Sky Destroyer — проєкт безпілотної платформи на базі квадрокоптера підвищеної вантажності. За задумом авторів, на платформу можна буде причепити різноманітну стрілецьку зброю та користуватись нею з безпечної відстані.
Редакція ITC поспілкувалась з Романом — одним з засновників та «двигуном» проєкту. Розповідаємо, як Sky Destroyer має працювати та чому творці вважають його винаходом, який може змінити хід війни.
Розкажіть про ваш проєкт: що це за продукт, як він працює?
Sky Destroyer — октокоптер, який має вісім двигунів — по два на кожну з чотирьох вісей. Він важитиме близько 50-60 кг і зможе біля години літати зі швидкістю до 90 км на годину.
У більшості подібних великих дронів основна задача — скид боєприпасів та розвідка позицій, основна задача нашого — дистанційне, а головне, безпечне застосування різнотипної стрілецької зброї, яка кріпиться до підвісу та вражає живу силу противника з відносно безпечної для платформи дистанції. Причому це ураження з дуже високою ймовірністю, можна сказати гарантоване. Йдеться про доволі широку лінійку стрілецької зброї — автомати, кулемети, навіть легкі гранатомети.
Хоча це далеко не єдиний спосіб застосування — платформа багатофункціональна, може використовуватись для підвозу їжі або боєприпасів, медикаментів, доставлення різноманітних вантажів.
Як можна гарантувати ураження, ще й віддаленно?
На підвіс Sky Destroyer можна прикріпити чимало різнотипної стрілецької зброї. Вона матиме двовісне, тобто рухатись вверх-вниз та вправо-вліво, наведення. Приціл буде також відбуватись автоматично, за допомогою оптики, а стабілізувати відео будемо завдяки стедікам. Це дозволить Sky Destroyer відстрілювати навіть рухомі цілі.
Якщо ви стріляєте зі стрілецької зброї, на одну людину можна витратити 10 і більше патронів. І завдяки потужному наближенню у камері побачити, чи попали ви у ворога.
За розрахунками, Sky Destroyer зможе вести досить точну та кучну стрільбу з відстані близько 300 метрів. Я не впевнений, що навіть досвідчений кулеметник зможе дати такі результати.
Розкажіть, хто ще є засновниками, чим ці люди займались у цивільному житті?
Рік до війни та рік повномасштабки я працював програмістом на американську компанію. Але хотілось робити щось для перемоги, тож я змінив роботу. Зараз моя посада — провідний інженер з комп’ютерних систем на одному з державних підприємств.
Окрім мене у команді є провідний науковий співробітник Львівської політехніки, військовий одного відомого спецпідрозділу та студент з факультету кібербезпеки ЛНУ.
Всі члени команди продовжують працювати на своїх місцях, а проєктом займаються у вільний час.
Як і коли виникла ідея створення безпілотної платформи?
Це сталось десь навесні 2023 року. У нашій країні війна відбувається фактично в режимі онлайн. Я багато дивився на бойові дії, бачив як працюють на полі бою FPV-дрони. Це дуже крута штука і дуже ефективна, якщо порівнювати зі снарядами.
Але вони мають і недоілки: FPV-дрони все ж таки недешеві й одноразові, залежать від постачань і наявності коштів. А ще часто не наносять достатньо серйозних ушкоджень — тобто ворог «випадає» всього на пару тижнів, а потім повертається у стрій.
Крім того, для мене очевидно, що наступним етапом всього цього буде модернізація роботи РЕБ. І тоді FPV-дрони не зможуть підлетіти до позицій настільки близько, щоб вразити противника.
У мене народилась ідея створити систему, яка б розв’язувала цю проблему. Відповідно, вона має бути багаторазова, діставати ворога на відстані та гарантовано вражати.
Я зібрав друзів, ми почали обговорювати варіанти, накидували, сперечались, що може спрацювати, а що ні.
Які етапи розвитку проєкту пройшли від початкової ідеї до поточного стану? З чого почали?
Спочатку це все було на папері з міліметровки та олівця. Намалювати дрон для інженера — нескладна задача. Але ми стали впиратись в певні моменти — яким має бути розмір винта, яким у двигуна? На що впливають різні параметри?
Наприклад, спочатку я планував зробити чотири двигуни, але військовий, який безпосередньо літає на дронах, зауважив, що подібного типу великі дрони часто відносить вітром. За це відповідає співвідношення піднімної сили до ваги дрона. Тому якщо ми хочемо протистояти вітру, то маємо мати серйозну піднімну силу. Вирішити це питання можна, наприклад, за допомогою збільшення кількості двигунів.
Крок за кроком прийшли до передачі телеметрії, обходу РЕБ, інших деталей. Знайшли досить класні рішення.
Найскладніший момент у розробці — віддача після пострілу. Цей момент треба розтягнути у часі, щоб дрон встиг стабілізуватись. Це було складним викликом, але ми знайшли вихід. Це математика — ударний імпульс залежить від швидкості та маси. Відповідно, треба зробити відповідні розрахунки, зрозуміти, яка сила потрібна, щоб погасити цю віддачу. І ми всією командою доволі довго це розраховували і зараз працюємо над цим відкатним механізмом.
Ви працюєте над відкатним механізмом, а що ще вже готово? На якій стадії винахід?
Коли вийшов більш-менш готовий на папері проєкт, ми вирішили спробувати його створити на практиці. Це потребувало коштів, тож подались на Brave inventors: пройшли досить серйозний відбір, отримали позитивний відгук від експертів.
Основна проблема нашого продукту, як і більшості схожих проєктів — цілісність системи. Ми робимо все поступово, наразі — робимо відкатний механізм та працюємо з пострілом.
Навіть це — досить нелегко, оскільки треба домовитись про тир, відстрілятись і т. д. На цей час на проєкт ми витратили лише власні кошти і їх не вистачає.
Скільки це може коштувати?
Щоб купити всі компоненти потрібно близько $10 тис. І це — лише деталі.
Двигун до маленького FPV можна купити за 1000 грн, у нас один двигун — 6000 грн, а їх 8.
Кінцева вартість буде залежати від комплектації. Коптер, який може переносити вагу у 20 кг, не є дешевим. Базова комплектація, за попередніми розрахунками, коштуватиме близько $18 тис. Для прикладу Matrice 300 RTK, що може підіймати 2.7 кг, коштує більше ніж 300 000 грн. Так що наша ціна доволі конкурентна.
Чи є на ринку аналогічні винаходи?
Схожі системи вже тестують, на жаль, росіяни. Крім того, декілька тижнів тому турецька компанія виклала реліз, в якому вони причепили до дрона гранатомет. Але їхня версія важить 25 кг, може літати на 15 км і перебувати в повітрі менше ніж 20 хвилин. Це дуже мало.
Взагалі ідея звучить дуже класно. Логічно виникає питання: чому ніхто не зробив цього раніше?
Насправді зробив. Наприклад, шведи продають дрон, який може літати 15 хвилин з людиною вагою до 90 кг. Але він коштує $90 тис. і черга замовлень вже є на пів року.
Я не знаю, чому не робили інші. Я звертався до знайомих, розказував їм про цю ідею. Хтось критикував, один експерт навіть сказав, що я не впораюсь з віддачею. Але ж він цього не пробував! І я не пробував, тобто виходить як мінімум 50 на 50.
Треба розібратись: а яка сила віддачі? А на що вона впливає? Яка має бути масса дрона, як впливає на неї цей ударний імпульс? І ти починаєш шукати способи обійти ці питання і варіантів, насправді, багато. Хто не хоче — шукає причини, хто хоче — шукає можливості.
Чи можуть декілька таких дронів замінити бойовий підрозділ піхоти?
Уявіть, починається штурм ворога. Рота живої сили при підтримці бронетехніки. Щоб зупинити такий штурм, треба сотні снарядів або FPV-дронів. За моїми розрахунками 7-10 моїх дронів зможуть зупинити такий наступ.
Sky Destroyer може доставляти досить важкі речі (до 20 кг) на відчутну відстань. Після перемоги таку розробку можна використовувати для роботи рятувальників, медиків, пожежників.
Я свято вірю, що це саме той винахід, який може змінити хід війни.