Сьогодні у нас на столі — «Кулінарна книга Гаррі Поттера», яку нещодавно випустило видавництво MAL’OPUS. Вона повністю присвячена рецептам із чарівного світу Джоан Роулінг. У цій книзі автор Том Ґрімм спробував поєднати зовні несумісні речі — описати фантастичні рецепти з вигаданими інгредієнтами, адаптувати англійську кухню під смаки німецького читача (??? ***!!!) та ще й зробити ці рецепти зрозумілими для широкого кола, а не лише професійних кухарів. Чи вийшло це в нього? Ходімо розбиратися!
Зміст
Що це за «Кулінарна книга Гаррі Поттера»
Книга — збірка з 80 рецептів, відсортованих за місцями, де їх могли подавати в оригінальному творі. Тут є рецепти міс Візлі, страви та напої з «Дірявого казана» та «Трьох мітел», святкові Хогвартські страви та багато інших.
Переважна частина рецептів — традиційна англійська кухня з авторськими варіаціями. Десь половина книги присвячена десертам і різним солодощам, друга половина — це рецепти приблизно десятка напоїв і всього того, що цікаво готувати дорослим чоловікам старше 30 років. А саме — м’ясних ситних страв та наваристих супів.
Трохи поясню попередній абзац. Я не фанат десертів, мені вистачає одного з’їденого тістечка раз на пару тижнів у кафе, і мені точно не принесуть задоволення багатогодинні маніпуляції з тестом. Можливо, любителям солодощів, жіночої аудиторії та тим, у кого є маленькі діти, припадуть до вподоби рецепти пирогів, здобних булочок, імбирного печива, жуйок або ірисок, але це точно не мій випадок.
З напоями з книги у мене стосунки також не склалися. Річ у тому, що багато викладених у книзі рецептів алкогольних напоїв автор цього тексту перепробував у студентські роки і зараз вважає за краще пити в чистому вигляді вино, пиво та інколи віскі. Наприклад, ельфійське вино нам пропонують приготувати з горілки, ягідної газованки та малинового сиропу. Дякую, але ні, в моєму житті була червона «Лампочка» і «5 капель Клюква», я вважаю за краще, щоб ці напої залишилися у спогадах.
А як вам горілка настояна на меді зі спеціями з пафосною назвою Фелікс Феліціс? Ми раніше подібним чином робили коктейль зі спиртом. Якщо читачі попросять, то я можу залишити у коментарях мій фірмовий рецепт коктейлю «Останній шлях». Готувати його, якщо чесно, не раджу нікому.
А ось щодо рецептів основних страв, то це типова англійська класика. І вона чудова! Яйця по-шотландськи, гороховий суп з беконом, пастуший пиріг, тушкована баранина, тефтелі, та багато інших речей, які не соромно приготувати на вечерю, якщо видався вільний вечір. Я часто до цього готував за рецептами Джеймі Олівера, і так вийшло, що більшість описаних у книзі страв скуштував ще до її виходу.
З найпозитивніших моментів книги — відносно прості та недорогі інгредієнти. Вам не доведеться добувати кров незайманої дівчини, луску дракона або збирати мандрагору при світі новонародженого місяця. Майже все можна купити в умовному «Сільпо», «Новусі» чи «Великої Кишені» — словом, у супермаркеті на районі. Та й на звичайному ринку теж з високою ймовірністю знайдеться все потрібне.Звичайно є виключення, коли нам пропонують десь взяти овечий шлунок, але вони одиничні.
А ось що мені не сподобалося, то це відсутність маркувань складності страв, і часу, які доведеться витратити на приготування. Це базові речі для всіх кулінарних книг та сайтів із рецептами і дуже дивно, що тут їх не знайшлося. Адже часом у тебе є цілий вечір, який можна присвятити приготуванню, а іноді — хочеться зробити щось ситне та смачне максимум за півгодини-годину.
Автору книги було б непогано відсортувати рецепти саме за типами страв (м’ясо, риба, солодке, алкогольні напої тощо), це дуже спростило б навігацію по паперовій книзі, де не можна натиснути Ctrl+F.
Також я не дуже зрозумів, навіщо автор вирішив змінити частину рецептів у бік німецької кухні — до Гаррі Поттера це не має жодного стосунку. А ще в книзі практично немає «теоретичної частини», де автор пояснив би загальні принципи «поттеріанського кухарства» — які страви полюбляли в магічному світі та чому, які спеції використовували, що любили, а що — ні, і так далі. Без цього рецепти читаються виключно як авторська фантазія, що, втім, не робить її гіршою. Але мені цього не вистачило.
Для кого написана ця книга і чи варто її читати
Кулінарні книги — специфічний жанр. Щоб не залишитись розчарованим треба, щоб збіглося кілька чинників. Крім любові до предмета книги, звісно.
Ви повинні любити й що важливо, вміти готувати та бути в змозі зробити щось більше, ніж варено-смажені пельмені, залиті майонезом або яєчню на сніданок.
Ви любите кулінарні експерименти. Немає нічого поганого в тому, щоб харчуватись плюс-мінус однаковим набором продуктів. Так живе більшість населення нашої планети, і це нормально. Але якщо вас тягне в чергову тарілку гречки додати трохи кориці, цікаво — яка ж на смак оленина з журавлинним соусом, або соус з ферментованих анчоусів, то кулінарні книги вам однозначно стануть до вподоби.
Ви маєте з ким розділити трапезу. Як правило, на виході у вас буде виходити значно більше їжі значно, ніж потрібно одній людині. Крім того, завжди цікаво стежити за реакцією оточення, коли ви їм підсовуєте чергову дивну страву. У випадку з цією книгою — ідеально мати дітей-фанатів серії. В крайньому разі — можнаможна покликати друзів і напоїти їх до нестями якимось дивним коктейлем.
Практична частина. Приготування двох описаних у книзі страв
Експеримент 1. Гуляш із яловичини
Описувати особливо нема чого. Тушковане м’ясо зіпсувати дуже складно. Основна відмінність від тих гуляшів, які я готував раніше — тут немає болгарського перцю, але є пляшка червоного вина, в якому разом з бульйоном тушкувалося м’ясо. Вийшло смачно.
Експеримент 2. Королівські пиріжки
Тут було трохи складніше. Кошики з листкового тіста в магазині знайти не вдалося, ліпити було лінь, тому замість кількох пиріжків вийшов один мегапиріг вагою в пару кілограмів. Втім, на його смаку це особливо не позначилося. Смачна тушкована курка з грибами та сметаною.
Далі я експериментувати не став, адже як уже згадував вище — безліч з описаних у книзі страв я вже готував раніше.
Чи відчував я присутність чаклунства, коли готував за рецептами з книги? Не особливо, це просто їжа, нехай навіть і смачна. Багато рецептів не стали для мене чимось новим чи незвичайним. Трохи переосмислена класика. Але впевнений, що за наявності дітей-фанатів серії, або якщо ви не дуже знайомі з англійською кухнею, книга подарує вам не один захопливий вечір біля плити.