У четвер, 3 листопада, Верховна Рада ухвалила зміни до проєкту Закону про поштовий зв’язок — відповідно до норм законодавства ЄС (зокрема положень Директиви 97/67/ЄС). “За” проголосували 263 депутати.
Приватні поштові оператори загалом позитивно налаштовані на зміни у системі, однак положення нинішнього документа — поки викликають в них лише невдоволення.
Що зміниться
У законі визначено фіксовану кількість універсальних послуг, що надаватимуть поштові оператори за вартістю — гранично встановленою державою. Це:
- прості листи до 50 грамів;
- рекомендовані (реєстровані) листи до 50 грамів;
- картки;
- марки.
Призначений оператор поштового зв’язку в Україні буде зобов’язаний надавати ці послуги на території всієї країни — отримання компенсації за це не передбачене.
Місця міжнародного поштового обміну (ММПО) відтепер будуть закріплені лише за членами всесвітнього Поштового Союзу. У пояснювальній записці кажуть, що такий захід обумовлений “боротьбою з контрабандою, яка стає можливою через різні рівні відповідальності між експрес та поштовими операторами”.
Також закон дозволяє використовувати електронні марки та легалізує поштомати для Укрпошти.
Реакція поштових операторів
Закон викликав неоднозначні реакції у приватних українських поштових операторів. Представники Нової пошти зокрема відзначають позитив щодо змін у “застарілій” за їх словами системі, але невдоволені посиленою регуляцією.
Наразі ми вже звикли спокійно відстежувати свої посилки онлайн, тримати у застосунках усі квитанції та сплачувати послуги з доставлення. Не чекаємо на замовлення тижнями чи навіть місяцями — і за потреби прискорюємо цей процес, трохи доплативши. Бум e-сommerce та експрес-доставки стався саме через дерегуляцію, впевнені у Новій пошті. Нові ж правила та контроль лише “посилять навантаження” на приватних поштових операторів та “підвищать ризики отримання штрафів”.
“Збільшиться кількість звітів, паперів, засвідчень, завірених копій і решти бюрократизмів. Треба буде збільшувати штат, що буде супроводжувати планові та позапланові перевірки, відповідати на всі запити регулятора, формувати аналітику у кращих традиціях «через призму в динаміці шляхом накладення кольорів» тощо. Крім того, кожна перевірка в умовах українських реалій – це ризик отримати штраф чи припис, що просто заблокує твою роботу”, – каже директорка з правових питань групи компаній Нова пошта Інна Хомич.
Передбачалось, що закон врегулює питання ММПО, яке поштові оператори називають “наболілим”. Нормативні документи, що контролювали порядок їх відкриття, погодження чи закриття, втратили чинність — цю прогалину могли активно використовувати у контрабандних схемах недоброчесні підприємці. Новий документ передбачає, що ММПО залишаться лише для призначеного державою оператора – “Укрпошти” або для того, хто має код Всесвітнього поштового союзу (ВПС). Але:
“З приватних операторів на даний час такий код має лише одна компанія… Процедури отримання коду ВПС на сьогодні немає, і незрозуміло, хто взагалі його може отримати. Складається враження, що це зроблено для того, аби його ніхто і ніколи не зміг отримати. Це створить двох монополістів, які будуть диктувати ринку і кінцевим споживачам свої умови роботи. І регулювати ціни на їх послуги Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, не буде – це ж не універсальна послуга”, – додають у Новій пошті.
На своєму сайті компанія вже опублікувала відкритого листа до Комітету ВР України з питань транспорту та інфраструктури — де повністю виклала свої зауваження. Ознайомитись із повним текстом та позицією Нової пошти можна тут.
Нині Закон про поштовий зв’язок вже направлено на підпис президенту України.
«Нова пошта» відкрила ще три нових відділення у Варшаві та вже друге в Кракові