На початку повномасштабної війни інженери з Чернігова допомагали військовим та цивільним в оточеному місті: під обстрілами ремонтували техніку, забезпечувати роботі лікарень, моргів, пунктів зв’язку. Коли ворога відігнали від міста, почали розробляти електротранспорт для захисників. Серед винаходів — електробайк E-motion.
Редакція ITC поговорила з СЕО компанії «БайкБокс» Олександром Литвином та розповідає, як український електробайк допомагає розвідникам, пілотам дронів та прикордонникам у зоні бойових дій.
Що таке електробайк E-motion, який ви виставили на Brave inventors?
E-motion — одна з моделей електробайка, яку випускає наша компанія. Ми маємо декілька версій, серед них — і військова. Байк має запас ходу 80-100 км, швидкість близько 80 км на годину, технічні характеристики ендуро-мотоцикла, може витримувати динамічні навантаження при стрибках та може використовуватись як заряджальна станція.
Конструкція зроблена з листового металу та композиту, навіть молотком її складно пробити. Рама захищає електроніку від пилу та вологи, а також механічних пошкоджень.
Простими словами це — всесезонний електробайк для безшумного переміщення по пересіченій місцевості та пересувний повербанк.
Для яких задач підходить цей транспорт?
Першими зацікавились бійці з розвідки. Потім з’явились різноманітні невеликі групи різних родів військ, яким треба було швидко збиратись та максимально непомітними пересуватись серед гілок, чагарників, дерев, уламків та інших складних територій. Ми адаптували байк під військових поступово, враховуючи їхні коментарі.
Тобто спочатку цей байк був створений для цивільних задач?
Так. Цю модель ми розробили десь у 2019 році в університеті як витривалий байк для активного катання або для доставлення першої та останньої милі.
Ви розробляли електротранспорт ще до повномасштабної війни? Як це вийшло?
До початку повномасштабного вторгнення я працював у Чернігівській політехніці на кафедрі автомобільного транспорту та галузевого машинобудування. На базі кафедри ми створили тематичний гуртокт, в якому навчали абітурієнтів роботі з електричним транспортом. Там зародився перший проєкт — електричний картинг.
Таким чином, у 2019 році, ми створили клас електрокартингу в Україні.
У нас була велика мета просувати електротранспорт й ми поступово рухались до неї. Створили електрокартинг, потім електровелосипеди, вчилися у стартап-школах, закінчили інкубатор.
З викладачів, студентів та фахівців формувалась класна команда. Весь свій вільний час я приділяв їй, це був фактично стартап.
Як ви зустріли повномасштабне вторгнення?
Наприкінці лютого, коли навколо Чернігова точились бої, я всіх їх позвав до себе додому, 12 людей. Дев’ятеро з кафедри та моя родина — у мене батько і сам військовий пенсіонер, інженер з озброєння. Ми зробили невеликий технічний штаб у мене у звичайній п’ятиповерхівці. Там був трохи облаштований ще моїм дідусем підвал.
Ми зробили це нашим штабом, стали спілкуватись з іншими волонтерами та допомагати технічно. Тримали критичну інфраструктуру, підтримували та лагодили обладнання у лікарнях, моргах, станціях переливу крові.
Що саме ви робили?
У нас були запаси елементів які ми використовували для павербанків, які передавали військовим та медикам. Ми лагодили генератори, використовували автомобільні акумулятори, як джерела живлення, щоб лагодити генератори їх прямо з автомобільних акумуляторів, під обстрілами діставали з техніки уламки, паяли, ремонтували. Займались обладнанням для зв’язку.
У нас на кафедрі було СТО тож ми мали навички ремонту автотранспорту. Ми знайшли партнера — власника СТО який залишився без робітників і, разом з ним, почали у нього ремонтувати автомобілі. Запчастини нам доставляли човнами.
Разом з цією командою ми прожили у підвалі 53 дні, поки Чернігів був в оточенні ворога.
Що сталось після того, як ворог відійшов від міста?
Прямо перед повномасштабним вторгненням, місяці за три, я спілкувався з моїм теперішнім партнером Олександром Суворовим. У нього давно працює компанія «ПЕТ Технолоджиз» — найкраще машинобудівне підприємство у нашій області.
Він експортує продукцію у 60 країн, понад 20 років на ринку. 25 лютого 2022 року ми мали створити спільну компанію та разом робити електротранспорт.
Після відходу ворога від Чернігівської області ми повернулися до того плану. Та стали першими, хто за час повномасштабки звернувся у чернігівський ЦНАП для створення підприємства
Тобто у вашого партнера вже було готове виробництво?
Так, але воно було заточене під виготовлення іншої продукції. Близько 80% можна було використати, але все одно чимало всього треба було докупити та переробити. А це була весна 2022, було нелегко…
Чи важко було робити компанію в умовах повномасштабної війни та постійних обстрілів?
Ми не думали про це. Мобілізували всі ресурси та маленькими частинками виконували задачі. Просто робили та робили.
У нас була велика мета — взяти участь у європейській виставці Eurobike 2022. У нас вийшло — ми привезли туди наші електробайки. Європейці були шоковані, що країна, що воює, змогла привезти на виставку щось нове і показати гарні результати, подекуди навіть кращі, ніж в німців.
Наступного року нас з’явився третій партнер, а у 2023 ми отримали перші інвестиції.
Скільки всього раундів інвестицій було?
Три раунди. Завдяки цьому вже працюємо на власних коштах.
Ви казали, що E-motion, що були в наявності, віддали військовим?
Так, на Херсонський напрямок. І вже звідти отримували зворотній зв’язок і на основі цих коментарів доробляли модель.
Є навіть відео військового, де він на найпростішій версії E-motion перебрався через посадку. До речі, всі ті байки досі цілі та виконують задачі.
Наведіть пару прикладів таких коментарів.
Ми зробили функцію світломаскування — абсолютно все освітлення байка
можна вимкнути та закрити антибліковим покриттям. Навіть щоб побачити заряд, людина має натиснути кнопку, на 1 секунду побачити заряд та далі їхати.
Додали зручне місце для другого пасажира — якщо одна людина за кермом, інша може, наприклад, відкрити вогонь.
Ще важливий момент — наш байк менш помітний у тепловізорі, ніж інший транспорт — його видно, але приблизно на рівні нагрітого на сонці пня або каміння.
Як E-motion заряджається? Скільки тримає заряд?
Заряджається він приблизно 4 години, залежить від джерела. Це може бути будь-що, що видає електроенергію, навіть генератор.
Також байк можна використати як джерело світла — зарядити рацію, телефони, будь-що. Умовно кажучи, родина з трьох осіб могла б спокійно живитись від E-motion добу.
А його можна зарядити за допомогою педалей? Навіщо їх залишили?
Можна, але це досить важко. Щоб зарядити байк на 20% треба години чотири крутити педалі. Краще використати педалі, щоб економити заряд — наприклад, проїхати легшу частину шляху за їхньою допомогою. Або просто кудись доїхати, якщо E-motion повністю сів.
Скільки він коштує, саме версія для військових?
В районі 170 тис. грн залежно від комплектації
Чи є якісь альтернативи від українських компаній? Чим вони відрізняються?
Знаємо, що схожий варіант пропонує інша компанія, але у них саме мотоцикл — важкіший та потужний. Насправді це інша категорія транспорту, нас важко порівнювати.
Які в байка є обмеження та недоліки? Для яких задач він точно не підійде?
E-motion не потягне гірську місцевість. У горах класичний мотоцикл буде набагато краще.
Невелика вага — це і перевага, і недолік. Але він створений для коротких та швидких вилазок і більше і не має тягнути. Тож для своїх задач він має оптимальні характеристики.
Скільки байків вже використовують на полі бою?
Їх понад 10, вони використовуються десантно-штурмовими військами, розвідкою, аеророзвідкою, підрозділами забезпечення.
Один з прикладів, про які можна говорити публічно — прикордонники. У них є великі шматки території, які треба постійно тримати під контролем. Часто вони долають ці шматки пішки, але така людина — легка мішень. А коли людина може безшумно та швидко переміщатися, він значно підвищує шанси на те, щоб його не помітив та залишитись живим. А це — найважливіше для наших захисників.
Бажаєте допомогти? Переходьте за посиланнями на платформу українських винахідників Brave Inventors: