Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Мінімалістичні ноутбуки для офісного чи невимогливого домашнього використання (інтернет, фільми, прості ігри) коштують від 15 до 20 тисяч гривень. Мова йде про повністю нові моделі з чистенькою клавіатурою, без зносу батареї та з офіційною річною гарантією. Про суцільнометалевий корпус можна тільки мріяти (такі краще шукати Б/У на eBay), зате процесор і об’єм пам’яті будуть вже цілком пристойні.

Відеокарта тільки інтегрована, хоча вони зараз доволі непогані. Та й існують різні лайфхаки, як суттєво підвищити FPS: апскейлінг, генерація, Potato Mod. Щодо екранів, то не ведіться на SVA-матрицю: назва схожа на WVA (аналог IPS), але кольори тьмяні й кути огляду вузькі, як TN. У першій половині статті мова піде про мобільні процесори, а в другій — про бюджетні серії ноутбуків п’яти найвідоміших брендів.

Intel N100 і Athlon Gold 7220U — найдешевші ноутбучні процесори, які в принципі є сенс купувати (але краще доплатити за потужніший). У першого чотири енергоефективні ядра архітектури Gracemont, а в другого два ядра Zen 2 і чотири потоки SMT. Перший споживає всього 6 Вт, тому може охолоджуватися пасивно. У другого TDP вже 15 Вт і обов’язковий вентилятор, зате потужніша інтегрована відеокарта: Radeon 610M проти Intel UHD 24EU. Купувати ще дешевші Pentium Silver N6000 і Athlon Silver 7120U не раджу.

Core 3 100U і Ryzen 3 7330U — насправді, це просто перейменовані старі процесори Core i3-1315U і Ryzen 3 5425U (+100 МГц по частоті), які мімікрують під нові покоління. Обидва мають вісім потоків, але конфігурація ядер відрізняється. У Intel два потужні P-Core з Hyper-Threading і ще чотири додаткові E-Core для невимогливих фонових процесів (музичний плеєр, месенджери, антивірус). Тоді як в AMD класична однорідна архітектура — всі ядра Zen 3. Також перевагою Ryzen є продуктивніша графіка Vega 6 проти Intel UHD 48EU.

Core i5-1235U і Ryzen 5 5626U — вже немолоді 12-поточники, які через свій поважний вік продаються з дисконтом. Мають дорожчих аналогів Core 5 120U і Ryzen 5 7430U, за які немає сенсу переплачувати. В теоретичних терафлопсах Intel Iris Xe 80EU приблизно рівна Radeon Vega 7. Реальний же фреймрейт в іграх залежать від паверліміта в конкретному ноутбуці (15 чи 25 Вт). Якщо ж плануєте на ноутбуці не грати, а монтувати відео, то вибір однозначно за Intel Quick Sync. Підтримується навіть сучасний кодек AV1, щоправда, лише на відтворення.

Intel N305 і Ryzen 3 PRO 7335U — може не найоптимальніші, зате дуже незвичайні процесори. Intel має аж вісім ядер, але всі вони енергоощадні, тому не подвоюються віртуально. Вузьким місцем є одноканальна оперативна пам’ять, а на додачу TDP зріс з безвентиляторних 6 Вт до шумних 15 Вт. Коротше кажучи, не рекомендую. Значно краще збалансований Ryzen: вісім потоків Zen 3+, пам’ять DDR5 і відеокарта Radeon 660M. Індекс PRO означає можливість віддаленого адміністрування BIOS (відповідь на Intel vPro).

HP 250/255 G9/G10 — чотири бюджетні лінійки ноутбуків Hewlett-Packard. Цифра 0 означає процесори Intel, цифра 5 — AMD. Покоління G9 має більше зовнішніх портів (Ethernet, кардридер) та внутрішніх слотів (2.5″ SATA). Зате G10 тонше і легше, зі шторкою приватності для веб-камери та новими процесорами. Також існують проміжні моделі 250R/255R: у старому корпусі, але зі свіжою начинкою. Корпус може бути напівглянцевим Turbo Silver або текстурованим Dark Ash.

ASUS Vivobook 15 — зазвичай слабша начинка за ті ж гроші, бо акцент зроблений на ергономіку та міцність. Військовий стандарт MIL-STD-810H допускає падіння з висоти 1.2 м. Клавіатура з підсвічуванням і глибоким ходом зручніша тим, хто чередує друк на лептопі та десктопі. Динаміки Sonic Master звучать чисто і навіть трохи басовито. Зарядний пристрій вставляється прямо в розетку, а не бовтається посеред кабеля. Конфігурації Vivobook, які починаються на літеру X, мають TDP 15 Вт, тоді як конфіги М з додатковою вентиляційною решіткою збоку — 25 Вт.

Lenovo IdeaPad 1 і Slim 3 — візуально дуже схожі ноути, але дрібних відмінностей вистачає. У першого немає ні підсвічування клавіатури, ні можливості заряджатися через USB Type-C. Все це є у другого, плюс сканер відбитків пальців у кнопці ввімкнення. Проте, оперативка розпаяна LP-DDR5 без можливості апгрейду, а в тонкому корпусі ноут гріється сильніше. Особисто мені вистачає світла від екрану, щоб розрізняти написи на клавішах. А підтримку Power Delivery легко додати копійчаним перехідником. Отож, мій фаворит — дешевший IdeaPad 1.

Acer Aspire 3 і TravelMate P2 — ноутбуки з діагоналлю 15.6 і і 16 дюймів, співвідношенням сторін 16:9 і 16:10, роздільною здатністю 1080p і 1200p. У Aspire порт Type-C підтримує не тільки Power Delivery, а ще й Display Port. Це дозволяє підключати ноут єдиним кабелем до багатофункціонального USB-хаба, а вже його — до великого монітора, зарядного пристрою та іншої периферії. Клава у TravelMate світиться, є дактилоскопічний сканер і ударозахист MIL-STD-810H. Ємність акумулятора більша на чверть: 50 проти 40 Вт*год.

Dell Vostro — залишкові складські запаси бюджетних ноутів славного американського бренду, ще на 12-поколінні Intel Core. Окрім Vostro, Dell вирішив закрити лінійку Inspiron, щоб сконцетруватися вже виключно на ультрабуках Latitude та XPS. Перевагою є традиційна для Vostro розширена трирічна гарантія, а недоліком — дуже ламкий корпус, наче з картону. Натомість краще обрати частково металеві ноути від українських брендів 2E та Prologix, реальними OEM-виробниками яких є тайваньці Clevo та ECS Elitegroup.

Наприкінці залишу посилання на мою відеоінструкцію, як увімкнути неофіційну генерацію кадрів на інтегрованій відеокарті Radeon Vega або Intel UHD. Найвідоміша програма Lossless Scaling на слабкому залізі працює погано. Існують значно ефективніші рішення: DLSS Enabler (заміняє бібліотеки DLSS на FSR або XeSS) і OptiScaler (якщо у грі взагалі не було ніякого генератора). Звісно, генерація кадрів — не панацея, але на бюджетному ноуті все ж приємніше грати при 30 згенерованих FPS, ніж при 20 реальних. Підписуйтесь на канал 😉

 

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.