Нові знімки Галактики Вир демонструють те, наскільки телескоп Джеймса Вебба перевершує свого попередника Габбла.

Галактика Вир (M51), яка розташована у сузір’ї Гончі Пси за 37 мільйонів світлових років від нас, стала черговою моделлю для «об’єктиву‎» Джеймса Вебба. На новому знімку можна детальніше роздивитися її величні спіральні рукави, утворені зі смуг молодих зірок.

Наведене композитне зображення створене на основі даних, зібраних камерою ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam) і інструментом середнього інфрачервоного діапазону (MIRI). Темно-червоні області відображають космічний пил, червоні – світло, що випромінюють складні молекули, утворені в пилових частинках, а помаранчевий та жовтий – газ, який утворюється під час народження зоряних скупчень.

«‎Зоряний фідбек» – термін, який використовують для опису викиду зоряної енергії у середовище, що їх утворює, а його розуміння допомагає збудувати точніші універсальні моделі утворення зірок. Зображення Вебба – одне із серії спостережень, спрямованих на визначення взаємодії зоряного фідбеку та утворення зірок у середовищах за межами нашої галактики.

До появи Вебба на Галактику Вир подивився і телескоп Габбла – на знімку 2005 року червоний колір відображає водень у гігантських областях зореутворення, синій — молоді зірки, а жовтий — старші зірки. Тут також видно жовтувату карликову галактику NGC 5195 в кінці одного з рукавів M51.

 

У 2011 році Габбл отримав нові, чіткіші зображення.

Утім знімки Габбла дещо поступаються інфрачервоним здібностям Вебба, які дозволили поглянути на візерунки раніше небачених зоряних скупчень. Загалом останній у 100 разів потужніший за попередника (теж доволі успішного в роботі) і дозволяє астрономам заглядати значно далі у космосі.

• Телескоп Джеймса Вебба запустили в космос у грудні 2021 року, а в середині січня 2022 року він дістався робочої гало-орбіти навколо другої точки Лагранжа в системі Сонце-Земля, і в липні після кількох місяців калібрування приладів та юстування оптики нарешті взявся за виконання своєї наукової програми. Головна перевага «Джеймса Вебба» — дослідження інфрачервоної частини спектра, що дозволяє розглянути більш давні та холодніші об’єкти.
• У вересні 2022 року телескоп отримав знімки першої екзопланети — HIP 65426b, а згодом побачив Квінтет Стефана, туманність Південне Кільце, туманність Кіля, Стовпи Творіння та зібрав дані, аналіз яких допоможе астрономам визначити склад атмосфери Марса та його поверхні; зробив найчіткіше фото кілець Нептуна,  зняв Юпітер з полярним сяйвом; попрацював одночасно з Габблом, знявши момент зіткнення зонда DART з астероїдом; показав галактики, які утворилися приблизно через 350 мільйонів років після Великого вибуху, а також виявив 10-кілометровий водяний шлейф на супутнику Сатурна – Енцеладі, побачив народження зірки у сузір’ї Діви та знайшов «‎найстарішу» надмасивну чорну діру.

Телескоп Джеймса Вебба показав Туманність Кільце у чаруючих деталях