Термін «пивні окуляри» відносять до того стану, коли після вживання алкоголю люди здаються дещо симпатичнішими — і є чимало наукових доказів, які як доводять, так і заперечують його існування.
У статті, нещодавно опублікованій в Journal of Studies on Alcohol and Drugs, вчені з Піттсбурзького та Стенфордського університетів наводять чергові докази того, що алкоголь може надавати людям «виняткової сміливості», підвищуючи їх готовність до спілкування з об’єктами, яких вони на той момент вважають привабливими.
Але це не перший експеримент, що досліджує «ефект пивних окулярів» — у далекому 1990 році команда з Університету штату Північна Дакота попросила учасників дослідження, що випивали у барі, оцінити наскільки привабливі на фото незнайомці, або інші відвідувачі закладу. Тоді жодних змін між «тверезими» та «сп’янілими» показниками не знайшли, тож учені дійшли висновку, що алкоголь на «привабливість» не впливає.
Інші, британське дослідження 2003 року та австралійське 2008 року, виявили протилежне — рейтинги привабливості незнайомих людей у їхніх експериментах справді зростали під час вживання алкоголю. Крім того, згодом виявилось, що «під градусом» ефект симпатії поширюється навіть щодо неживих об’єктів — наприклад, пейзажів, та посилюється, якщо «живі» об’єкти теж випивають, чи курять цигарки.
У нинішньому експерименті взяли участь 18 пар друзів-чоловіків, яким давали горілку з журавлиною, доки вміст алкоголю в диханні не досяг піку в середньому 0,07% — трохи менше, ніж обмеження на водіння в нетверезому стані в США — і попросили оцінити привабливість фотографій суб’єктів. Вони також відвідали окреме випробування, де знову виконали завдання після вживання безалкогольних версій напоїв.
В обох сесіях парам дозволяли спілкуватися один з одним, щоб дещо відтворити реалістичне соціальне середовище, хоча їх просили утриматися від обговорення зображень, які їм показали. Оцінки привабливості, які дали учасники, істотно не відрізнялися між двома сесіями, тож вчені дійшли висновку, що алкоголь майже не вплинув на сприйняття привабливості учасників — тобто ефекту «пивних окулярів» не було.
Але дослідження на цьому не зупинилися. Учасників змусили повірити, що вони отримають можливість взаємодіяти з суб’єктами на знімках у майбутніх випробуваннях (хоча це не так) і після сеансів, пов’язаних вживання алкоголю та безалкогольних напоїв, їх запитали, з ким вони б найбільше хотіли поспілкуватися. Після алкогольного сеансу чоловіки у 1,7 раза частіше обирали по чотири об’єкти, які вони оцінили як найбільш привабливі — іншими словами, горілка додала їм те, що називається «рідкою сміливістю».
Слід зазначити, що дослідження не включало плацебо: учасникам повідомляли, вживають вони алкоголь чи ні. Це особливо важливо, оскільки попередні експерименти показали, що люди більше оцінюють власні позитивні якості, коли думають, що вживали алкоголь, показуючи, що експерименти, які досліджують вплив алкоголю, можуть бути чутливими до ефекту плацебо.
Крім того, було всього 36 учасників. Попри те, що автори визначили, що їхнє дослідження водночас має достатню статистичну потужність, щоб виявити потенційний ефект подібної величини до тих, що спостерігалися в попередніх дослідженнях, оцінювання тут буде досить критичним.
Джерело: Ars Technica