
У своїй новій книзі під назвою “Прокляття Голіафа” дослідник з Центру вивчення екзистенційного ризику у Кембриджі Люк Кемп стверджує, що нарцисичні політичні лідери рухають людство до самознищення.
“Ми не можемо назвати дату Судного дня, але, глянувши на 5 тис. років нашої історії, ми можемо зрозуміти траєкторії, з якими ми стикаємося сьогодні, і найімовірнішим є самознищення”, — заявляє у своїй книзі Люк Кемп.
Кемп зазначає, що за результатами аналізу понад 400 соціальних криз за останні 5 тис. років, він дійшов висновку, що людство непросто має певну вразливість, а рухається шляхом багатьох минулих цивілізацій, які зазнали краху.
Серед ключових загроз сучасності Кемп виділяє кліматичні зміни, загрозу ядерної війни та стрімкий і обмежено контрольований розвиток штучного інтелекту. Однак, на його думку, особливу загрозу являють лідери з рисами, які у психології складають темну тріаду: нарцисизм, психопатія та макіавелізм.
Протягом усього існування людства цивілізації і великі імперії зазнавали краху з багатьох причин. Це могли бути епідемії, військові вторгнення, кліматичні зміни або економічний занепад. Однак переважно вони слідували дуже схожими шляхами. У міру того, як багатство та влада концентрувались у певного кола осіб, погіршення нерівності, деградація соціальних інституцій та зв’язки, що скріплювали суспільство, руйнувались.
Владні та заможні еліти ставали все більш замкненими та сконцентрованими переважно на собі, у той час, як прості люди стикались із значними труднощами і падінням довіри до влади. У багатьох випадках причиною занепаду цивілізації, здавалося б, було лише потрясіння, яке штовхає занепалу систему за межу.
Однак Кемп підкреслює, що крах цивілізацій відбувається не через те, що люди природно жадібні або жорстокі. Насправді, протягом переважної частини нашої історії ми жили невеликими, егалітарними спільнотами, де ділилися їжею, знаряддями праці та рішеннями.
Занепад цивілізації починається тоді, коли невелика група людей отримує контроль над ключовими ресурсами: територіями, продовольством, зброєю, інформацією та іншими матеріальними цінностями, і починає використовувати їх для домінування над іншими.
Дослідник назвав ці невеликі групи еліт “голіафами” на честь біблійного велетня, вбитого Давидом. Під терміном “голіафи” Кемп має на увазі імперіалістичні держави, або режими, побудовані на тотальному контролі.
Ці владні системи ієрархічні, їм притаманне широке використання різноманітних ресурсів і вони, насправді, дуже вразливі. З часом еліти у таких системах накопичують все більше багатства і влади. Решта людей живуть у злиднях, хворіють і переважно втрачають власну незалежність. Еліти зазвичай руйнують усталені державні та соціальні інституції і висувають на заміну власну групу лояльних осіб.
У кінцевому підсумку такі системи зазнають повної руйнації. Починають поширюватись хвороби, люди страждають від неврожаю, спалахують війни. Система руйнується під вагою власної нерівності. Кемп також зазначає, що песимістично ставиться до перспектив виправлення ситуації у сучасному світі.
“Усі Голіафи несуть у собі насіння власної загибелі. Проблема в нашому випадку полягає в тому, що ми надто довго дозволяли їм керувати кораблем. Ми бачимо зростаючу нерівність, надмірне багатство та спроби груп олігархів захопити владу, і ми безперечно бачимо більше нарцисичних лідерів, ніж раніше. Ми маємо справу з 5000-річним процесом, який буде неймовірно важко звернути назад, оскільки у нас зростає рівень нерівності та контролю еліти над нашою політикою”, — пояснює дослідник.
Серед сучасних політичних лідерів із рисами темної тріади Кемп виділяє президента США Дональда Трампа, кремлівського диктатора Володимира Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Науковець також вказує на те, що корпорації та нав’язані штучні алгоритми відіграють все більшу роль у житті людей, діючи за тією самою логікою витягування прибутку за рахунок простих людей.
“Наші корпорації, і все частіше наші алгоритми, теж нагадують таких людей. Вони, по суті, посилюють найгірше, що є в нас”, — підкреслив Кемп.
Дослідник заявляє, що це все “агенти загибелі”. Йдеться не про політичну боротьбу лівих і правих, а про саме виживання нашої демократії і цивілізації. Протиотрута від краху — не розвиток технологій і не зростання. І не інновації, а скорочення домінування.
Ми маємо радикально переосмислити те, як відбувається організація влади, обмежити шляхи надмірного індивідуального збагачення, зруйнувати монополії, і створити дійсно демократичні суспільства. Мова непросто про проведення виборів раз на кілька років, а справжнє партиципативне управління — наприклад, збори громадян і суди присяжних, що масштабується за допомогою цифрових інструментів.
В одній з північноамериканських спільнот — Кахокії, розквіт якої припав на XI сторіччя, подальший занепад був викликаний технологічним прогресом. Вони принесли із собою технології вирощування кукурудзи та бобів, що призвело до формування суспільства, керованого елітою жерців. Це спричинило появу нестійких практик, які включають людські жертвопринесення.
Занепад Римської імперії частково був обумовлений дешевою рабською працею. Раби зайняли багато робочих місць, які до цього займали римські громадяни, що призвело до масового безробіття та громадського невдоволення.
Книга Кемпа турбує не тому, що передбачає кінець світу, а тому, що вона показує, наскільки передбачуваним і запобіжним залишається цей кінець. Можливо нашій цивілізації загрожує одномоментний “гігантський крах”, але крах — це не доля. Це вибір.
Джерело: ZME Science
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: