Режисер «Дюни» Дені Вільньов розповів про свої творчі плани та поділився думками щодо кіновиробництва під час розмови на Лондонському кінофестивалі BFI
Лондонський кінофестиваль (також знаний як англ. BFI London Film Festival) — один із провідних кінофестивалів Європи, представлений Британським інститутом кінематографії. Цього року триває з 9 до 20 жовтня..
Вільньов прагне зняти повнометражний фільм без діалогів, який би повністю покладався на силу візуальних образів.
«Я люблю діалоги, але не завжди в кіно», — зазначив режисер під час бесіди з ведучим Бреттом Голдштейном. Він додав, що діалоги часто краще пасують театру чи телебаченню.
Обговорюючи свій останній фільм «Дюна: Частина друга», Вільньов відзначив гру Зендеї. Режисер наголосив на її здатності передавати емоції без слів:
«Зендея демонструє неймовірну гру, майже без діалогів, лише через реакції – і ми розуміємо трагедію».
Також Вільньов розповів про виклики під час знімань масштабних сцен із великою кількістю акторів.
«У мене було 12–15 видатних акторів в одній кімнаті, кожен з яких міг би бути головним у власному фільмі, плюс усі статисти. Підтримувати атмосферу та особливу енергію, якої я прагнув, — ось що було справжнім викликом», — поділився режисер.
Говорячи про адаптацію «Дюни», Вільньов розкрив, що зосередився на жіночих персонажах, зокрема на Бене Ґессерит (до речі, про цей жіночий орден буде окремий серіал). Це дало йому змогу наблизитися до оригінального задуму Френка Герберта.
«Персонаж Чані став більш помітним. Це дало нам змогу відійти від Пола Атріда і наблизитися до ідеї Герберта про застережну історію», — пояснив режисер.
Вільньов також згадав про роботу над фільмом «Той, хто біжить по лезу 2049». Він взявся за цей проєкт, оскільки оригінальний фільм Рідлі Скотта 1982 року — один із його улюблених.
Порівнюючи роботу над малобюджетними та блокбастерними фільмами, Вільньов зазначив, що головним викликом у створенні масштабних проєктів є витривалість.
«Створення світу вимагає багато зусиль — ви маєте створити все. У таких фільмах найскладніше – це витримка. “Сікаріо” знімали 35–40 днів, “Дюну” — 120», – розповів режисер.
Також Дені Вільньов додав:
«Найскладніше у всіх фільмах, які я зняв, — це те, що завжди є ранок, коли я не в формі. Це наче намагатися грати на інструменті, коли він розстроєний. Кіно — це акт присутності, я маю бути там на всі сто відсотків. Такий день — найгірший у моєму житті».
Нагадаємо, Дені Вільньов розпочав роботу над третьою частиною «Дюни». Режисер підтвердив, що вже працює над сценарієм нового фільму.
«Тиждень на кадр»: Дені Вільньов розповів, як для «Дюна 2» знімали їзду на хробаках
Джерело: Screendaily, World of Reel
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: