
Аномальна спека в Афінах, де температура вже кілька днів тримається вище 40°С, змусила місцеву владу повернути до роботи стародавній римський акведук віком понад 2 тис. років.
Через гострий дефіцит води влада Афін змушена запускати давноримський акведук протяжністю 24 км, побудований ще за наказом імператора Адріана. Найближчими тижнями вода знову потече його каналами, забезпечуючи місто. Акведук розміщується під площею Дексамені.
У вересні минулого року гребля Морнос, розташована приблизно за майже 200 км на захід від Афін, пересохла настільки, що оголила руїни села, яке знаходилося під водою з 1970-х років. Два ключових водосховища міста — озера Морнос та Евінос скоротились приблизно на 40% від своєї звичної площі. Минулого року їх обсяг становив 80%, а 2022 року вони були майже заповнені.
Акведук, побудований за наказом імператора Адріана і введений в експлуатацію у 125 році н. е., не просто слугував системою каналів для транспортування води, а також представляв передову на той час систему для збору води. Акведук служив основним джерелом водопостачання регіону протягом століть та функціонував без істотних змін аж до османської окупації у XV столітті. Акведук проходить по пологому схилу за рахунок самопливу.
«Це підземний канал.Принцип його роботи полягає в тому, що грунтові води просочуються у цей канал», — пояснює директор зі стратегії та інновацій Афінської компанії водопостачання та каналізації Йоргос Сакініс.
Ця складна мережа, ймовірно, спочатку будувалась силами рабів, за рахунок риття сотень вертикальних шахт або колодязів, а потім прокладки горизонтальних тунелів між ними до їх з’єднання в центрі. З 456 первісних колодязів донині збереглося близько 390. Суттєвою відмінністю буде те, що наразі вода з цього акведуку не буде придатною для пиття.
«Вся суть у тому, щоб витягнути цю воду з акведука Адріана до того, як вона потрапить до кінцевого резервуару, оскільки вона не буде відповідати стандартам питної води. Тому нам потрібно знайти інші застосування, наприклад, для міського зрошення, миття вулиць, пожежогасіння, промислового використання тощо», — додає Йоргос Сакініс.
Окрім Афін на тлі аномальної спеки монументальні давноримські акведуки зберіглись у таких містах як: Рим, Нім у Франції та Сеговія в Іспанії. Оскільки ці давні системи часто працюють під дією сили тяжіння, вони споживають менше енергії в порівнянні з сучасними насосними станціями, що значно знижує їх вплив на довкілля.
Грецькі інженери підключаються до 20 старовинних колодязів, які стануть точками доступу до нових місцевих водопровідних мереж. Для попереднього випробування було збудовано трубопровід довжиною 4,1 км, який з’єднає центральний резервуар акведука, розташований під площею Дексамені, з приміськими районами.
Спочатку трубопровід подаватиме технічну воду до громадських будівель, а потім приблизно до 80 будинків. Очікується, що перша з цих місцевих мереж буде введена в експлуатацію до кінця липня або початку серпня, а повне завершення проекту заплановано не пізніше 2029 року.
Однак сам по собі акведук не здатен повністю компенсувати гострий дефіцит води у грецькій столиці. Для цього необхідно докорінно змінювати підхід до використання води.
Джерело: ZME Science
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: