційний порядок денний впливають переважно групи, що не відображають настроїв більшості. Завданням видавців та інших зацікавлених осіб може стати налагодження взаємодії із пасивною більшістю.
Дезінформація
Більш ніж половина (56%) користувачів різних ринків та інформаційних платформ переймаються тим, як визначити різницю між реальними та фальшивими новинами в інтернеті. Це на 2% більше, ніж торік. Стурбованість вища серед тих, хто використовує соціальні мережі як джерело новин (64%).
Серед людей, які не використовують соцмережі для цього, цей показник дорівнює 50%. Одна з головних тем, довкола якоъ, на переконання споживачів, є багато дезінформації – війна в Україні.
Зниження цікавості до новин
На відміну від пандемії COVID-19, ані криза вартості життя, ані війна, що триває в Україні, не призвели до сталого зростання споживання новин. Дані опитувань у великій групі країн показують зниження щотижневого споживання різних джерел новин за останній рік та зниження інтересу до новин загалом. Інтерес нижчий серед жінок та молоді, він зазнає більшого падіння у країнах, що характеризуються високим рівнем політичної поляризації.
Деякі ринки зі стабільними, добре забезпеченими ЗМІ та високою до них довірою, такі як Фінляндія та Нідерланди, значною мірою протистоять цій тенденції, але інші раніше стабільні регіони, такі як Австрія та Німеччина, страждають від спаду.
Частка зацікавлених новинами у різних країнах:
Зниження інтересу до новин відбивається у меншому споживанні традиційних та онлайн-джерел. Частка тих, хто за останній тиждень не читав новини, знову збільшилася цього року в усьому світі. Найвища частка «непідключених» користувачів припадає на Японію (17%), США (12%), Німеччину та Велику Британію (по 9%). У низці країн, таких як Фінляндія (2%), набагато менше людей відмовляються від новин.
Вибіркове уникнення новин
Торік було наголошено на проблемі вибіркового уникнення новин. Видавці відкрито говорили про падіння трафіку та складність залучення аудиторії до таких тем, як війна в Україні та зміна клімату. Цього року рівень вибіркового уникнення, як і раніше, високий. Людей, які роблять це активно і часто 36%, на 7% більше, ніж у 2017 році, але на 2% менше, ніж у минулому. Рівень уникнення знизився у Великій Британії та Бразилії, але зріс у деяких інших країнах, таких як Греція, Болгарія та Польща.
Більш ніж половина респондентів (53%) уникають новин загалом чи періодично – вимикаючи радіо під час випусків новин, перегортаючи новини у соціальних мережах. У цій групі багато молодих людей з низьким рівнем освіти. 52% рідше перевіряють новини: відключають повідомлення, не переглядаючи новини на ніч. 32% уникають певних тем, таких як війна в Україні або новини про національну політику.
Деякі новинні сюжети, які повторюються часто або «емоційно виснажують», часто не беруться до уваги на користь чогось більш надихапривабливого – це стосується навіть відносно залучених людей.
Ухилення від теми війни в Україні
Серед тих, хто уникає новин, 39% заявили, що уникали саме новин про війну в Україні, потім йшли новини про національну політику (38%), питання соціальної справедливості (31%), новини про злочинність (30%) та новини про знаменитостей (28%). Вибіркове уникнення новин про Україну було найвищим у багатьох країнах, ближчих до конфлікту.
Ці дані свідчать не про відсутність інтересу до України з боку сусідніх країн, а скоріше про бажання керувати часом або зберегти психічне здоров’я від цілком реальних жахів війни. Можливо також, що споживачі в цих країнах уже вважають себе досить поінформованими про Україну, з широким та докладним освітленням по всіх каналах, у тому числі через соціальні мережі.
Ігнорування політичних дебатів
Порівняння Фінляндії зі США, політично активної країни, яка далі перебуває від війни, виявляє більше ігнорування в останній політичних тем. У Сполучених Штатах споживачі частіше уникають таких тем, як національна політика та соціальна справедливість, політизованих дебатів з таких питань, як стать, сексуальність та раса. Місцеві новини не так активно ігноруються в обох країнах.
Для багатьох запеклі політичні дебати є причиною повного вимкнення новин. Прихильники тих чи інших політичних поглядів активно та вибірково блокують погляди, які не хочуть чути. Праві в Сполучених Штатах у п’ять разів частіше активно уникають новин про зміну клімату, ніж ліві, та утричі частіше уникають новин про питання соціальної справедливості, такі як стать і раса. Ліві часто уникають новин про злочинність, бізнес та фінанси.
Ті, хто ігнорує новини, набагато менше цікавляться останніми перипетіями найважливіших подій (35%) порівняно з тими, хто ніколи не уникає новин (62%). Це пояснює, чому тема України чи національної політики добре «заходять» активним читачам новин, але відштовхують менш залучених людей.
Схоже, багато хто зацікавлений у позитивних новинах чи новинах, заснованих на рішеннях. Так можна інтерпретувати бажання, що часто висловлюється: щоб новини були трохи менш депресивними та зрозумілішими. Менш сенсаційний, менш негативний та пояснювальний зміст може допомогти «достукатися» до тих, хто мало цікавиться новинами.
Звичайно, те, що люди говорять, не завжди збігається з тим, що вони роблять – інші дослідження кажуть, що в реальності їх часто приваблюють негативніші новини, що містять емоційний виклик. Це залишається правдою, як і те, що останнє робить людей більш спустошеними та менш задоволеними, що підриває залучення до новин та довіру до них.
Довіра до новин продовжує знижуватися
Показник довіри до новин становить 40-46%, залежно від джерел. Він на 2% нижчий, ніж торік. Найвищий рівень довіри спостерігається у Фінляндії (69%) та Португалії (58%), нижчий рівень довіри – у країнах з високим ступенем політичної поляризації, таких як США (32%), Аргентина (30%), Угорщина (25%) та Греція (19%).
Проте у Сполучених Штатах за останній рік довіра до новин зросла на 6% – політика стала трохи менш суперечливою за президентства Джо Байдена. Довіра у Греції нині найнижча – на тлі бурхливих дискусій про свободу преси та скандалу з прослуховуванням телефонних розмов відомих політиків, бізнесменів та журналістів.
У Німеччині спостерігалося значне падіння довіри до новин (-7%) після приходу до влади нового уряду на тлі занепокоєння з приводу енергетичної безпеки та війни в Україні. При цьому відсоток повернувся до рівнів до COVID-19.
Зростання цікавості до мультимедійних форматів
Більшість людей, як і раніше, хоче читати новини (57%), а не дивитися (30%) або слухати їх (13%). Люди до 35 років частіше слухають новини (17%), аніж люди старшого віку. У минулому молоді та літні люди вважали читання найшвидшим та найпростішим засобом доступу до інформації. Зараз додаткова багатозадачність під час прослуховування новин видається більш привабливою для тих, хто виріс зі смартфонами та навушниками.
На ринках із сильними традиціями читання, таких як Фінляндія та Велика Британія, близько 80%, як і раніше, вважають за краще читати новини онлайн. В Індії та Таїланді близько 40% людей кажуть, що вважають за краще дивитися новини в Інтернеті, на Філіппінах таких 52%.
В азійських країнах населення, як правило, молодше, мобільні дані відносно дешеві, що привертає увагу до таких платформ, як YouTube та TikTok. У Таїланді широкі можливості для свободи вираження поглядів призвели до створення потужного потоку незалежних онлайн-шоу у стилі телебачення, які багато хто дивиться на мобільних телефонах.
У Великій Британії більшість людей віком 18-24 років, як і раніше, віддають перевагу тексту, але при цьому набагато рідше читають онлайн-новини в порівнянні зі старшими групами та більше вважають за краще дивитися, а не слухати.
У Кенії (97%), на Філіппінах (94%) та в Таїланді (91%), респонденти вдвічі частіше дивляться новинні відео щотижня, ніж у Великій Британії (46%) або Німеччині (45%).
На всіх ринках майже дві третини (62%) дивляться відео через соціальні мережі та тільки 28% – з вебсайту новин або з застосунку. Facebook та YouTube залишаються найбільшими майданчиками для онлайн-відео, але TikTok від них не надто відстає.
Молоді люди споживають непропорційно багато відео новин через соціальні мережі та рідко дивляться відео з сайтів новин або у застосунках. На наступному графіку показано, як люди у віці від 18 до 24 років схилялися до споживання соціальних мереж протягом останніх кілька років. Цей період збігся зі зростанням популярності коротких відео в TikTok, Instagram та на YouTube.
Стабільна та лояльна аудиторія подкастів
В останні роки споживання аудіоновин зростає коштом зміни основних переваг аудиторії, якіснішого контенту та кращої монетизації. Видавці інвестують у подкасти – вони відносно дешеві, допомагають побудувати лояльні стосунки та добре залучають молодих. 34% опитаних із 20 країн щомісяця слухають подкасти. Близько 12% регулярно слухають новинні подкасти, найбільше їхнє зростання спостерігається в США та Австралії.
Новини становлять відносно невелику частку подкастів у світі, але відіграють велику роль у США (19%). У Сполучених Штатах найбільш популярний пояснювальний подкаст New York Times The Daily, цей формат широко копіюється в усьому світі. Навпаки, лише близько 8% щомісяця слухають новинні подкасти у Великій Британії. Велике поширення новинних подкастів наявне у Данії та Норвегії.
Виробництво подкастів зазнає труднощів: зараз багато програм поширюються через YouTube та інші відеоплатформи для ширшого охоплення та кращого просування у соціальних мережах.
Висновки
Деякі традиційні новинні видання досягли великих успіхів в охопленні аудиторії онлайн та навіть переконали багатьох людей підписатися на них, проте такі результати виглядають крихкими перед економічною та політичною невизначеністю, фрагментації аудиторії та змінами на платформах.
У короткостроковій перспективі витрати онлайн-ЗМІ зростають, а прибутки падають. Трафік зі старих соціальних мереж Facebook і Twitter стає все більш непередбачуваним. У довгостроковій перспективі можливі значні зрушення у поведінці аудиторії, зумовлені молодими групами, які надають перевагу більш доступному, неформальному та розважальному формату новин. Увага молодої аудиторії зміщується у бік лідерів думок, а не журналістів. Візуальні та звукові формати не замінять текст в інтернеті, але вони стануть важливішими у наступному десятилітті.
Велика кількість джерел новин, форматів та опцій їхньої подачі перевантажують та дезорієнтують аудиторію, яка все більше намагається їх уникати. Вибоіркове уникання новин та втома від них посилюються важкими часами, які весь світ переживає тією чи іншою мірою. Зв’язок між журналістикою та більшістю аудиторії продовжує слабшати.
Споживачі шукають не більше новин, а новини, які здаються їм актуальнішими та допомагають розібратися у складних проблемах. Технологічний прорив у галузі штучного інтелекту не за горами, погрожуючи випустити нову хвилю персоналізованого, але потенційно ненадійного контенту.
На цьому тлі журналістиці як ніколи важливо вирізнятися своєю точністю, корисністю та людяністю. Аудиторія неоднозначно ставиться до автоматичних алгоритмів, але також не переконана і в тому, що журналісти та новинні організації можуть досягти більшого успіху в подачі та узагальненні найважливіших подій.
Завдання ЗМІ більше, ніж будь-коли, полягає у відновленні актуальності та довіри шляхом задоволення потреб конкретної аудиторії. Побудова відносин полягає не тільки у залученні людей до вебсайтів та застосунків, але й у вибудовуванні комунікації через інші платформи та канали, при цьому надаючи надійну інформацію, яка представляє реальну цінність для споживачів – щоб зацікавити їх та отримати віддачу.
Війна в Україні та економічні потрясіння, що стали її наслідком, підштовхнули видавців до подальшого прискорення переходу на цифрові технології, освоювання нових бізнес-моделей та форм поширення інформації. Інновації, гнучкість та невпинна орієнтація на аудиторію стануть одними з ключових складових успіху.
